Між сном та реальністю: вчені з'ясували, що бачить та відчуває "лунатик"

Лунатизм здебільшого зустрічається у дітей, але у 2-3% дорослих теж регулярно спостерігаються прояви парасомнії.

Вчені дослідили поведінку і спогади людей, які страждають на парасомнії – розлади сну, зокрема лунатизм.

Про це пише MedicalXpress.

Група дослідників з Нідерландського інституту неврології створили методику, за допомогою якої могли провокували в учасників експерименту епізоди парасомнії, щоб вивчати мозкову активність та наступні спогади людини, яка "застрягла" між сном і реальністю.

Методика експерименту

У дослідженні взяли участь 22 дорослих людини, в яких періодично спостерігали парасомнію. Першу ніч піддослідні нормально спали в лабораторії, а спеціальні датчики записували їхню мозкову активність.

Після цього учасники мали провести без сну 25 годин. Далі людям давали можливість заснути під контролем мозкових датчиків.

Але в момент входження в так званий "повільний" сон, їм вмикали гучний звук, який викликав стан парасомнії. Коли учасники остаточно прокидалися, їх запитували, що вони пам'ятають про свій сон.

У 19% епізодів парасомнії піддослідні говорили, що нічого не пам'ятають, 25% "щось пам'ятали", але спогади були нечіткими. Проте більша частина учасників дослідження – 56% – пригадували сновидіння, які здебільшого були пов'язані з небезпекою або нещастями.

Учасники, які пам'ятали свої видіння на межі сну та реальності, розповідали, що їм снилися стихійні лиха, руйнування будинків, загублені діти або загибель тварин. 

Що таке парасомнія

Парасомнії з нешвидким рухом очей (NREM), до яких відносять зокрема лунатизм, проявляються раптовими пробудженнями у зміненому стані свідомості, в якому людина може взаємодіяти з оточенням, але не може сприймати його об'єктивно.

У такому стані в людини розплющені очі, вона може ходити, кричати, підтримувати розмову, навіть сідати за кермо автомобіля.

В рідкісних випадках пацієнти з парасомнією можуть проявляти агресію, вчиняти насильство чи самогубство.

Лунатизм здебільшого поширений серед дітей, але 2-3% дорослих теж мають регулярні прояви парасомнії, які створюють дискомфорт не тільки хворій людині, а й її оточенню.

"Люди, які страждають від парасомнії, можуть завдати шкоди собі або іншим під час епізодів і пізніше відчувати глибокий сором за те, що вони зробили", – пояснила Франческа Сікларі, яка очолила дослідження.

Результати дослідження парасомнії

Вчені виявили, що чим більшою була тривалість епізодів парасомнії, тим складніша спостерігалася поведінка піддослідних. Такі люди щось шукали, бачили неіснуючі об'єкти та підтримували уявні розмови. Подібні складні ілюзії сприйняття спостерігалися у 52% епізодів, зафіксованих під час дослідження, кожний з яких тривав понад 30 секунд.

"Наше дослідження показало, що ступінь свідомості та амнезії, пов'язаний з епізодами парасомнії NREM, варіюється як між окремими пацієнтами, так і для однієї особи. Звіти пацієнтів варіювалися від повністю несвідомих станів до маячіння, мультисенсорних галюцинацій та взаємодії з навколишнім середовищем", – йдеться у дослідженні.

За результатами дослідження вчені дійшли висновку, що люди бачать сновидіння у будь-якій фазі сну, а не тільки під час так званої "швидкої фази".

"У сукупності наші результати свідчать про те, що переживання NREM-парасомнії не тільки мають основні риси сновидінь, але й пов'язані зі схожими патернами мозкової активності", – розповіли науковці.

Вчені зазначили, що їхня робота має не тільки академічну цінність, а й практичне значення.

"Наша робота може сприяти більш конкретним медикаментозним втручанням у майбутньому. Парасомнії часто лікують неспецифічними снодійними препаратами, які не завжди ефективні і можуть мати негативні побічні ефекти. Якщо ми зможемо визначити, яка нервова система працює ненормально, ми зрештою спробуємо розробити конкретніші методи лікування", – пояснили дослідники.

Наступним етапом експерименту буде дослідження парасомній у фазі швидкого сну. Це дозволить краще зрозуміти, які нейронні системи беруть участь у різних типах парасомній.