Харківська ОВА уклала договорів на будівництво фортифікацій майже на 8 мільярдів гривень – джерело

Договори були укладені загалом за роботу, за поставки дротових виробів та деревини на фортифікаційні споруди.

Харківська обласна військова адміністрація у 2023-2024 роках уклала договорів на будівництво фортифікацій та поставки матеріалів майже на 8 мільярдів гривень.

Про це повідомляє Харківський антикорупційний центр, посилаючись на своїх аналітиків.

Харківщина наприкінці 2023 року і на початку 2024 вважалася еталонним регіоном у відбудові фортифікаційних споруд. Так сказав президент. Володимир Зеленський “рекламував” нашу оборону на підсумковій річній пресконференції і рекомендував будувати так так, як у Харківській області. Не краще, а саме за цим “стандартом”. Він це говорив не з паперу, а після особистого візиту на кордон, і просив розповсюдити цей досвід на інші області. Тоді не йшлося про першу, другу або третю лінію фортифікацій – йшлося про загальну оборону регіону.

“Є обласні державні адміністрації, я хочу їм дуже подякувати. У більшості своїй вони робили цю роботу з початку війни… Якщо я бачу в Харківському регіоні та вдячний і області, і місту. Так, як вони там об’єдналися з військовими фахівцями, з будівельними компаніями. І наш державний бюджет складали разом з бізнесом. І те, що вони там зробили. Я вважаю, що це потужно. І якщо я бачу це там і не бачу в іншій області, і ставлю конкретні питання нашим військовим. – Чи цього достатньо? – Так. – А чому тоді тут слабше, ніж у Харківському регіоні, як приклад? То вони кажуть: “Так, було б краще набагато, ми були б впевненіші, якби був такий рівень”. Моє завдання просте: будь ласка, стандартизуйте такий міцний захист”, — сказав 19 грудня Володимир Зеленський.

Колись так само на кордон Харківщини їздив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, щоб подивитися на свою іменну стіну. Вона не врятувала Харків у 2022-му. У 2024-му перша лінія сучасної, “еталонної” оборони не врятувала жодне село на прикордонні, бо її не було. За першою лінією багато де немає “зубів драконів”, мінних полів, опорних пунктів – будь-яких інженерно-військових споруд для зупинки ворожої піхоти.

Аби не “розганяти зраду” і не брати участь у “параді ІПСО”, ми зробили перший крок і порахували усі витрати Харківської обласної військової адміністрації на оборону у 2023-2024 роках та знайшли усіх підрядників, що виконували роботи та заробляли на цьому. 

Отже, у 2024 році департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу ХОВА уклав 223 договори щодо будівництва фортифікаційних споруд на загальну суму в 4,51 мільярда гривень. Про це стало відомо з системи публічних закупівель “ProZorro”.

Всі договори укладені за прямою процедурою, без проведення тендерів. Звісно, без завантаження кошторисів та з відсутністю відомостей робіт, у зв’язку з тим, що об’єкти пов’язані з обороною країни.

Із загальної кількості 46 договорів на 993,8 млн грн уклали з ТОВ “Трест Житлобуд-1” Олександра Харченка. Фірма протягом останніх 10-15 років залишається будівельним фаворитом Харківської міськради та одним з головних бенефіціарів “кооперативної схеми” виділення землі в місті, де серед обвинувачених – колишній міський голова Михайло Добкін.

Ще 29 договорів на 545,7 млн грн уклали з ТОВ “Тех-Інком”. До початку 2024 року власниками компанії були Ігор Карпенко та Вікторія Письмак (зараз її частку переписали на Дмитра Бикова). Людина з таким самим ПІБ, Вікторія Олексіївна Письмак, є директором ТОВ “А.І.Р.”, співвласником якого до недавнього часу був Андрій Іванович Руденко, якого нещодавно звільнили з посади віце-мера Харкова з питань забезпечення життєдіяльності міста (саме він у команді Ігоря Терехова відповідав за оборону).

Менеджерку Руденка, Вікторію Письмак (фігурує в багатьох, дотичних до Руденка фірмах) замінили в ТОВ “Тех-Інком” тоді, коли, за даними dumka.media стало відомо, що правоохоронці проводили обшук у помешканні Руденка. Йдеться про справу, де фігурує його дружина, яка нібито постачала колючий дріт для фортифікаційних споруд у регіоні.

Також 14 договірів на 327,6 млн грн підписали з ПП “Будівельна фірма “Промтекс” (оточення колишнього нардепа Анатолія Денисенка).

Іще 15 договорів на 325 млн грн отримало ТОВ “Строй ЮА” з Кривого Рогу, власником якого є Вікторія Дідик з Дніпра.

15 договорів на 303,6 млн грн підписали з харківським ТОВ “Жилстрой-3” (власники Юрій Мельник та Олександр Малєєв), 11 договорів на 232,9 млн грн – з ТОВ “Бізнес Проєкт” (власник Віталій Кравченко з Есхару Чугуївського району). Фірма до середини 2023 року взагалі не брала участь у публічних закупівлях. Як стало відомо з матеріалу “Будівництво фортифікаційних споруд на Харківщині: російський слід, “удачливі” новачки і приховані ціни”, “Бізнес проєкт” було зареєстроване в одному офісі з ТОВ “СТК Монтаж Україна”. Колишнім засновником “СТК Монтаж Україна” був Геннадій Хлєбінських, що фігурує в історії з “СК Пантеон”, яка на тендерах Харківської ОВА подавала фейкові документи. Саме Хлєбінських нібито надав сумнівні документи про досвід робіт для ТОВ “СК Пантеон”, що і дозволило фірмі раніше виграти тендери на відбудову багатоповерхівок на деокупованих територіях. 

7 договорів на 177,7 млн грн заключили з полтавським ТОВ “Ремтехналадка”, власниця – Євгенія Корнберг, ще 7 договорів на 142 млн грн – з ТОВ “Ростдорстрой” з Одеси. Бенефіціарами вказані депутат Одеської міськради Юрій Шумахер та Євгеній Коновалов,  

6 договорів на 127,2 млн грн – з ТОВ “Будівельна компанія Мегабуд-2012” Олександра Торяника з Харкова, 6 договорів на 117,5 млн грн з ТОВ “Тероліс Буд” з Дніпра, власником є Катерина Ларіонова з Києва. 

6 договорів на 117 млн грн отримало ТДВ “Житлобуд-2” Дмитра Кроленка та Олександра Конюхова, 7 договорів на 86,6 млн грн з ТОВ “Гудест”, 4 договори на 78,1 млн грн з ТОВ “ПМП Імпульс”, 4 договори на 78 млн грн з ТОВ “ВИП Групп”, 3 договори на 58,8 млн грн з ТОВ “Схід-Теплоремонт”, 3 договори на 57,6 млн грн з київським ТОВ “Компанія “Регіон-Буд”, 2 договори на 40 млн грн з ТОВ “БМЗ Буд”, 2 договори на 38,3 млн грн з харківським ТОВ “СК Пантеон”, 2 договори на 38,3 млн грн з ТОВ “Фаворитбуд Компані”, 2 договори на 24,8 млн грн з ТОВ “Еверест Констракшн”.

Ще 509 договорів на 2,16 млрд. грн. протягом 2023-2024 років Департамент уклав на роботи з будівництва у сфері територіальної оборони. Тут ще 758,8 млн грн  – це ПАТ “Трест Житлобуд-1”. 

81 договір на 687,4 млн грн уклали з ТОВ “Проектний Альянс”. Власники – колишній чиновник Харківської ОДА та депутат міськради Андрій Колос та Олександр Сорочинський. Ще на початку 2023 року, коли компанія вже почала активно отримувати підряди від ОВА, серед засновників був Ігор Рожков. Людина з таким ім’ям в російських реєстрах значиться громадянином рф і засновником кількох російських фірм. Родина Рожкова, куди входить і Микита Рожков – депутат Харківської райради, обраний від забороненої нині “ОПЗЖ”, активно вела бізнес в рф. Власне, саме після того, як інформація про можливий “російський слід” Рожкових стала публічною, перелік власників “Проектного альянсу” змінився. 

55 договорів на будівництво у сфері територіальної оборони на 419,8 млн грн уклали з ТДВ “Житлобуд-2”.

Лише на будівництво фортифікаційних споруд та роботи з будівництва у сфері тероборони уклали договорів на 6,67 млрд грн.

Також Департамент ЖКГ та ПЕК Харківської ОВА протягом 2023-2024 років уклав 229 договорів на 471 млн грн щодо поставки деревини для будівництва фортифікацій.

Детальніше про постачальників деревини написала голова Антикорупційного центру “Межа” Мартина Богуславець для колонки в “Українській правді”. Департамент ЖКГ та ПЕК Харківської ОВА укладав прямі договори на постачання деревини для укріплень із фірмами з ознаками фіктивності. 

На 270 млн гривень уклали договори на деревину, інформація щодо якої засекречена, із ФОП Чаус І. О., ТОВ “Герц індустрія”, ТОВ “Сатисбуд”, ТОВ “АТТ БУД” та ТОВ “Деревообробне підприємство Восход”.

Усі почали заробляти мільйони одразу за кілька місяців після реєстрації. Класично – за прямими договорами і без конкурсних закупівель. 

“Власники цих фірм не нагадують успішних бізнесменів: мають відкриті судові справи, від крадіжок віскі до домашнього насилля над чоловіком і матір’ю, дехто з них позбавлений батьківських прав та має виконавчі провадження за кредити в банках. Ще одна цікава деталь – схоже, ці бенефіціари навіть не здогадуються, що вони мільйонери. Адже продовжують працювати позмінно “на полях” та заводах”, – повідомила Мартина Богуславець.

Наприклад, у ТОВ “Сатисбуд” директором є Дмитро Кнорозов, який раніше був директором і в ТОВ “Герц індустрія”. На ньому є виконавчі провадження через борги.

Ще 60 договорів на 496,5 млн грн протягом 2023-2024 років Департамент уклав на поставку дротових виробів для будівництва фортифікацій.

155 млн грн коштувала поставка габіонів та “будинків гобітів” для фортифікацій.

Також ми знайшли 48 договорів на 127,3 млн грн – поставка конструкційних матеріалів, ще 

11,2 млн грн – договори на поставку кріпильних матеріалів.

Загалом за роботу, поставки дротових виробів та деревини на фортифікаційні споруди Департамент ХОВА за  2023-2024 років уклав договорів майже на 8 млрд грн.

Крім цього, в 2023 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області з ПАТ “Трест Житлобуд-1” уклала договір на 1,73 млрд грн щодо реконструкції об’єкту із будівництвом фортифікаційної споруди та встановленням обладнання.

Що мають забезпечити обласні військові адміністрації

І наостанок про повноваження військових адміністрацій щодо оборони. Ще в березні 2023 року уряд визначив ОВА державними замовниками у сфері оборони з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Рішення про таке будівництво обласні військові адміністрації ухвалювають за поданням командувачів відповідних угруповань військ (сил), в операційних зонах яких проводитимуть будівництво, із зазначенням місць та кількості об’єктів будівництва.

Обласні військові адміністрації мають забезпечити:

• будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд;
• подання до Міністерства оборони інформації щодо обґрунтованої потреби в коштах для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, визначених командувачами відповідних угруповань військ (сил);
• координацію та контроль за матеріально-технічним, фінансовим та соціально-побутовим забезпеченням під час будівництва;
• контроль за якістю будівництва, ефективним, результативним і цільовим використанням бюджетних коштів;
• передачу побудованих військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд військовому командуванню, визначеному Міністерством оборони.

Нагадаємо, уряд додатково виділив 5,6 млрд грн на зведення надійних фортифікаційних споруд у п’яти областях України.

Читайте провідні новини дня: