Битва за чипи: США та ЄС вливають $80 млрд у створення процесорів, щоб перемогти Китай

США, Європейський союз та їхні країни-союзники виділили 81 млрд доларів на створення напівпровідників наступного покоління, загострюючи глобальне протистояння з Китаєм за перевагу в галузі чипів. Подробиці передає Вloomberg.

Це перший транш із 380 млрд доларів, виділених урядами США та союзників таким компаніям, як Intel та TSMC, для збільшення виробництва потужніших мікропроцесорів. Такий крок ескалює суперництво Вашингтона з Пекіном у сфері передових технологій, що може надалі визначити майбутнє світової економіки.

Те, що почалося як занепокоєння з приводу швидкого прогресу Китаю в ключовій електроніці під час пандемії, переросло в повномасштабну паніку, оскільки брак чипів продемонстрував важливість цих крихітних пристроїв для економічної безпеки. На карту зараз поставлено все: від нарощування темпів напівпровідникового виробництва в США до утвердження переваги в галузі штучного інтелекту і балансу миру в Тайванській протоці.

Витрати США та їхніх союзників на чіпи кидають виклик промисловій політиці Пекіна. Нарощування фінансування посилило лінію фронту в торговельній війні між США та Китаєм, зокрема в Японії і на Близькому Сході. Це також стало рятувальним кругом для Intel, колишнього світового лідера у виробництві чипів, який останніми роками поступився позиціями конкурентам — Nvidia та TSMC.

Президент США Джо Байден дав старт фінансуванню, підписавши Закон про мікросхеми і науку 2022 року, пообіцявши загалом 39 млрд доларів у вигляді грантів для виробників чипів, підсолоджених кредитами і гарантіями на додаткові 75 млрд доларів плюс податкові пільги до 25%. Таким чином глава держави намагається відродити вітчизняне виробництво напівпровідників — особливо передових мікросхем — і забезпечити приплив нових робочих місць на заводах, щоб допомогти переконати виборців, що він заслуговує на переобрання в листопаді.

Ці інвестиції США спрямовані на щось більше, ніж просто протидія Китаю, який все ще на кілька поколінь відстає від решти світу в галузі передових напівпровідникових технологій. Вони також прагнуть скоротити розрив з десятиліттями державних стимулів з боку Тайваню і Південної Кореї, які зробили ці місця центрами індустрії мікросхем.

Збільшення витрат також підігріває суперництво між США та їхніми союзниками в Європі та Азії, які женуться за частиною зростаючого попиту на пристрої, що сприяють досягненням у галузі штучного інтелекту і квантових обчислень.

Наразі Nvidia, Qualcomm та Broadcom лідирують у світі в розробці ШІ-чипів. Але точаться суперечки про те, наскільки велика ця перевага. Деякі експерти стверджують, що Китай відстає на кілька років, тоді як інші кажуть, що КНР перебуває на стадії наздоганяючого розвитку.

У Китаї вже будують більше заводів із виробництва напівпровідників, ніж будь-де ще у світі, для нарощування виробництва застарілих чипів і для накопичення досвіду, необхідного для здійснення технологічного прориву. Китай також працює над вітчизняними альтернативами ШІ-чипам Nvidia.

Сума грошей, яку Пекін вкладає в напівпровідниковий сектор, ймовірно, затьмарює витрати США. За оцінками Вашингтонської асоціації напівпровідникової промисловості, Китай збирається витратити понад 142 млрд доларів.

Згідно з аналізом сотень компаній в офіційній корпоративній базі даних Tianyancha, проведеним агентством Bloomberg News, у КНР налічується понад 200 напівпровідникових фірм зі статутним капіталом понад 61 млрд доларів. Більша частина цих коштів надходить від державних структур, і все це має трансформуватися в реальний інвестований капітал.

Пекін і місцеві органи влади не розкривають загальний обсяг фінансування виробництва напівпровідників, хоча деякі компанії розкривають інформацію про деякі субсидії, які вони отримують. Оцінки сильно різняться, оскільки гроші надходять з підтримуваних державою національних фондів, фінансування місцевих органів влади та широкого спектра стимулів і податкових пільг.

Раніше ми писали, що фотонні чипи стануть ефективнішими і дешевшими, оскільки вчені знайшли новий матеріал для їх виготовлення. Новий фотонний процесор демонструє високу ефективність з коефіцієнтом оптичних втрат лише 5,6 дБ/м і електрооптичною смугою пропускання 40 ГГц. Він може забезпечити високошвидкісну передачу даних для систем оптичного зв'язку наступного покоління.