Жінка-змієлов зі США має лише два страхи: гримучої змії серед них немає

Тридцятирічна Даніель Волл з квітня по жовтень працює в каліфорнійському національному парку Джошуа Трі та за невелику пожертву за проханнями місцевих мешканців прибирає гримучих змій, які заповзли на територію їхньої власності. Про це пише газета L.A. Times.

Волл каже, що її знайшли гримучі змії. Приблизно шість років тому, за два роки після того, як вона переїхала в пустелю Мохаве з міста Санта-Роза, — вона їхала додому з роботи, коли ледве не збила одну зі змій. Вона вийшла з машини і ткнула в неї палицею. Змія підстрибнула.

"Я подумала: "Ну, це було не так вже й страшно", — сказала вона.

У той час вона навчалася на останньому семестрі коледжу, вивчаючи судову ентомологію. Але після "зустрічі" зі змією на дорозі Волл провела невелике дослідження. Вона з'ясувала, що не існує цілодобової служби з гуманного переселення гримучих змій. За її словами, служба контролю за тваринами, здебільшого, вбиває їх на місці.

Вона також дізналася, що гримучі змії мають унікальний характер, "круту" сімейну структуру і навіть здатність втішати одна одну.

Важливо Проблеми з репутацією. Учені вважають, що гримучі змії насправді милі та люблять обійматися

"Вони поводяться так само, як перелякане кошеня: це кошеня не збирається стрибнути вам в обличчя, але якщо ви заженете його в кут, воно дряпатиметься, щоб піти", — описала вона звички змій.

Чотири дні потому Волл побачила у Facebook повідомлення жінки, яка хотіла, щоб гримуча змія забралася з її будинку. Більшість коментаторів порадили їй убити "гадюку".

"У мене є палиця і відро, чи можу я спробувати?" — зі свого боку запитала Волл місцеву жительку.

На її подив, жінка погодилася, як виявилося, змінивши цим подальше життя Волл. Перший досвід "переселення" пройшов цілком успішно. Після цього вона кинула коледж.

"Було так хвилююче врятувати те, що люди ненавидять і бояться", — згадує вона.

У тому сезоні Волл відробила приблизно 50 дзвінків. Наступного сезону їх уже було втричі більше. А після третього сезону Волл пішла з основної роботи, щоб приділяти більше часу зміям.

"Я втратила багато друзів і просто зв'язків, тому що перетворилася на дивакувату, яка хоче тільки проводити час удома або рятувати змій. І мене це влаштовує", — сказала вона, додавши, що змії перетворили її на відлюдника, показавши, що це насправді хороший спосіб життя.

"Я завжди кажу людям, що боюся двох речей: чоловіків і непевних водіїв, і все", — зауважила Волл, тож перш ніж вирушити на виклик, вона повідомляє про своє місцезнаходження довіреним членам сім'ї або друзям, побоюючись, що хтось може під хибним приводом заманити її в ізольоване місце. До того ж пустеля Мохаве сповнена пустельних путівців, прорізаних гігантськими ділянками сирої землі, давно забутих садиб, занедбаних шахт. Деякі з шанувальників її таланту робили їй пропозицію в Інтернеті й погрожували, коли вона їх відкидала. Вона не вважає себе по-справжньому привабливою, але чоловіки, на відміну від змій, вселяють у неї жах.

Справа Волл — це барометр мінливої пустелі. Будівництво нових будинків або капітальний ремонт призводить до "міграції" змій, оскільки техніка розбирає їхні укриття і виганяє їх із нір сильною вібрацією. У період посухи рептилії заповзають у двори людей у пошуках води. А пандемія Covid-19 стала справжнім бумом, оскільки низькі відсоткові ставки на нерухомість, політика роботи вдома і потреба в соціальній ізоляції привабили багато нових жителів у пустелю. Той сезон став фактично найбільш завантаженим — було подано понад 400 прохань на "видалення".

Гримучих змій слід переселити щонайменше на півмилі, тобто приблизно 800 м. від будь-якої зайнятої ділянки, але в ідеалі — не більше ніж на милю чи дві від місця, де їх було виявлено. Протягом свого життя вони рідко заповзають за межі радіуса однієї милі.

Свого часу Волл здобула непогану освіту як борчиня зі зміями. Вона навчилася орієнтуватися в лабіринті законів і постанов, які вимагають від неї переселити гримучих змій упродовж 72 годин, утримуватися від роботи з певними видами і ніколи не отримувати прибуток від своєї роботи. Вона навчилася носити черевики заввишки 10 дюймів, тобто приблизно 25 см, або вище, щоб уникнути можливих укусів щиколоток. Хоча її жодного разу не кусали змії, оскільки вона навчилася оцінювати дальність "удару" гримучої змії, дивлячись на її розмір і положення.

За повний робочий день вона збирає пожертвувань лише на 120 доларів, яких вистачить на оплату газу, який вона спалила, подорожуючи пустелею, але не більше того. За сезон Волл зазвичай залазить у власну кишеню, щоб покрити витрати на суму від 1000 до 3000 доларів.

"Я завжди була в мінусі, щомісяця", — розповідає вона, додаючи, що робить це добровільно.

Закон Каліфорнії забороняє Волл займатися підприємницькою діяльністю, а сертифікація як некомерційної організації з порятунку дикої природи потребуватиме проходження складної системи дозволів і урядових схвалень. Водночас, оскільки у неї немає статусу некомерційної організації, пожертвування для неї не підлягають оподаткуванню, що заважає їй шукати спонсорів. Вона вивчає можливість замість цього стати некомерційним викладачем, оскільки її послуги зазвичай включають короткий урок. Вона також з'являється в місцевих початкових школах і молодіжних клубах, щоб розповідати про змій.

Але інтерес Волл до привернення уваги починається і закінчується рептиліями. Вона погодиться на рекламні ролики, якщо відчує, що це в їхніх інтересах, і де її не будуть "виставляти напоказ". Вона вже відмовилася від участі в телешоу і документальному фільмі, а також від пропозицій монетизувати свою присутність у соціальних мережах. Зараз вона заробляє собі на життя, здаючи в оренду свій невеликий будиночок і підробляє випадковим професійним прибиранням.

Проте вона бачила, що її робота окупається менш відчутними способами. Вона вже навчила двох помічників. І сотні людей, яким вона давала поради під час позбавлення від змій або освітніх виступів, передали ці уроки своїм сусідам, друзям і батькам.

Тепер, поділилася вона, коли хтось публікує у Facebook повідомлення про те, що знайшов гримучу змію на своїй ділянці, лише одна людина із сотні вже радить "просто вбити її". А решта лають цю людину.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що в Австралії жертви укусів змій наражають на небезпеку медичний персонал, приносячи рептилій із собою в лікарню. Тому лікарям доводиться просити пацієнтів цього не робити.