Угруповання російських військ "Північ" 10 травня напало на села за кілька десятків кілометрів від Харкова. Обласний центр, який щоденно бомблять, зустрічає біженців і готується до оборони. Як живе місто і що допомагає харків'янам вірити в краще — в репортажі кореспондента Фокуса.
Російська армія 10 травня відкрила північно-східний фронт, зайшовши в Харківську область. Обстріли прикордонних територій посилилися. Масованих ракетно-бомбових ударів зазнає Вовчанськ, розташований за п'ять кілометрів від кордону з Росією і за 70 кілометрів від Харкова.
Влада регіону та волонтери екстрено евакуюють цивільних. У якомусь сенсі Вовчанськ перетворюється на Бахмут або Мар'їнку, заявив начальник поліції Харківської області Володимир Тимошко.
При цьому українська влада допускає, що Росія не задіяла повні сили для просування вглиб. Президент України Володимир Зеленський вважає, що росіяни можуть збільшити масштаб атаки й підтягнути додаткові підрозділи на Харківському напрямку. За неофіційними даними верховний головнокомандувач через ситуацію під Харковом скасував свої найближчі міжнародні візити до Іспанії та Португалії.
Лінія фронту зараз змінюється швидко і не на користь України, хоча темп наступу росіян сповільнився. Багато населених пунктів у Харківській області опинилися під контролем ЗС РФ, а частина залишається в "сірій зоні". Фактично, це спірні території між українськими та російськими позиціями.
Військовослужбовець розвідпідрозділу ЗСУ, який повернувся до Харкова після виконання низки бойових завдань під Вовчанськом, розповідає Фокусу про ризик прориву росіян у місто в разі підтягування додаткових резервів.
"Поки місто тримається, ЗС РФ атакують на околицях, хочуть зайти на деякі вулиці. Ми відповідаємо, чим можемо: піхотою, танками, кулеметною стрільбою з бронемашин. Оборонні позиції доводиться займати вздовж вулиць", — описує він ситуацію в бесіді з Фокусом.
Побратими, які залишилися на позиціях, за словами бійця, були шоковані швидким просуванням військ Росії.
Харків зустрічає біженців з області
Харків, друге за величиною місто України, розташоване за 30 кілометрів від кордону з Росією. Попри удари ракетами і керованими авіабомбами, харків'яни кажуть, що поки тут відносно безпечно. Масової евакуації не відбувається, кафе і магазини працюють, але обстріли не припиняються ні на день. Ракети і бомби б'ють по житлових кварталах, дитячих майданчиках і підприємствах.
Влада організувала пункти надання допомоги біженцям із населених пунктів, які прийняли на себе удар росіян. Змучені через нервову напругу та екстремальний переїзд люди кричать один на одного в чергах. У них сталося дежавю: території Харківської області були окуповані на початку повномасштабного вторгнення Росії, пізніше ЗСУ їх звільнили під час контрнаступу з 7 по 11 вересня 2022 року.
Ступінь тривоги у переселенців підвищений, у них виникають питання, як далеко зайдуть окупанти. Можливо, українські війська спіткала епізодична невдача на полі бою? А що буде в Харкові через тиждень-другий?
43-річний підприємець у сфері автобізнесу Олексій М., який приїхав із Вовчанська до Харкова, розповів про побачене під час активної фази наступу. Снаряди розривалися буквально за пів кілометра від його будинку. Крім постійних артобстрілів, місцеві часто чули й кулеметні черги.
"Справжнє пекло. Спершу я бачив швидкий захід танків, їх прикривали постріли артилерії. Потім почалися перестрілки — значить підтягнули піхоту. Так, залишати рідний дім не хотів, але перебувати там стало просто неможливо. Я, мої сусіди й друзі з дитинства жили у Вовчанську. У мирний час їздили в Росію на заробітки, тепер "визволителі" прийшли вдруге за нами. У мого знайомого будинок "звільнили" — прильотом бомби на дах", — каже він.
У Харкові набагато спокійніше, є водопостачання та електрика. Іноді світло відключають, але це не біда порівняно з тим, що відбувається в зоні бойових дій, додав переселенець.
Російське угруповання "Північ" також тисне на Липці, невелике місто поблизу Харкова. Село Лук'янці, що на відстані п'яти кілометрів від Липців, уже окуповане. Армія РФ скинула 10 керованих авіабомб на населений пункт, ЗСУ змушені були змінити позиції.
Якщо росіяни візьмуть Липці, Харків опиниться в зоні досяжності артилерії. Ситуація початку російського вторгнення в лютому-березні 2022 року повториться. Зруйновані снарядами багатоповерхові будинки на Салтівці, Олексіївці та в Індустріальному районі Харкова перетворилися на випалені пам'ятки минулих днів.
Ті, хто евакуювався з Липців, переконані, що зараз не менш небезпечний період. Останні дні село обстрілювали інтенсивно — вибухи лунали через кожні 15 хвилин. Працювала ворожа артилерія, авіація, безпілотники та навіть вертольоти, ділиться враженнями від побаченого мешканка села Наталя, яка приїхала до Харкова.
Життя в Харкові: чи готується місто до наступу?
Жителі Харкова вже близько двох місяців безперервно чують про плани росіян піти в атаку. Військове командування в Києві та на місцях запевняють, що на Харків російські війська не підуть, а Сили оборони України зупинять їх ще на підходах.
Ймовірний наступ на Харків — напевно найбільш обговорювана тема: у чергах на ринках і в магазинах люди підраховують відстань від окупованих населених пунктів. Найбільше харків'ян лякає підхід до міста ворожої артилерії та РСЗВ.
"Можливо, йде ставка на страх? Росіяни люблять лякати та діяти на емоції. Послухайте, Харків обстрілюють від початку війни всім, чим тільки можна, і досить часто. Бувають моменти затишшя. Але ті, хто хотів, уже давно залишив місто, ми залишаємося і не плануємо їхати", — каже працівниця продуктового магазину "Сільпо".
Житель Північної Салтівки Сергій Ізмайлов, одного з найпостраждаліших районів міста, вважає кращим рішенням для сім'ї переїзд на південь Основ'янського або Слобідського районів Харкова.
"Дружина, я, троє дітей (найстаршому — 17 років, середньому — 8 років, наймолодшому — рік) поки залишаємося. Чекаємо, що буде. Відчуття сьогодні вже не як на початку вторгнення. Тоді ж на нас несподівано напали вранці, бомбили щодня стабільно. Люди ховалися в підвалах, спогади нелегкі, але вірю, що ЗСУ не здадуть Харків", — сказав він.
До військової обстановки серйозно ставиться і Олег Ніконов, тренер популярного в Харкові фітнес-центру. Судячи з новин і темпу наступу росіян, коли вони за три дні взяли десяток сіл, не все так однозначно. Очевидно, "санітарна зона", про яку говорив президент Росії Володимир Путін, підійде щонайменше до окружної дороги Харкова, розмірковує він у бесіді з Фокусом.
Спортсмен звертає увагу, як перед початком великої війни влада заспокоювала населення "сонцем, вихідними і шашликами в травні". Наразі, на його думку, аналогічна ситуація. Після бомбардувань Бахмута і руйнування Авдіївки, найбільш укріпленого з 2014 року міста, надій залишилося ще менше. Питання лише в часі і в завданнях щодо просування в Харківській області, які поставить Росія.
"Харків набагато більший за втрачені міста на Донбасі. У нас є укриття, метро. Наступати на мегаполіс живою силою — важке завдання. Сподіваємося, що влада не розікрала гроші, а реально зміцнила Харківську область, і легкої прогулянки в загарбників не вийде", — підкреслює співрозмовник.
Керівник IT-компанії Євген також розповідає, що продовжує роботу і нікуди їхати не збирається. Але водночас сімейні обставини зобов'язують — маршрут можливого виїзду він опрацьовує.
Незважаючи на загострення воєнної ситуації, у центральних парках Харкова можна побачити багато людей. Часте явище — прогулянки матерів із маленькими дітьми. Багато з них повернулися ще навесні 2022 року, коли обстріли міста вщухли.
"Ходимо, гуляємо і не боїмося. Чесно сказати, набридло ховатися і переїжджати. Тривога останніми днями підвищилася, але сумки не збираємо. Може, якби в нас було більше інформації про плани щодо наступу на Харків, ми б ухвалювали рішення швидше", — описує ситуацію мешканка Харкова Анна Ломова.
Нагадаємо, армія Росії зараз рухається в напрямку села Липці Харківської області. За словами голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, ЗСУ намагаються стабілізувати лінію фронту.
Іншим новим фронтом може стати Сумська область. У ГУР Міноборони припускають, що наступ Росії в Харківській області триватиме максимум чотири дні, після чого окупанти підуть в атаку в напрямку Сум.