Президентка Грузії запропонувала альтернативу парламенту щодо ухвалення "закону про іноагентів"

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі звернулася із закликом до правлячої партії "Грузинська мрія" відкликати скандальний "закон про іноагентів". Також вона запропонувала альтернативу ‒ перенести дату його набуття до 1 першого листопада ‒ тобто, до початку парламентських виборів у країні 26 жовтня.

Її слова під час брифінгу цитує "Ехо Кавказу".

Вона також відмовилася від пропозиції влади внести поправки до законопроєкту в рамках механізму вето і сказала парламенту не розраховувати на неї, запевнивши, що "не братиме участь у грі, щоб якось покращити цей закон".

"Цей закон ‒ російський, методи нашого уряду ‒ російські, і навіть сьогоднішня промова прем'єр-міністра ‒ російська", ‒ підкреслила президентка.

Зурабішвілі додала, що під час протестів 11 травня Грузія вкотре продемонструвала світу, що не дозволить ставити під питання європейське майбутнє країни і люди не допустять ухвалення "російського закону". Вона наголосила, що цього ніщо не зможе цьому завадити.

Очікується, що парламент затвердить "закон про іноагентів" у третьому читанні на засіданні 14 травня. Зурабішвілі говорила, що накладе вето на це рішення, якщо його приймуть. Натомість представники влади заявили, що можуть врахувати "змістовні рекомендації" від західних партнерів у рамках механізму вето.

Якщо законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" ухвалять, то частина закону вступить у дію у день публікації документу, а інша ‒ через два місяці.

Згідно Конституції, якщо парламент подолає вето президентки, але вона все одно не підпише законопроєкт, це зможе зробити спікер грузинського парламенту.

Нагадаємо, на вулицях Тбілісі були сутички між протестувальниками та поліцією. Люди вважають, що цей закон загрожує євроінтеграції країни, оскільки він подібний до того, що використовує в Росії Владімір Путін для знищення інакодумства.

Грузія знову вирує. Законопроєкт про іноагентів, списаний з російського зразка, спричинив багатотисячні протести. Але чим вони завершаться? Яким шляхом піде Грузія ‒ "України-2014" чи "Білорусі-2020"?

 Про можливі сценарії розвитку ситуації в цій південнокавказькій країні пише Володимир Кравченко в статті "Куди веде "Грузинська мрія": до Європи чи Росії?".