Президентка Грузії наклала вето на закон про «іноагентів»

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на прийнятий парламентом закон про «іноагентів». Про це повідомив 18 травня проєкт Sova.

«Цей закон за своєю суттю, за своїм духом є російським законом, який суперечить нашій конституції й усім європейським стандартам і є перешкодою на європейському шляху. Вето юридично правильне і сьогодні буде передане до парламенту. Закон не підлягає жодній зміні, жодному вдосконаленню. Цей закон має бути відкликаний», — заявила президентка.

Втім, як пише видання, партія влади «Грузинська мрія» має достатньо голосів у парламенті, щоб подолати вето. Якщо і після цього президентка не підпише закон, його має право підписати і опублікувати голова парламенту.

Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у конституції не вказані. Ймовірно, «Грузинська мрія» може остаточно затвердити закон у середині червня, пише Sova.

Тим часом в уряді заявили, що можуть врахувати «змістовні рекомендації» від західних партнерів у рамках механізму вето. Президентка Зурабішвілі відповіла уряду, що не пристане «на жодні маніпуляції з метою якось облагородити» цей закон.

Відреагував на ветування закону голова Європейської ради Шарль Мішель. Він сказав, ветування дає можливість подальшого обговорення закону, адже у своїй нинішній формі той не відповідає цінностям Євросоюзу і закликав усіх політиків і лідерів Грузії скористатися цим вікном можливостей.

Тим часом, ввечері 18 травня, у Тбілісі пройшла чергова акція проти закону під будівлею парламенту. Як повідомляє Interpressnews, частина учасників акції колонами прийшла до грузинського парламенту з різних локацій. Учасники демонстрації скандують «Грузія» та «Ні російському закону» і заявляють, що не припинять протест.

З початку квітня у Грузії тривають масові протести громадян проти ухвалення закону про «іноагентів», який владна партія «Грузинська мрія» повторно зареєструвала в парламенті. На акціях проти законопроєкту біля будівлі парламенту правоохоронці побили демонстрантів і журналістів.

17 квітня парламент Грузії затвердив проєкт закону «Про прозорість іноземного впливу» у першому читанні, а 1 травня — у другому читанні. 

Європарламент 25 квітня закликав не починати переговори з Грузією про членство в ЄС, доки діятиме закон «Про прозорість іноземного впливу».

Вперше закон про «іноагентів» влада Грузії ініціювала торік. Тоді це теж викликало масові акції протесту під парламентом, які переросли в сутички з правоохоронцями. Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз, а президентка Грузії Саломе Зурабішвілі обіцяла його ветувати. Після цього, 9 березня 2023 року, влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а 10 березня парламент країни відхилив його в другому читанні.

Новий законопроєкт майже повністю повторює попередній, але формулювання «агент іноземного впливу» змінили на «організація, що проводить інтереси іноземної сили». Він зобовʼязує неурядові компанії та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організація, що проводить інтереси іноземної сили. Аналогічне законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. 

Такі організації та медіа зобов'язані самі звернутися до Національного агентства публічного реєстру із заявою про реєстрацію. Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі.

• «Опора»: Громадянське суспільство Грузії стало мішенню закону про іноземний вплив, написаного за російським зразком
• ЄСПЛ наказав Грузії виплатити компенсації журналістам, постраждалим під час розгону акції протесту
• Хакери Anonymous заявили, що атакували грузинські урядові сайти та державні «пропагандистські» ЗМІ
• Українські громадські організації закликали міжнародну спільноту захистити суверенітет Грузії від закону про «іноземних агентів»

Фото: 1tv.ge