У Бельгії створили курс з медіаграмотності, що долає міжвікові непорозуміння та упередження

У бельгійському Інституті імені Ханни Арендт у партнерстві з низкою інституцій створили новий онлайнкурс з розвитку медіаграмотності для педагогів освітніх закладів середньої та вищої освіти «Маніпуляції проти правди». Про це повідомила бельгійсько-люксембурзька асоціація організацій з протидії дезінформації EDMO BELUX.

Як повідомили в Інституті імені Ханни Арендт, курс був створений у 2023 році у межах проєкту «No CAP» у співпраці із Асоціацією розвитку цифрової освіти та медіаграмотності Фландрії «Mediawijs», громадських організацій «Клас», «Медіаграмотність», американської та бельгійської мереж з поширення інноваційних інформаційних технологій в освіті «Cirra» та «KULeuven», та підтриманий Європейською к. Створений нідерландською та перекладений англійською мовами, курс доступний безкоштовна за умови реєстрації на платформі.

Курс містить 11 розділів, авторами яких виступають представники згадуваних організацій. У них детально роз’яснено природу маніпуляцій, фейків, конспірологічних теорій, шкідливої пропаганди та їх поширення через сучасні канали комунікацій — медіа та платформи соцмереж. Головною особливістю курсу є те, як педагогам зацікавлювати учнів та студентів розвитком медіаграмотності, критичного мисленя та протидії дезінформації, враховуючи психологію молодого покоління, їх освітні можливості, та з урахуванням свободи самовираження та недискримінації за етнічними, релігійними, соціальними відмінностями тощо.

В ознайомлювальному відео до онлайнкурсу проектний менеджер асоціації «Mediawijs» Берт Пітерс розповів: «Часом чую від педагогів, що вони не хочуть розповідати про конспірологічні теорії учням та студентам, щоб не сприяти їх поширенню. Однак не варто бути надто обережними і дочекатися, коли це спричинить "вибух" у вашому освітньому центрі».

Він звернув увагу на те, що фейки, насправді, процвітають у середовищах однодумців, і студентам часто здається, що так думає весь світ чи принаймні вся інтернет-спільнота.

«Як педагоги, ви можете виводи їх з цієї "бульбашки", дозволяючи їм досліджувати різноманітні джерела, відео, публікації, щоб вони могли стверджуватися, транслюючи свої погляди, а не змушувати копіювати ваші власні. Досліджуйте разом фейки, вияви пропаганди, теорії змов у соцумережах,актуальні саме для них, та толеруйте їх право на свої вподобання та недискримінацію у всіх аспектах, і тоді для них медіаграмотність зможе стати їхньою практикою», — додав Берт Пітерс.

• Читайте також: Зберігайте спокій і розрізняйте сорти дезінформації

В анотації до курсу, який доступний освітянам у всій Європі, EDMO BELUX виклали шість основних порад ініціаторам освітніх проєктів з медіаграмотності та протидії дезінформації, орієнтованих на молодь:

• Час настав: «Не чекайте, коли учень впевнено розповість теорію змови на уроці, або коли пропагандистські зображення збурять школу. Зрештою, ви ж хочете, щоб ваші учні критично взаємодіяли з різними медіа, а не просто піддавалися дезінформації».
• Емоції потребують уваги: «Ваш основний вчительський рефлекс спонукає дивитися на все об’єктивно, спростовувати неправдиві факти, але пропаганда та теорії змови грають на емоціях та розпалюють ворожнечу. Тому дозволяйте учням самовиражатися у цьому сенсі, і ви отримаєте їх увагу».
• Зосереджуйтеся на питаннях: «Не обмежуйтеся аналізом запропонованих вами прикладів дезінформації та пропаганди з учнями та студентами, й не давайте одразу оцінки «правильно» / «неправильно». Стимулюйте їх натомість ставити все більше і більше запитань до запропонованих текстів, зображень та відео.
• Концентруйтеся на розмаїтості: «Дезінформація процвітає переважно серед однодумців. Спробуйте налагодити звязок між такими групами, відмінна думка спонукає захищатися, сперечатися, а дає шанси на коригування власних позицій».
• Не називайте перед учнями фейки «лайном» чи «дурнею»: «Може, ви дуже дивуєтеся, коли когось обдурили тим чи іншим фейком, пропагандою, теорією змови, але усвідомте, що ці форми дезінформації при поширенні ідеально грають на розчаруваннях, страхах та інших почуттях, не підсилюйте цього».
• Неправильні відповіді іноді більш обнадійливі, ніж їх відсутність: «Це не означає, що учень недолугий, він може бути стурбований чимось або розчарованим. Шукайте причини, чому хтось у щось вірить, а не одразу спростовуйте такі судження».
• Всетаки викривайте дезінформацію: «Спростувати фейкове повідомлення не завжди легко, адже важко володіти усім масивом знань з певного питання та й напевне Ви не володієте усіма спеціальними інструментами для цього. Висловлюйте своєсудження, що це, мабуть, дезінформація та запускайте дискусії серед ученів та студентів».