Конкурент чи ні: у чому причина зернового конфлікту Польщі та України

Конфлікт між Польщею та Україною

Під тиском країн-бунтівників, Єврокомісія ввела заборону на імпорт чотирьох українських зернових (пшениці, ріпаку, кукурудзи та соняшнику), щоб заспокоїти фермерів. Ембарго почало діяти на території:

Болгарії;
Угорщини;
Польщі;
Румунії;
Словаччини.

Через це на українсько-польському кордоні зупинився не лише транспорт із зерновими, а й все продовольство з України, у тому числі й товари, що експортуються до Польщі за довгостроковими контрактами. А на весні 2023 року Польща ввела одностороннє зернове ембарго проти України.

Польща не дозволить українському зерну заполонити нас. Незалежно від того, що вирішать чиновники Брюсселя, ми не відкриємо наші кордони,
– заявив тоді прем'єр-міністр наших сусідів Матеуш Моравецький.

28 березня 2024 року уряди двох країн, а також представники аграрних асоціацій у Варшаві розпочали конструктивний діалог щодо вирішення цієї проблеми.

Питання розблокування кордонів було ключовою темою переговорів прем’єр-міністрів України та Польщі під час міжурядових українсько-польських консультацій, що відбулися у Варшаві 28 березня, за результатами яких сторони відзначили, що двостороння торгівля повинна бути збалансованою та взаємовигідною для сільськогосподарських виробників в Україні та Республіці Польща, і домовилися вжити подальших кроків у пошуку взаємовигідних рішень. Міністерство продовжує вживати, в межах компетенції, заходів щодо врегулювання ситуації шляхом активного діалогу на всіх рівнях з польськими партнерами,
– прокоментували у МЗС для The Ukrainian Review.

Ця розмова мала свій результат, адже 29 квітня 2024 року стало відомо про розблокування останнього пункту пропуску “Рава-Руська – Гребенне”.

Чи конкуренти Польща та Україна

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради розповів, що поляки вимагали від України самостійно відмовитися від транспортування територією їх країни, хоча ми майже рік не здійснюємо реалізацію на ринку Польщі зернових культур певного переліку. Це ключове питання, яке стояло ще з квітня 2023 року.

На його погляд, ситуація, яка склалася – це скоріше внутрішні моменти, протистояння між фермерами та польською владою. Україна не перешкоджає полякам.

Денис Марчук

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

А розмови, що щось там нелегально осідає… Ми не бачили жодних фактів. Це ж не голка у стозі сіна, щоб загубитися. Крім того, ми виступали за те, що ви можете супроводжувати транзитні автомобілі, які перетинають кордон. були протести на кордоні з Литвою, потім з Німеччиною, нічого не виявили. Головне – потрібно знайти порозуміння між польською владою та опозиційними силами.

Він додав, що ті, хто зараз протестує, наче звертаються до польської влади, чому їх не запросили – це дуже заполітизоване всередині самої Польщі питання. Зараз усе можу підігріватися через майбутні вибори до Європарламенту та російську агентуру.

Геннадій Радченко

Радник голови Польсько-української господарчої палати

У цій грі є передусім є виборчий аргумент. Фермери контролюють понад 8% виборців. Виборці на селі - це переважно правий електорат. Правила демократії не дозволяють застосовувати жорсткі дії до них, навіть коли вони блокують кордон з Україною. З іншого боку уряд визнає обгрунтованість вимог протестувальників навіть попри те, що експерти кажуть, що український фактор – це не те, що надто впливає на ціни у Польщі.

Варто відзначити, що дуже велике значення має російське зерно та інша агропродукція, яка йде в Європу. Українські ж сільгосптовари стали жертвою чорного PR.

Тут у Варшаві кажуть, що українська агропродукція вирощується не по європейських нормах, експорт іде неконтрольовано, але все це не є правдою. Проте місцеві "медіапідхоплюють" саме таку позицію, не дивлячись на те, що зерновий конфлікт негативно впливає і на економіку Польщі. Потрібно розмовляти, потрібно руйнувати ці міфи,
– сказав Радченко.

Він додав, що українських аграрний сектор набагато ефективніший, ніж європейський. У цих умовах Європі потрібно визначитися: чи агросектор – це традиція, чи це бізнес. В Україні це бізнес, а в Європі зараз це виглядає як традиція. Виникає питання реформування європейського сільського господарства з урахуванням продовольчої безпеки.

Степан Чернявський

Народний депутат України, Заступник голови комітету з аграрної політики і земельних відносин

На мою думку, основна причина конфлікту – побоювання конкуренції з боку української аграрної продукції. В той же час це питання було роз'яснено на переговорах і доведено цифрами, що Україна не є конкурентом, а є партнером. Коли уряд і представники польських асоціацій фермерів побачили цифри, які ми навели, вони побачили, що це буде вигідно і для фермерів, і особливо для переробників, бо Україна буде давати свою сировину. Цей конфлікт почав вирішуватися крок за кроком. Знайшли рішення для цієї проблеми – зокрема, заборона російського експорту до Польщі та інших країн Європи.

Причини конфлікту між країнами

Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України пояснив, що є 4 глобальних причини зернового конфлікту між Польщею та Україною.

Михайло Непран

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України

Причини конфлікту – зірки зійшлися не на користь України. Перша зірка, звісно – початок війни і блокування портів, через які йшло 70% експорту аграрного збіжжя України. В результаті 2022 року було розуміння, що в наших аграріїв на руках 13 млн тонн зернових, які необхідно терміново вивезти. Бо якщо вони ще рік полежать, то просто згниють і пропадуть. Це був великий тиск, який змушував шукати шляхи.

Другою "зіркою" він назвав відсутність контролю за зерном. Був великий потік зерна, який потрібно було терміново продати, а європейці зняли з нас квоти. Тоді ми сколихнули не тільки польський, а й європейський ринок зерна – для нас це була термінова необхідність. Потрібен був більш жорсткий контроль.

По-третє, польський агробізнес виявився неконкурентоздатним порівняно з українським. Польща – це дрібні селянські фермерські господарства, середній розмір яких 100 – 200 гектарів. А у нас 3, 5, 10, 50, 100 тисяч гривень. У нас – аграрно-індустріальний бізнес,
– додав він.

На його погляд, головним фактором є політика. Росіяни витрачають в Польщі колосальні гроші це може бути причиною, чому висипалося українське зерно. З економічного погляду це не мало ніякого сенсу, бо втрачене зерно було компенсовано. Це була акція російських спецслужб, яка мала викликати негативну реакцію в Україні і розсварити два народи.