Нова президентка Північної Македонії під час інавгурації спровокувала дипломатичний скандал

Новообрана права президентка Північної Македонії спровокувала  дипломатичну суперечку з сусідньою Грецією навіть не склавши присяги, пише Politico.

Під час церемонії складання присяги в парламенті країни Гордана Сіляновська-Давкова, яка є першою жінкою-президентом країни, назвала її  «Македонією», а не, як записано у конституції, «Північною Македонією».

Посол Греції в Скоп'є Софія Філіппіду негайно залишила церемонію інавгурації на знак протесту.

У заяві МЗС Греції зазначено, що слова нової президентки порушили умови міжнародної Преспанської угоди 2018 року між Афінами та Скоп’є та поставили під загрозу як двосторонні відносини, так і перспективи Північної Македонії приєднатися до Європейського Союзу.

Відповідно до історичної Преспанської угоди назву країни та конституцію було змінено, що дозволило Північній Македонії приєднатися до НАТО у 2020 році та розпочати процес вступу до ЄС.

«Для того, щоб Північна Македонія продовжувала свій успішний шлях до вступу до ЄС, надзвичайно важливо, щоб країна продовжувала йти шляхом реформ і повної поваги до зобов’язуючих угод, включаючи Преспанську угоду», – відреагувала у Х президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Греція десятиліттями блокувала вступ Північної Македонії до ЄС і НАТО, стверджуючи, що, називаючи себе «Македонією», її балканський сусід привласнює собі грецьку назву, а також історію давньогрецького королівства Македонія.

Протягом останніх двох років заявку Північної Македонії на вступ до ЄС блокувала також Болгарія, вимагаючи внесення змін до її конституції, щоб визнати болгарську меншину в країні.

Преспанська угода була підписана тодішнім урядом на чолі з соціалістичною партією SDSM. Натомість націоналістична VMRO, до якої належить Силяновська-Давкова, завжди виступала проти угоди. Під час своєї кампанії на парламентських виборах минулого тижня лідер VMRO Христіян Міцкоскі звинуватив SDSM у тому, що вони пішли на принизливі компроміси для врегулювання суперечок із національними сусідами, і продовжував називати країну «Македонією», незважаючи на Преспанську угоду.