Відключення – по 12 годин на добу. Що сталось в енергетиці та коли українцям повернуть світло

Другу добу по всій території України тривають відключення побутових споживачів, а енергопостачальними публікують графіки аварійних відключень в містах і селах. За повідомленням компанії "Укренерго", сьогодні, 16 травня, по всій Україні для побутових і промислових споживачів будуть діяти планові обмеження — графіки погодинних відключень (ГПВ). "Це допоможе зробити контрольовані відключення більш передбачуваними для споживачів, а роботу енергосистеми — більш безпечною. Отримати інформацію про те, як саме діятимуть обмеження споживання у вашому регіоні, можна буде в кабінеті споживача, на офіційних сайтах обленерго, а також на їхніх сторінках у соцмережах", — повідомили в компанії. Тим часом, ДТЕК поінформувала, що 16 травня в Києві, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях можливі стабілізаційні відключення із 16:00 до півночі.

Немає електроенергії: чому саме зараз почались відключення

Про те, що масована ракетна атака росіян у березні призведе до повернення блекаутів для побутових споживачів, Фокусписав раніше — одразу після удару росіян по ДніпроГЕС та низці теплових електростанцій. Тоді експерти зазначали, що очікуваний пік споживання електроенергії — це кінець травня чи й навіть середина червня, коли поступове підвищення температури повітря призведе до масового використання кондиціонерів — як побутовими, так і бізнес-споживачами.

Проте різке падіння температури в травні теж зіграло свою роль. І навіть без пікового споживання оператору "Укренерго" довелось відключати споживачів через наявний великий дефіцит в енергосистемі. "Дефіцит у нас є останні два тижні. Насправді, він є десь з першого тижня квітня, постійно і регулярно. Через низьке споживання і наявність певний час ресурсів від європейців, які надавали аварійну допомогу, щось імпортувалося, то вдавалось обмежитись тільки відключенням промисловості або обмеженням промисловості. А 14 травня не вдалося", — розповів у коментарі Фокусу Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.

Аварійні відключення споживачів — наслідок величезних проблем, створених ракетними і дроновими атаками ЗС РФ в березні, кажуть експерти, і додають: тоді росіянам вдалось вибити з енергосистеми 8 ГВт потужностей через влучання по ДніпроГЕС та кількох теплових електростанціях.

"Основна причина і першочергова причина — це знищення енергетичної інфраструктури росіянами. Все інше — це вже наслідки цієї причини. Дійсно, дефіцит у нас критичний, він вже давно критичний. Після потужних обстрілів 21-22 березня, коли була зруйнована ДніпроГЕС, а потім вже були обстріли по теплових електростанціях. Безумовно, нас трошечки рятує те, що пішло потепління, що сонця багато, сонячні електростанції запрацювали, а також здійснювався імпорт електричної енергії", — зауважив у коментарі Фокусу директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Він зазначає, що останнім часом генерація сонячних станцій скоротилась через хмарність, похолодання змусило споживачів частіше використовувати електрообігрів, а промисловість не викуповувала повністю імпорт, які можливо викуповувати, і всі ліміти, які Україна має для імпорту, не використовувались. Сукупність кількох чинників призвела до потреби відключати усіх споживачів — як промислових, так і побутових.

Літо без світла: як допомогти енергетиці та чи довго триватимуть відключення

За словами Олександра Харченка, зараз дефіцит в енергосистемі сягає 2-2,5 ГВт. Фактично, цей дефіцит майже дорівнює обсягу виробництва Рівненської АЕС (має чотири блоки сумарною потужністю 2,83 ГВт). На найближчий час експерти, на жаль, оптимістичних сценаріїв не мають, кажуть, що і в червні, і в липні на українців очікують графіки відключень. "Реальність полягає у тому, що не тільки буде проблема влітку, що люди увімкнуть кондиціонери, і не тільки люди, але й торгівельні, офісні приміщення і таке інше. Але це збігатиметься з виходом у ремонтну кампанію кількох атомних блоків Енергоатому. Тому ситуація в червні, в липні, практично упродовж всього літа, особливо, мабуть, в липні, в серпні, буде, мабуть, ще більш напружена, ніж зараз", — розмірковує Володимир Омельченко.

Важливо Темні часи. Як обстріли ЗС РФ енергетики вплинуть на виробництво і зарплати

Загалом експерти прогнозують складну ситуацію в енергосистемі не лише на найближчі три місяці, але й на найближчі 2 або навіть 3 роки.

"Загальний дефіцит на сьогодні десь 2,5 ГВт. Тому дефіцит на найближчі півтора-два роки має стати звичним для української енергосистеми. Для українських споживачів так само має стати звичним обмеження подачі електрики щонайменш в пікові години споживання. А це із 06:30 ранку і до 09:30, а ввечері десь з 18:00 до 22:00-23:00 години. Знову ж таки, треба просто змиритись з тим, що 10-15% споживачів будуть в режимі відсутності електрики по півтори-дві години", — каже Олександр Харченко.

На жаль, подолати суттєвий дефіцит до початку нового опалювального сезону навряд чи можливо. Проте деяка допомога енергосистемі, дійсно, буде надана як з боку міжнародних організацій, так і з боку уряду та донорських програм. Перш за все, йдеться про можливе відновлення частини зруйнованих блоків ТЕС. По-друге, кажуть опитані Фокусом експерти, є сподівання на підключення до системи низки газопоршневих і газотурбінних станцій. "Процес триває, допомагає USAID, закупили десятки генерацій них установок. Невеликої потужності, але все рівно це певна допомога. Також на Харків йде певне обладнання від міжнародних донорських організацій. Тому ситуація складна і зараз будемо сподіватись, що загальними зусиллями зможемо підготуватися до опалювального періоду та забезпечити необхідний мінімум потреб і населення, і промисловості, але часу залишилося не так багато", — зазначає Володимир Омельченко.

Проте час грає проти українських споживачів, адже обладнання надходить повільними темпами, що не дозволяє сподіватись на покращення ситуації в енергосистемі вже восени. До того ж, заплановані газотурбінні установки не мають достатньої потужності, тобто, їх потрібно дуже багато, щоб знизити дефіцит в енергосистемі хоча б до 1,5 ГВт.

"Більш-менш потужна газотурбінна установка від 30-50 МВт, при тому що дефіцит в системі зараз десь 2-2,5 ГВт. Термін встановлення такого обладнання — просто встановлення, коли ви вже все купили, все вироблено і так далі — один рік. А ще треба купити, а ще термін виробництва, термін постачання, погодження проєкту і так далі. Тому очікувати, щоб запрацювали якісь більш-менш реалістичні потужності, потрібно лише навесні наступного року — саме тоді почнуть входити в роботу перші встановлені в країні газотурбінні установки. Трохи швидше можна встановлювати газопрошневі, але вони, в принципі, малопотужні. Тобто тут йдеться про потужність від одного мегаватта, може, до десяти МВт. Їх можна встановлювати швидше — за три-п'ять місяців. Тому їх можна очікувати вже до зимового сезону, але їх там буде на країну 40-50, може 70 МВт загальної потужності", — розповів Олександр Харченко.

Тариф зростає. Як і чому зміниться ціна електроенергії для населення

В Україні готується підвищення тарифу на електричну енергію для побутових споживачів, тобто для населення. Необхідність такого підвищення подається в публічному просторі у зв’язку з рівнем руйнації об’єктів інфраструктури, що потребують відновлення. Нещодавно проведене опитування групи "Рейтинг" показує, що таке пояснення влаштовує більшість споживачів. "Більше половини (55%) опитаних із розумінням ставляться до підвищення тарифів з метою забезпечення ремонту зруйнованих об’єктів інфраструктури. Зокрема 45% опитаних вважають, що для забезпечення ремонтної кампанії можуть бути підвищені тарифи на електроенергію з урахуванням матеріального статку та обсягів споживання домогосподарства, ще 10% — що тариф варто підвищити всім споживачам. Разом з тим, 40% вважають, що підвищувати тарифи не треба навіть за умов погіршення ситуації з електропостачанням", — йдеться в дослідженні.

Експерти кажуть: підвищення тарифу не уникнути, і вже з червня Кабмін може погодити нову вартість світла.

"Зміна тарифу — це один із важливих елементів ремонтної кампанії. Зараз населення отримує безоплатно електричну енергію, як товар, але нинішній тариф ще покриває витрати на постачання розподіл і передавання електричної енергії. Це не може продовжуватися вічно, і в умовах, коли Енергоатом виходить на ремонт, він втратив ЗАЕС на найближчий час, крім того, теплові електростанції знищені, хоча вони й не виконували функції ПСО (спеціальні обов’язки, — Фокус). Все одно це все пов'язано, а також із загальним станом енергосистеми. Має працювати економіка, ніякий бізнес не може розвиватися та інвестувати, якщо тарифи є збитковими", — вважає Володимир Омельченко. На його думку, на першому етапі можуть підвищити тариф для населення до 3,5-4 грн за кВт-год. Одночасно мають бути програми компенсації через субсидії для малозабезпечених, каже експерт.

Звісно, окрім підвищення тарифу, існує ще одна можливість допомогти енергосистемі — це надати чинності закону "Про ринок електричної енергії", який був ухвалений в Україні ще в 2017 році. В такому разі вартість кВт-год буде залежати не від урядового рішення, а від виробників та ринкових цін (саме так зараз відбувається формування вартості на ринку для юридичних осіб).

Важливо Підвищення тарифів на електроенергію: коли і наскільки зросте вартість світла в Україні

"Переведення населення на тарифи, що відповідають ринковим або є ринковими, неминуче. Якщо ми хочемо, щоб в нас була електрика, нам доведеться за неї платити. Радянське минуле має залишитися в минулому. За тієї ситуації, в якій ми зараз знаходимось, жодних шансів на те, що енергетика буде відбудована, і ми в принципі зможемо будувати необхідні потужності, немає. Тому зміни тут будуть. Питання в тому, в якому форматі, як швидко і яким способом вони відбудуться", — зазначив Олександр Харченко. Експерт впевнений: підвищувати тарифи поступово, що зараз активно обговорюється у владі, не потрібно.

"Треба продумати нормальний сценарій реформи, зрозуміти, як будуть змінені підходи до тарифікації або доформатування цін для населення, як буде реалізовано систему субсидій. Можливо, домовитися з європейськими партнерами про відповідні фонди підтримки чи фонд боротьби з енергетичною бідністю, можна називати це, як завгодно, але виробити механізм, за рахунок якого зрештою отримаємо нормальну ринкову ситуацію з електрикою, нормальним субсидуванням людей. І тоді це відкриє шлях — в українську енергетику прийдуть інвестори. Бо зараз жоден притомний західний банк чи приватний інвестор чи міжнародна фінансова організація не готові інтенсивно фінансувати відбудову української енергетики. А в нас потреба в гігантських обсягах, ще раз, 2,5 ГВт — це дуже багато. І в грошах це понад 2,5 мільярдів доларів, десь від 2,7 до 3 мільярдів доларів", — пояснив Олександр Харченко.

Експерти також вважають, що зростання вартості електроенергії стане причиною деякого зменшення рівня дефіциту в енергосистемі через ощадливіше споживання, оскільки, як відомо, ціна послуги може відкоригувати споживацьку поведінку та сприяти більш економному використанню ресурсів.