Корупційні жорна: як податкова та митниця заробляють на "чорному" експорті зерна

Сільське господарство є однією з найважливіших галузей економіки України, що забезпечує значну частину надходжень валютної виручки в державу. Проте, на жаль, ця сфера часто стає майданчиком для різноманітних тіньових схем, ухилення від сплати податків та відмивання коштів. Особливо гостро ця проблема постала під час повномасштабної збройної агресії РФ, коли на тлі логістичних проблем та втрати частини сільськогосподарських угідь, "чорний" експорт зерна став значною частиною зовнішньої торгівлі України.

7 травня в журналі The Economist вийшов матеріал, згідно якого збройна агресія РФ проти України спонукає фермерів "оптимізувати" оподаткування зерна, через що близько 40% врожаю зернових взагалі не оподатковується.

Експерти відзначають, що різні махінації з виведення коштів за кордон через аграрний сектор були поширені і до 2022 р. Ці схеми були і залишаються складовою цілої "екосистеми" тіньової економіки, яка дозволяє компаніям ухилятися від сплати податків, обходити валютні обмеження та легалізувати необліковане зерно.

Зазвичай, реалізація відбувається за допомогою фірм-одноденок, які скуповують зерно у фермерів за готівку, без документів та сплати податків. Часто ці компанії створюються спеціально під конкретну операцію, а після завантаження зерна на судно — зникають. Згодом вантаж кілька разів змінює власників, доки не опиняється у руках міжнародних зернотрейдерів. Завдяки цьому, організатори схеми залишають на закордонних рахунках кошти від продажу зерна, які потім використовуються для нових тіньових оборудок та власного збагачення.

Основні схеми, що використовуються для "чорного" експорту зерна:

1. Податкові "скрутки", коли фірми купують зерно за готівку або у неплатників ПДВ, а потім, за допомогою фіктивних документів, отримують відшкодування експортного ПДВ з бюджету.
2. Фіктивний експорт, коли компанії "на папері" закуповують неіснуюче зерно та експортують його, отримуючи від держави відшкодування ПДВ.
3. Схеми, в яких за допомогою фальсифікованих документів "чорне" зерно перетворюється на "біле" і експортується з відшкодуванням ПДВ в завищеному обсязі.

Корені цих схем знаходяться у Державній податковій та митній службах. Податкова, через практику блокування податкових накладних, змушує дрібних сільгоспвиробників продавати зерно нелегально, за готівку. Митниця тим часом продовжує закривати очі на вивезення "чорного" зерна за кордон.

Це створює замкнене коло: компанії, які "домовилися" з податківцями та митниками через свої фірми скуповують нелегальне зерно за готівку, відправляють його на експорт за підробленими документами, виручка осідає на закордонних рахунках, а потім готівка знову таємно ввозиться до України для нових закупівель. І так по колу.

Махінації з "чорним зерном" призводять до колосальних втрат для держбюджету та економіки. За останні два роки через такі схеми Україна згідно інформації The Economist недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Відсутність відповідальності за неповернення валютної виручки призводить до того, що ці кошти взагалі не повертаються в Україну, негативно впливаючи на стабільність гривні та стан економіки в цілому.

Від цього страждає не лише держава, а й сумлінний аграрний бізнес, зокрема з іноземним капіталом. Компанії, які працюють прозоро та платять всі податки, опиняються в нерівних умовах порівняно з "тіньовиками". Їхня продукція виявляється дорожчою та менш конкурентною.

Водночас репутаційні ризики від дій несумлінних експортерів загрожують всій галузі. Приклад — скандал з експортом українського зерна до Польщі у 2023 році. Фіктивні українські фірми за сприяння контролюючих органів вивезли до сусідньої країни велику кількість зерна за "сірими" схемами. Це погіршило двосторонні відносини та спровокувало протести польських фермерів, які вдалися до блокування кордону у 2024 році.

У липні 2023 р. журналісти проєкту OCCRP, дослідивши базу даних української митниці, виявили, що серед покупців українського "чорного зерна" в ЄС фігурують офшорні компанії, фірми з ознаками фіктивності, а також провідні міжнародні зернотрейдери, такі як COFCO International, Bunge, Viterra та Ameropa Holding.

З боку української влади проблема ігнорувалася. 12 січня 2023 року парламент ухвалив закон про експортний ПДВ та блокування коштів експортерів. Закон зобов'язував експортерів блокувати частину своїх коштів на рахунку як гарантію того, що вони повернуть валютну виручку. Щойно валюта зайде на рахунки експортерів, вони зможуть скоригувати податкову декларацію (встановити ставку 0%), повернути гроші та отримати право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Згідно з матеріалом "Економічної правди", уряд мав ухвалити додаткову постанову про запровадження режиму експортного забезпечення, але в результаті цього не зробив. Причина, найймовірніше, пояснюється тим, що у законі була присутня норма про те, що ДПС не матиме права блокувати реєстрацію податкової накладної, якою мають блокуватися кошти експортера. Тобто чиновники ДПС залишились би без схеми, завдяки якій отримували неправомірну вигоду.

Замість цього 9 травня 2024 р. депутати ухвалили нові зміни до Податкового кодексу, прийнявши за основу законопроєкти №10168-2 та №10169-2, які ще більше посилили вплив Державної податкової служби.

До прийняття цього законодавства експортер звільнявся від обов'язку реєстрації податкової накладної за двох умов: 1) якщо сукупна митна вартість агропродукції за місяць не перевищує третини вартості експорту аналогічних товарів за останні півроку, за які повернуто валютну виручку; 2) якщо не встановлено порушення таким експортером вимог валютного законодавства протягом попередніх 12 місяців.

Натомість віднині буде новий механізм, який передбачає реєстрацію податкових накладних за операціями з експорту агропродукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, соєві боби, насіння ріпаку, насіння соняшнику, овес, олія соєва, олія соняшникова, олія ріпаку, макуха, мед та горіхи волоські) виключно платниками ПДВ. Тобто неплатник цього податку не зможе вивезти агропродукцію.

Більше того, згідно з прийнятими змінами, платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, тепер буде зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Тобто податківці будуть в ручному режимі вирішувати чи дозволяти тій чи іншій компанії експортувати агропродукцію. В результаті, компанії, яким ДПС блокуватиме накладні, будуть змушені за безцінь продавати аграрну продукцію пов’язаному з владою бізнесу.

Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні вже звертали увагу на ці законопроєкти, як такі, що створюють реальні ризики для сумлінних експортерів, ставлячи їх у важкі та несприятливі умови.

Фактично, згідно з новим законодавством податківці отримали невиправдані дискреційні повноваження блокувати експорт, визнаючи на власний розсуд реальні операції фіктивними. Тобто замість вирішення проблеми "чорного" аграрного експорта – створюються нові корупційні ризики.

Найгірше, що ці нововведення лише створюють додаткові бюрократичні перепони для сумлінного бізнесу, але ніяк не зачіпають реальних порушників. Адже експорт, як і раніше, здійснюють фірми-одноденки, якими мали б займатися контролюючі органи та правоохоронці.

Щоб дійсно побороти "чорний" експорт зерна та ухилення від податків, потрібні такі кроки:

1. Скоординована та системна робота всіх відомств — від податкової та митниці до Бюро економічної безпеки та НАБУ. Важливо не лише викривати конкретні махінації, але й притягувати до відповідальності корумпованих чиновників та народних депутатів, які їх покривають.
2. Всі дії контролюючих органів мають бути максимально прозорими, без створення штучних перешкод для бізнесу. Держава має захищати інтереси сумлінних експортерів, особливо з іноземними інвестиціями.
3. Потрібно ухвалити збалансовані закони, які б ефективно боролися з тіньовими схемами, але не створювали надмірного тиску на бізнес. Зокрема, запровадити реальну відповідальність за неповернення валютної виручки та фіктивний експорт.
4. Технологічні рішення. Діджиталізація та автоматизація процесів адміністрування податків, митного оформлення тощо. Це зменшить простір для корупції та зловживань.

Український бізнес та іноземні інвестори мають бачити, що держава здатна ефективно захистити їхні інтереси та забезпечити рівні правила гри для всіх учасників ринку. Лише так ми зможемо перетворити наш аграрний потенціал з "годівниці" для тіньових схем на справжній локомотив економічного зростання та євроінтеграції.