Друзі з часів ФСБ, технократи та просто лояльні: хто зараз впливає на Путіна

Західні журналісти склали перелік близьких соратників Путіна. Туди увійшли чиновники та олігархи. Але, що цікаво, там нема Андрєя Бєлоусова – економіста, якого Путін бачить на чолі міноборони замість Шойгу. Журналісти помітили: саме Бєлоусов дозволяв собі коментувати ті питання, які зазвичай коментує глава держави. І це свідчить про його наближеність до кремлівського диктатора.

Хто зараз впливає на Путіна

Медійники зауважують: дещо залишилося незмінним. Багато років тому Путін привів до влади своїх соратників по спецслужбах, і вони досі на коні.

Серед його близьких соратників – силовики – охоронці Путіна, більшість з яких, як і він сам, піднялися по службі в КДБ і мають яструбине мислення часів холодної війни. Вони вважають, що перебувають в екзистенціальній битві із Заходом, де кінцевою метою США щодо Росії є зміна режиму. Ось чому їхня позиція щодо України полягає в тому, що ця "спеціальна військова операція" є виправданою для "захисту" Росії та російського народу,
– мовиться в матеріалі.

Звісно ж, з початком війни їхній вплив зріс. Це було очевидно, адже ворожа держава поставила економіку на військові рейки.

Колишнього секретаря Радбезу Ніколая Патрушева, давнього сподвижника Путіна, якого неочікувано замінили на Шойгу, журналісти назвали одним із найвпливовіших. Він справжній яструб і не раз заявляв щось на кшталт "Америка хоче знищити Росію". Патрушев очолював Радбез із 2008 року, поки не зрозуміло, чим він займатиметься далі. Кремль анонсував його перехід на таємничу "нову посаду".

Алєксандра Бортнікова, який керує ФСБ, характеризують так: "тримає залізну руку на пульсі російського життя і несе відповідальність за десятки тисяч затримань і різке посилення обмежень для громадянського суспільства". Імовірно, одна з його функцій – підігрівати антизахідні настрої в оточенні президента.

Глава Служби зовнішньої розвідки Росії Сєрґєй Наришкін значно поступається феесбівцям у впливовості. До того ж Путін публічно осоромив його у 2022 році, коли Наришкін спалився і сказав, що підтримує "приєднання" окупованих територій Донбасу до Росії. А мав сказати, що визнає їхню "незалежність". Утім, своє крісло він зберіг, бо знає Путіна ще з тих часів, коли обидва шпигували на користь КДБ у Європі.

Сєрґєй Шойгу, який тепер потрапив у немилість, раніше їздив із Путіним у широко розрекламовані мисливські та стрілецькі експедиції до Сибіру. Наче підтверджуючи своє прізвисько оленевода. Шойгу керував анексією Криму в 2014 році та втручанням Росії в Сирію. Водночас він не має настільки "антизахідних почуттів", як інші кремлівські придворні.

"Брат-близнюк" Шойгу, Валєрій Ґєрасімов, радянський генерал старої школи і досвідчений військовий стратег. Путін любить лояльних, а не результативних, тому залишив Ґєрасімова на посаді. Хоча той дав наказ відступати від Києва та Херсона.

Перший заступник керівника адміністрації Кремля Сєрґєй Кірієнко курує стосунки Росії з окупованими територіями, тому посилив свій вплив, хоча "при кориті" дуже давно. Він закликає зробити міфічну "війну з НАТО" "народною" – мовляв, інакше Росія програє.

Також серед впливових фігур журналісти назвали:

• Антона Вайно – керівника апарату адміністрації президента Росії, який "тримає папери в порядку";
• Сєрґея Лаврова, якого слід вважати радше головою, що говорить, а не самостійним гравцем;
• олігарха Юрія Ковальчука, який ідеологічно дуже близький до Путіна.

Медійники підсумували: всі ці люди так чи інакше поділяють світогляд Путіна. Коли диктатор розпочав повномасштабну війну, вони не відмовилися його підтримувати і залишилися з ним в одному човні, хоча, можливо, й були шоковані рішенням. Тобто їхній світогляд – це не світогляд маленької та ізольованої групи людей. Антизахідні та антиукраїнські думки поділяє значна частина російської бюрократії і силових структур.