Президент Ірану Раїсі: член «комісій смерті» та непохитний прихильник Росії

Президент Ірану Ібрагім Раїсі загинув внаслідок аварії гелікоптера. Таким чином, Москва втратила одного з керівників країни з-поміж головних своїх союзників. Як вплине смерть іранського президента на загальні можливості «осі зла» у світі і на що чекати конкретно Україні.

Росія тужить

63-річний Раїсі став президентом Ірану у 2021 році (до цього був головою судової влади Ірану та генеральним прокурором країни). Після обрання він зажадав посилити закони про моральність, керував придушенням антиурядових протестів і брав активну участь у переговорах зі світовими ядерними державами.

Раїсі був прихильником жорсткої лінії в іранській політиці. Він кілька разів відвідував Росію, зокрема після початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. Після початку "СВО" Раїсі зателефонував російському диктатору Володимиру Путіну, щоб його підтримати. «Розширення НАТО є серйозною загрозою стабільності та безпеці незалежних країн у різних регіонах», - заявив під час цієї розмови президент Ірану, висловивши сподівання, що те, що відбувається, зрештою, принесе користь «націям і регіону».

За два роки війни Іран і Росія встановили тісне військове співробітництво, зокрема, Іран масово постачає Росії ударні дрони - "шахеди", а також допоміг розпочати виробництво таких БпЛА на території Росії. У квітні 2024 року ЗМІ писали, що Росія планує передати Ірану системи ППО та винищувачі.

Жорсткий противник Ізраїлю та Заходу

Останніми роками Ібрахім Раїсі незмінно займав жорстку позицію щодо Ізраїлю та Заходу. Він здійснив масований удар із застосуванням безпілотників та ракет по Ізраїлю під час його війни проти ХАМАС у секторі Газа. Під час цієї атаки Іран випустив на Ізраїль близько 350 ракет і дронів, які несли загалом 60 тонн вибухівки. Він також озброював проксі-групи на Близькому Сході, такі як єменські повстанці-хусіти та ліванська "Хезболла".

Президент Ірану перебував під американськими санкціями, зокрема у зв'язку із стратами політв'язнів у 1988 році наприкінці ірано-іракської війни. 1988 року Раїсі був одним із чотирьох суддів, які засідали у так званих «комісіях смерті». Ці «трибунали» вирішували долі тисяч ув'язнених опозиціонерів, страчених в іранських в'язницях після закінчення терміну ув'язнення.

Раїсі також підтримував ісламізацію університетів та цензуру західної культури. У вересні 2022 року після смерті затриманої іранською «поліцією моралі» за «неправильне» носіння хіджабу та жорстоко побитої Махси Аміні в Ірані спалахнули масові протести. Тоді Раїсі заявляв, що Іран повинен «рішуче впоратися з тими, хто виступає проти безпеки та спокою у країні». Правозахисні організації стверджували, що під час репресій було вбито понад 500 осіб, зокрема 70 неповнолітніх. За допомогою репресій іранській владі вдалося придушити протести.

Нічого не зміниться

В Ірані президент не є главою держави, а посідає другий ступінь у державній ієрархії після "верховного лідера", яким є аятола Алі Хаменеї.

Катастрофа вертольота і загибель іранського президента відбулися на тлі зростаючої розбіжності всередині Ірану з приводу низки політичних, соціальних та економічних криз, зазначає Reuters. Клерикальна влада країни стикається з міжнародним тиском через ядерну програму Тегерана і його військові зв'язки з Росією, що поглиблюються під час війни в Україні.

В американському інституті з вивчення війни (ISW) вважають, що загибель президента Ірану Ібрагіма Раїсі матиме серйозні наслідки для спадкоємності "верховного лідера". Раїсі називали одним із головних претендентів на те, щоб змінити релігійного лідера Ірану Алі Хаменеї на посаді "верховного лідера". За даними аналітиків, наступні кілька днів можуть змінити найближчу та довгострокову динаміку режиму.

Однак смерть Раїсі, зрештою, не змінить нинішньої траєкторії режиму, спрямованої на жорстку і консервативну внутрішню політику та агресивну регіональну.

Загибель Ібрагіма Раїсі стала ударом по ісламському режиму та його "верховному лідеру" аятолі Алі Хаменеї. Financial Times пояснює, що причиною є не те, що Раїсі був видатним політиком, а те, що з моменту призначення у 2021-му він вважався невід'ємною частиною планів Хаменеї. Але смерть Раїсі не вплине на політику Ірану. головний там аятола Хаменеї, вважає видання Financial Times.

Наступником Раїсі, швидше за все, буде обрано кандидата, порекомендованого Хаменеї. Тимчасовим президентом Ірану найближчим часом стане перший віцепрезидент країни Мохаммад Мохбер, пише Reuters. 68-річний Мохбер став першим віцепрезидентом у 2021 році, коли Раїсі обрали президентом. Він близький до релігійного лідера Ірану Алі Хаменеї. Мохбер входив до групи іранських чиновників, які у жовтні 2023 року відвідали Москву та домовилися про постачання ракет та безпілотників для російських військових, повідомили джерела Reuters. Мохбер, як тимчасовий президент, разом зі спікером парламенту та головою судової влади Ірану увійде до складу ради, яка організує нові президентські вибори протягом 50 днів після смерті Раїсі.

- Я не думаю, що він був тією особою, яка визначала всю політику в Ірані. Це було б перебільшенням його можливостей. Але щонайменше його смерть на якийсь період часу може позначитися на активності іранської влади у допомозі Росії. Тому кілька місяців від Ірану ми не чутимемо і бачитимемо кроків на допомогу Москви, - вважає ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.