Кінець ганьби, яка тривала 20 років. Як у Києві зносили скандальний МАФ Московської церкви

У ніч з 16 на 17 травня у Києві було знесено малу архітектурну форму Московського патріархату в Україні. Історія цієї незаконно зведеної споруди у центрі європейської столиці складає майже 20 років…

Треба віддати належне: українська влада навіть під час війни знайшла найбільш цивілізований і неконфліктний спосіб, аби врешті вирішити цю проблему. Жодних сутичок не сталося. І жодних приводів звинуватити Україну у переслідуванні когось за релігійними мотивами, яких так чекав ворог, нема.

Затишшя перед…

Близько 22:00 Національна поліція перекрила всі проходи і проїзди до території Національного музею історії України, де ще у 2005 році виник незаконний МАФ. 

«Главком» нагадує історію зведення цієї споруди, яку Московський патріархат наполегливо називав спочатку каплицею, потім церквою і врешті «монастирем». Нагадуємо також про затяту боротьбу киян за звільнення столиці від символів церкви ворожої держави.

Чому МАФ знесли

В юридичній площині крапку в історії з МАФом «Десятинна церква» поставили суди. Спочатку Господарський суд Києва у лютому 2023 року, а потім Північний апеляційний господарський суд Києва ще 14 вересня 2023 року зобов’язали демонтувати незаконну каплицю.

«14 вересня 2023 року Північний апеляційний господарський суд підтвердив зобов’язання звільнити ділянку від незаконно збудованого «храму-МАФу» на території Національного музею історії України, розглянувши апеляційну скаргу Релігійної громади УПЦ МП Десятинний Храм на рішення Господарського суду міста Києва», – йшлося у повідомленні Міністерства культури та інформаційної політики. 

8 квітня 2024 року Національний музей історії України оголосив збір 772 тис. гривень для оплати робіт зі звільнення території від незаконної забудови. Гроші від громадськості зібрали менш, ніж за добу. Залишалося лише зробити те, чого вимагали люди та закон – звільнити територію, на якій була встановлена каплиця.

Адже добровільно Церква Московського патріархату, яка діє в Україні під брендом «УПЦ» (хоча ця абревіатура офіційно закріплена за помісною Православною церквою України), не збиралася йти геть. 

Звідки взявся МАФ «Десятинна церква»

Історія зведення МАФу «Десятинна церква» почалася ще у кінці 90-х років минулого століття. У 1998 році київське землеуправління передало музею історії земельну ділянку. Шість років на ній нічого не відбувалося, а у 2004 році тодішній керівник музею Сергій Чайковський надав релігійній громаді Української православної церкви Московського патріархату (тоді московські церковники зовсім не відхрещувалися від додатка МП біля абревіатури УПЦ, як зараз) ділянку під каплицю. У 2005 році з’явився звичайний намет, який через рік перетворився на дерев'яну каплицю. 

Сама Московська церква назвала споруду «монастирем». Далі – більше. Після приходу до влади Віктора Януковича, Церква Московського патріархату в Україні, яку новий президент відкрито всіляко підтримував, розправила крила і… почала у судах добиватися права власності. І добилася, хоча тільки на будівлю, але не на землю, як хотіла. Але на цьому УПЦ МП не зупинилася. У 2012 році дерев’яна каплиця перетворилася на споруду із цегли, якою вона залишалася аж до 17 травня 2024 року.

Попри всю лояльність до «каплиці» з боку правлячої Партії регіонів нахабність церковників зачепила навіть тодішнього очільника Київської міськдержадміністрації Олександра Попова, який був ставлеником Януковича. Керманич міста, призначений Банковою, заявив про незаконність бетонування каплиці біля залишків фундаменту Десятинної церкви.

Тоді у КМДА повідомили, що Держархітектурно-будівельна інспекція видала припис про незаконність бетонування дерев'яної каплиці. Протягом 10 днів забудовник повинен був вжити відповідних заходів реагування на припис. Простіше кажучи, знести збудоване. Але УПЦ МП одразу заявила, що не має наміру виконувати вимогу інспекції і щось демонтувати. 

Скандальний намісник каплиці Гедеон – громадянин… Росії

В історії з каплицею/церквою/монастирем є і яскравий герой на ім’я Гедеон (Харон). Цей чоловік – уродженець Одеси, він був проголошений намісником вищезгаданого МАФу (з 2005 року до 2019 року) та отримав статус єпископа Церкви Московського патріархату в Україні.

Ще до здобуття Томоса УПЦ/ПЦУ у 2018 році Гедеон активно висловлювався проти автокефалії для Української церкви та публічно декларував проросійські погляди. Стверджував, що звернення українського парламенту до Константинополя з проханням надати Томос Українській церкві є втручанням держави у церковні справи.

Гедеона неодноразово атакували представники патріотичних організацій, такі як, наприклад, «С14». Зрештою, депутат Ігор Луценко опублікував доказ того, що Гедеон має російське громадянство. 18 лютого 2019 року Гедеона затримали українські прикордонники в аеропорту «Бориспіль». У служителя РПЦ в Україні таки було виявлено російський паспорт. Після чого чоловіка депортували до США, оскільки, як з’ясувалося, окрім російського він мав ще й паспорт громадянина… США. Українського громадянства єпископа було позбавлено. Вже перебуваючи у США, Гедеон мав виступ у Конгресі США, де заявив про дискримінацію в Україні канонічного православ’я, тобто вчинив так, як і зараз діє у США Церква Московського патріархату, обвинувачуючи Україну у гонінні християн вустами американських пропагандистів, таких як Такер Карлсон, наприклад.

Аби не залишалося жодних сумнівів на кого працював Гедеон – останній штрих до його портрета. На Різдво у 2023 році під час співслужіння з митрополитом Казанським Кирилом у монастирі Казанської ікони Божої Матері, що у столиці Татарстану, Гедеон вже молився за російських воїнів.

Хто і як боровся проти МАФу

Протести громадськості проти зведення каплиці/церкви/монастиря почалися з самого початку цієї епопеї – ще коли біля музею історії церковники встановили намет у 2005 році. З того часу активісти неодноразово подавали до суду позови щодо незаконності встановлення спочатку намету, а потім і будівництва каплиці.

Як писав «Главком» раніше, у 2012 році була спроба підпалити приміщення, яку нібито «вчинили язичники». Але тоді нікого не затримали. Згодом протести набували радикальніших проявів. Наприклад, 25 січня 2018 року представники організацій «С14», «Традиції і порядок» та «Сокіл» демонтували інформаційний борд МАФу Московського патріархату біля місця, де колись була зведена Десятинна церква. Активісти у балаклавах зрізали стенд «каплиці». Вони також спалили паперові повідомлення, які зберігалися під склом. Свої дії активісти пояснили незгодою з незаконним, на їхню думку, встановленням каплиці.

Окрім громадських активістів до боротьби з московськими церковниками підключився і Національний музей історії. У 2017 році він звернувся до Окружного суду Києва, вимагаючи визнати незаконним рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на каплицю. Ще за три роки музейники у суді вимагали знести каплицю, оскільки на їхню думку, каплиця біля залишків Десятинної церкви була зведена самочинно. І лише минулого року суди поставили остаточну крапку у справі МАФу Московського патріархату.

Музейники, з якими поспілкувався «Главком» визнають: позбавитися незаконної споруди допомогла війна. До того в української влади просто не було політичної волі, тому цей процес затягнувся на десятиріччя...

Михайло Глуховський, «Главком»