Графік відключення бачите? А він є! Чому потрібно відключати і населення, а не лише промисловість

Минулого тижня сталась п’ята масштабна атака на енергетичну систему Україну за період з 22 березня (22 та 29 березня, 11 та 27 квітня) з прицілом на теплові та гідроелектростанції. Внаслідок завданих пошкоджень вже навіть імпорт не дозволяє покрити попит. Відтак, системний оператор змушений вдаватися до відключення та обмеження споживачів (більше відомі як горезвісні графіки), про які тривалий час попереджали.

І на цьому місці частина населення скаже: "Стоп! Які проблеми? Які графіки відключень? У мене світло є цілодобово, і в мої сусідів і знайомипідвищитих! Це все брехня! Ви просто хочете тариф!". Мені особисто доводилось стикатись із такою реакцією на кшталт "Все нормальною, світло ж є, ви нас просто лякаєте без діла".

А насправді системний оператор змушений обмежувати і відключати промислових споживачів. І не лише в години вечірнього піку, коли нас закликають економити, але вже дійшло й до відключень промисловості уночі. Тим часом побутові споживачі (населення) знаходяться в преференційних, а фактично тепличних умовах. Чи правильне і чи справедливе таке нерівномірне обмеження промислових та побутових споживачів (а насправді — необмеження побутових ціною втрат для економіки)?

1. В години пікового споживання і дефіциту зупиняють промисловість, а працівники, відповідно, простоюють. Відключення означає скорочення виробництва та доходів підприємств. Відтак, з високою ймовірністю, працівників почнуть переводити на скорочений робочий день (звісно, зі скороченням зарплати). Проте вони повинні бути втішеними тим, що них вдома є світло (але не факт, що перечікувати час вимушеної зупинки виробництва вони зможуть вдома, а не на робочому місці).
2. Значною мірою, соціальні видатки фінансуються за рахунок міжнародної грантової допомоги та довготермінових низьковідсоткових кредитів. Натомість армія здебільшого фінансується внутрішніми ресурсами – роботою економіки і податків, які сплачуються. Обмежуючи економіку, ми тим самим створюємо проблеми для фінансування армії. Не потрібно нагадувати, що економіка воюючої України і без того в складному стані.
3. Пріоритет у невідключені побутових споживачів (населення) створює оманливе відчуття, що все гаразд. Звісно, частина населення уважно прислухається до закликів економити електроенергію у час пік, але навряд чи більшість. Пріоритет невідключення населення ціною відключення економіки аж ніяк не стимулює ощадності енергоспоживання.
4. Відключення бізнесу та зупинки виробництв вплинуть на можливість виплачувати заробітні плати і відповідно скорочуватимуться доходи працівників. Проте, частина бізнесу буде переходити на дизель-генератори (бо можливості імпорту обмежені та вичерпані), що зробить енергію для них суттєво дорожчою. Це означає, що і їх продукція стане дорожчою і ростимуть ціни на частину товарів, які купує населення. Тобто менше доходів і більше витрат ціною невідключень.
5. В кінцевому рахунку, ми не можемо виключати нових ударів, після яких доведеться обмежувати і споживання населення. При цьому за різних сценаріїв пошкоджень і руйнувань, масштаб відключень може бути більшим аніж узимку-2022-2023. І це може виявитись справжнім шоком для населення після спроб оберегти і створити ілюзію відсутності проблем.
6. А тепер уявімо, шо початок відключень співпадає з моментом, коли уряд вирішить підняти тариф для населення? Це буде фактично подвійна неприємність для споживача. При цьому не потрібно ілюзій – вищий тариф не вирішить усіх проблем, особливо в умовах нових потенційних обстрілів..

Спроба уберегти населення від відключень не гарантує цілодобового енергопостачання у найближчому майбутньому. Але створює проблеми для населення вже сьогодні. Тому, варто думати про паритетне відключення населення і промисловості.

Джерело.