МВС спільно з депутатами ВРУ розробили законопроєкти спрямовані на вдосконалення заходів запобігання домашньому насильству

Організаційно-правові засади та основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, які спрямовані на захист прав людей, які постраждали від дій кривдника було визначено в законі "Про запобігання та протидію домашньому насильству", який Верховна Рада України ухвалила 7 грудня 2017 року, розповів заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий в статті "Домашнє насильство під час війни. Що з ним робитиме МВС?".

Згідно з цим законом, на відповідні підрозділи Національної поліції України покладаються такі повноваження:

• виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
• здійснення контролю над виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
• анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї, а також вилучення зброї в разі вчинення особою домашнього насильства;
• винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
• проникнення до житла людини без умотивованого рішення суду в невідкладних випадках  — коли існує безпосередня небезпека для здоров’я чи життя постраждалої людини.

У червні 2022 року український парламент у межах євроінтеграційних прагнень ухвалив також закон "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами".

 Драп’ятий наголошує, що навіть бездоганно виписаний нормативний акт не матиме цінності, якщо не забезпечити його повноцінного правозастосування.

Міністерство внутрішніх справ України у конструктивній співпраці з депутатами ВРУ розробили два законопроєкти, спрямовані на вдосконалення заходів запобігання домашньому насильству.

У першому законопроєкті №8329 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція)" запропоновано такі зміни:

• вдвічі збільшити строк притягнення до відповідальності за домашнє насильство (з трьох до шести місяців);
• заборонити закриття справ про домашнє насильство, насильство за ознакою статі, сексуальні домагання за малозначністю (стаття 22 КУпАП). Упродовж 2023 року було 12,5 тисячі справ (12%);
• суду — протягом трьох діб повідомити про факт ухвалення рішення про направлення особи на проходження корекційної програми;
• запровадити обов’язкове обґрунтування судом у постанові рішення про мотиви направлення/ненаправлення особи на проходження корекційних програм для кривдників;
• розмежувати відповідальність за вчинення насильства за ознакою статі (стаття 173-6 КУпАП) та домашнього насильства (стаття 173-2 КУпАП), невиконання термінового заборонного припису (стаття 173-8 КУпАП);
• збільшити термін адміністративного затримання за вчинення домашнього насильства з трьох до 12 годин;
• запровадити адміністративну відповідальність за сексуальні домагання (нова стаття 173-7 КУпАП);
• наділити дитину, яка стала свідком домашнього насильства, статусом потерпілого в провадженні у справах про адміністративні правопорушення (стаття 269 КУпАП).

Парламент ухвалив цей законопроєкт у першому читанні. Депутати спільно з Національною поліцією України та Міністерством внутрішніх справ доопрацювали його до другого читання, а профільний парламентський комітет рекомендував ухвалити цей законопроєкт в цілому. 

 "І ми щиро сподіваємося на підтримку народних депутатів під час його розгляду на найближчому пленарному засіданні", - наголошує  Драп’ятий.

Законодавчо врегулювати питання застосування електронних засобів контролю, які відстежують виконання кривдником вимог обмежувальних заходів, а також заборони наближатися до постраждалого пропонують врегулювати у другому законопроєкті №5629 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо застосування обмежувальних заходів протидії домашньому насильству".

Нині він очікує розгляду депутатами в першому читанні, однак поки профільний парламентський комітет його  не розглядав.

Заступник глави МВС зазначив, що у квітні 2023 року в Україні було  впроваджено електронний терміновий заборонний припис, що дає змогу своєчасно й ефективно ухвалювати рішення, які мінімізують негативні наслідки для постраждалої людини від насильства.

 Драп’ятий підкреслив, що до кінця цього року заплановано вирішити більшість проблемних питань щодо домашнього насильства. Зокрема, залучити міжнародну технічну допомогу для посилення спроможностей поліції та підвищення кваліфікації працівників, покращити законодавче забезпечення.

Заступник міністра внутрішніх справ України назвав проблемні аспекти домашнього насильства.