Кремль переслідує кілька цілей: в ISW пояснили, що стоїть за переговорами Путіна і Сі Цзіньпіна

До слова, Путін прибув до Китаю зі своєю делегацією. Серед інших представників російської влади був і новий міністр оборони Андрєй Білоусов.

Яка справжня мета візиту Путіна до Китаю

Аналітики Інституту вивчення війни наголошують, що Путін вважає відносини з Китаєм вирішальними для його зусиль щодо подальшої мобілізації російської економіки й оборонної промисловості на підтримку затяжної війни проти України. Саме для досягнення нових домовленостей у цьому питанні російський президент і поїхав на зустріч з Сі Цзіньпіном.

Так, у Пекіні Путін і Сі Цзіньпін підписали низку документів, про що офіційно повідомляли у ЗМІ. Серед іншого є й заяви про поглиблення двосторонньої співпраці, угоди у галузі сільського господарства й екології; угода про будівництво інфраструктури й інженерних споруд, а також кілька медіаугод. Окрім того, і президент Росії, і лідер Китаю у своїх офіційних промовах наголошували на важливості двосторонньої торговельно-економічної співпраці.

В ISW наголошують, що до складу делегації Путіна увійшли також бізнесмени, чиновники й новий міністр оборони Бєлоусов, які просувають зусилля щодо мобілізації в Росії. Окрім того, новий очільник російського міноборони має зосередитися на інтеграції російської військової економіки до загальної економіки Росії. Водночас Шойгу, який отримав посаду секретаря Радбезу, має доручення від Путіна щодо роботи військово-промислового комплексу.

До Китаю також вирушили голова Служби з військово-технічної співпраці Дмітрій Шугаєв, засновник алюмінієвої компанії "РУСАЛ" Олег Дерипаска, глава "Роснафти" Ігор Сєчін та глава Російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмитрієв.

Російська делегація, ймовірно, прагнула розширити співпрацю зі своїми китайськими колегами, що сприятиме загальному розширенню економічних зв'язків між Росією та КНР,
– пишуть аналітики Інституту вивчення війни.

В ISW також пригадали статтю The Economist від 29 квітня 2024 року. У ній мовилося, що Росія все більше покладаються на Китай у постачанні товарів подвійного призначення для оборонної промисловості, до прикладу, напівпровідники чи навігаційне обладнання. Окрім того, держсекретар США Ентоні Блінкен 1 травня заявляв, що експорт Пекіном товарів подвійного призначення до Москви допоміг агресору значно збільшити оборонне виробництво, а загалом 70% російських верстатів і 90% мікроелектроніки виробляються саме в Китаї.

Китай раніше сигналізував про побоювання, що його економічні відносини з Росією можуть поставити китайські підприємства під загрозу вторинних санкцій. Але Путін, ймовірно, вирішив запобігти цим побоюванням, оскільки російська оборонна промисловість стає все більш залежною від КНР,
– припустили аналітики.

Кремль вдає зацікавленість у "мирних переговорах"

Окрім того, на думку аналітиків Інституту вивчення війни, Путін також використав свою зустріч із Сі Цзіньпіном, щоб просувати наративи Кремля, вдаючи зацікавленість у мирних переговорах і дипломатичному розв'язанні повномасштабної війни в Україні. Зокрема про це свідчить підписана спільна заява про те, що Росія підтримує "мирний план", який запропонував Китай. Також у заяві мовиться про можливі майбутні переговори про припинення війни під керівництвом Пекіна.

У заяві також стверджується, що і Росія, і КНР виступають проти будь-яких зусиль, які продовжують або посилюють війну, і що обидві країни підтримують "стале врегулювання" так званої "кризи в Україні". Під час спільної пресконференції з Путіним Сі Цзіньпін заявив, що Китай і Росія сприймають політичне врегулювання як правильний спосіб вирішення ситуації в Україні.

"Раніше ISW оцінювало, що Кремль продовжуватиме використовувати будь-які заклики до мирних переговорів, щоб удавати зацікавленість у цьому, сподіваючись підірвати підтримку України Заходом. Росія також сподівається, що Захід зможе змусити Київ розпочати переговори з Росією, з умовою того, що українська влада пішла б на поступки щодо суверенітету та територіальної цілісності", – додали аналітики.