Чому українці були непідготовлені до другого наступу росіян на Харків?

Очікування російського наступу на північному кордоні України вже тривали останні місяці, проте його початок став несподіванкою для українських військових, які були призначені захищати цю ділянку фронту, повідомляє американське видання Washington Post.

Бійці 125-ї бригади територіальної оборони, які контролювали 27-кілометрову лінію фронту в Харківській області, щодня моніторили за допомогою безпілотників, як російські сили готуються до нападу. Проте зранку 10 травня бригада втратила всю відеотрансляцію з дронів через радіоелектронне перешкоджання з боку російських військ. Це були перші випадки відключення терміналів Starlink з моменту початку війни.

“На деякий момент ми були повністю осліпленими”, – розповів оператор дронів, 53-річний військовослужбовець під позивним “Артист”.

“Це була найбільша проблема, оскільки ми не могли бачити їх рухи, ми спілкувалися лише через радіостанції та телефони, де це ще працювало”, – розповів український військовий Washington Post. Проте зв’язок з дронами “просто зник”.

За останні дні росіянам вдалося вдруге за час війни захопити території вздовж кордону, вони використали момент, коли українські сили були вразливими.

За даними Washington Post, існує кілька причин такої вразливості.

По-перше, затримка у схваленні американського допомогового пакету у Конгресі призвела до того, що боєприпаси та засоби протиповітряної оборони були надані Україні на півроку пізніше, ніж очікувалося. Це призвело до того, що українські бійці часто не могли відповідати вогнем на російські обстріли їхніх позицій по всій лінії фронту.

По-друге, повільна мобілізація також призвела до вразливості. На фронті вже давно було відчутно брак вояків, і деякі ділянки фронту стали критично недостатніми у військовому складі.

Проте, успіхи Росії останнім часом пов’язані не тільки з проблемами з українського боку.

Навіть українські військові визнають, що їхній противник став кмітливішим і краще пристосувався до війни, особливо з точки зору технічних засобів радіоелектронної боротьби. Це значно відрізняється від першого року російського вторгнення, коли помилки та самовпевненість дозволили українським силам втримати ключові міста і навіть визволити значні території під час успішного контрнаступу.

Новий наступ росіян на Харківщині та на Донбасі порушив питання про життєздатність української оборони. І йдеться вже не про те, чи зможе Київ виконати свою обіцянку визволити свою територію від окупантів, а про те, чи зможуть росіяни вже скоро подолати українські сили і захопити ще більше території.

Російський наступ на Харківщині змусив Україну переспрямовувати резерви на північ, що потенційно послаблює інші ділянки фронту.

Оператор дронів з 125 бригади, під позивним “Артист”, наголошує, що навіть коли українські сили бачили, як росіяни накопичують війська на харківському напрямку, вони не могли ефективно побудувати оборонні укріплення.

Натомість російська система протитанкових укріплень “зуби дракона”, мінування та бетоновані окопи виявилися дуже ефективними під час невдалого українського контрнаступу минулого літа.

У квітні президент України Володимир Зеленський навіть особисто оглянув будівництво оборонних укріплень на Харківщині. Проте “Артист” та інші вояки, чиї підрозділи розташовані у тому районі, стверджують, що кожного разу, коли українські сили намагалися укріпити оборону, росіяни, використовуючи розвідувальні дрони, спостерігали за їхніми діями і відкривали вогонь на них.

Екскаватори та інша техніка, необхідна для будівництва укріплень, залишилися невикористаними з огляду на їхню вразливість перед можливими російськими атаками. Українським силам також бракувало снарядів для відповіді, переважно через зволікання з американською допомогою.

Українці були обмежені у використанні американської зброї для ударів по Росії через заборону з Білого дому, навіть у той час, коли всі удари, відбуваючись з її території, надходили з Росії. Тому вони схилялись до ручного копання укріплень уночі.

“Грунт тут дуже тяжкий, і техніка могла б копати його, а також лити бетонні укріплення”, – пояснив український військовий під позивним “Артист”. “Понад пів року ми не могли цього зробити”.

Американське видання вказує на те, що масштаб та цілі нового російського наступу на Харків залишаються неясними. Однак експерти вважають, що захоплення міста наразі не в планах, зокрема через брак живої сили у росіян, незважаючи на підвищення заробітних плат для контрактників до 10 тисяч доларів на місяць, що в 15 разів вище середньої зарплати в Росії.

Також можливо, що це перша фаза більшого плану, спрямованого на створення “буферної зони” навколо російського Бєлгорода. Президент Росії Путін підтвердив це під час візиту до Китаю, заявивши, що наразі немає планів захоплення Харкова.

Спостерігачі, цитовані WP, вказують на те, що українські сили змушені пересувати резерви з Донецької та Луганської областей на Харківщину, тоді як росіяни використовують нові підрозділи для наступу на Харків.

Росіяни також модернізували тактику, яку використовували під час захоплення Бахмута рік тому. Зараз вони атакують групами від 15 до 20 осіб і швидко рухаються вперед.

Крім того, росіяни активно використовують керовані авіабомби, інколи вагою у пів тонни, що скидаються на українські позиції кожні 15-20 хвилин. Ці бомби не можна перехопити ППО, тому очікування на західні винищувачі F-16 дуже великі. Українським силам доводиться змінювати свої позиції щонайменше на 300 метрів кілька разів на день, адже після виявлення російськими дронами їхніх позицій, атака керованими бомбами стає неминучою, а перед цим увесь зв’язок пригнічують російські системи радіоелектронної боротьби.

“Вони будуть просуватися так далеко, наскільки зможуть, поки їх не зупинять”, – сказав WP ще один український вояк під позивним “Навігатор”. “І коли вони увільняться, це будуть бетонні укріплення. Вони дуже швидко будуть зводити свої оборонні лінії. Тож нам потрібно зробити все можливе, щоб цього уникнути”.