Змінами в уряді Путін націлився на затяжну війну, але є і хороші новини

Увечері 12 травня диктатор Володимир Путін провів кадрові перестановки в російському уряді. Господар Кремля замінив на посаді міністра оборони Сергія Шойгу, призначивши замість нього Андрія Білоусова, який раніше був заступником прем’єр-міністра. Самого ж Шойгу відправили гріти місце секретаря Радбезу РФ замість гебіста Миколи Патрушева.

Про що свідчить урядова рокіровка у ворога і чи є від неї вигода для України, розбирався "Телеграф".

Економіст на чолі Міноборони

Кістяк силової вертикалі в Росії очікувано зберіг свої позиції. ФСБ, Росгвардія, МВС, Служба зовнішньої розвідки та ФСО залишились зі "старими" керівниками. За російською філософією "коней на переправі не змінюють", свою посаду голови МЗС зберіг також "сумна конячка" Сергій Лавров. Втім, зміни саме в оборонному відомстві РФ виявилися дійсно несподіваними для багатьох аналітиків.

По суті, керівництво російським Міноборони перебрав на себе економіст, адже Білоусов ще з кінця 1990-х працював в економічному секторі і навіть очолював Міністерство економічного розвитку РФ і був помічником Путіна саме з економічних питань.

– Білоусов був чи не єдиним помітним російським економістом, який із самісінького початку підтримував цю війну саме з економічних поглядів: потрібна реіндустріалізація, модернізація економіки. І в Росії двигуном інновацій та прогресу завжди була війна. Він людина дуже близька до Путіна, дуже довірена, його особистий економічний радник.

Тож на цьому місці Путін, як і раніше, бачить людину довірену, але вже з іншим пріоритетом: не військовим, а військово-промисловим. Це свідчить про те, що Путін робить ставку на війну на виснаження та розуміє, що треба концентруватися на максимальному збільшенні виробництва озброєнь та технічному оснащенні, – пояснює "Телеграфу" колишній депутат Держдуми РФ, опозиціонер Ілля Пономарьов.

Тому призначення Білоусова на чолі оборонного відомства свідчить про те, що зупинятися в своїй політиці мілітаризації країни, російський диктатор аж ніяк не збирається.

– На посаду міністра оборони призначається людина, яка відповідатиме за перетворення всієї російської економіки на військову економіку, за її перебудову на військовий лад остаточно. Це спроба перетворити Росію на повністю мілітаризовану державу, яка постійно воює, – додає в коментарі "Телеграфу" російський політичний аналітик Іван Преображенський.

В американському Інституті вивчення війни також дотримуються думки, що "рокіровка" Шойгу – Білоусов має на меті підготовку до затяжної війни. Втім, цього не приховують і в Кремлі, адже прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи перестановки в уряді зазначав, що на полі бою перемагає той, хто "більш за все відкритий до інновацій". Нагадаємо, що саме Білоусов, за інформацією InformNapalm, курує російську програму виробництва "Шахедів".

Але чи потягне підсанкційна російська економіка таку тотальну мілітаризацію, адже саме гонитва озброєнь свого часу зіграла злий жарт з СРСР.

– Для цього якраз, щоб економіка потягнула, Білоусова туди і поставили, – зазначає Преображенський. – Білоусов майстер з вичавлювання грошей із приватного бізнесу. Російський приватний бізнес, як кажуть усі колеги-економісти, вивів у Росію величезні гроші із західних економік.

Новому очільнику Міноборони стане в нагоді новий голова Рахункової палати РФ Борис Ковальчук (син підсанкційного олігарха Юрія Ковальчука).

– Вони разом матимуть змогу вичавити ще як мінімум кілька років повномасштабної війни, коли вся російська економіка буде підпорядкована одній меті – нарощуванню військового потенціалу. Мета – побудувати економіку, в якій військова економіка тягне за собою, як локомотив, решту економіки. Якщо їм це вдасться, тоді йдеться приблизно про десятиліття війни, – підкреслює Преображенський.

Оленяр замість дідуся

Крім того, цікавим видається і факт відсторонення з посту секретаря Радбезу РФ 72-річного Миколи Патрушева, який сидів у цьому кріслі з 2008 року. В Кремлі наголошують, що місце для Патрушева в чинній системі влади ще знайдуть, однак для чого Путіну знадобилося "рухати" одного зі своїх найближчих поплічників?

– Тут мова йде про збереження балансу сил, адже патрушевські [люди] сильно наїхали на військових з цим арештом Тимура Іванова. І щоб зберегти баланс, Путін зняв Патрушева. Шойгу, звісно, на місці Патрушева висітиме в повітрі, бо посада секретаря Радбезу, за великим рахунком, нічого не означає. Посада близька до тіла, але у неї жодних повноважень нема.

Вся сила Патрушева полягала в тому, що він працював у зв'язці з Бортниковим (директор ФСБ. – Ред.), тобто фактично Патрушев був керівником ФСБ, принаймні наглядачем за ФСБ. І зрозуміло, що Шойгу як людина зовсім іншого походження такої ролі не гратиме. Тому Шойгу перетворюється на постатть досить декоративну, – пояснює Ілля Пономарьов.

Хороші новини

Підсумовуючи, можна стверджувати, що рокіровки в російському уряді аж ніяк не націлені на переговорний трек, про який весь час торочить Москва.

– Не видно жодного бажання укладати мир. Можливо, перемир'я. Але якщо Путін зважився на такі перестановки, він, очевидно, бачить, що має досить стабільну ситуацію і, відповідно, йому можна спробувати пограти в кадрові рішення, на що він був не готовий в перші два з половиною роки повномасштабної агресії. У нього є впевненість у тому, що у нього все стабільно й успішно, а як насправді, фронт покаже. Війна – непередбачуваний процес, – каже Преображенський.

Втім, деякі хороші новини для України з цих кадрових рішень все ж таки можна виокремити.

По-перше, Шойгу займав пост міністра оборони останні вісім років і все ж таки був дотичний до армії. У Білоусова конкретно такого досвіду нема.

– І хороша новина в тому, що, скоріш за все, це означає, що ніяких яскравих військових проривів найближчим часом не передбачається, – зазначає Пономарьов.

По-друге, з призначенням цивільного міністра оборони, де-факто, цей пост буде вакантним.

– Виходить, що міністерство тепер перепідпорядковане особисто Путіну. І те, що він намагався в перші два роки повномасштабної агресії проти України здійснювати керівництво в ручному режимі, втручаючись в управління воєнними діями, тепер це буде постійно здійснюватися. Швидше за все, він безпосередньо комунікуватиме з Генштабом, оминаючи міністра оборони, який некомпетентний у цих питаннях", – резюмував Преображенський.

А який військовий "геній" у російського диктатора, котрий провалив свою ж концепцію "Києва за три дні", всі ми добре знаємо.