"Тегеранський м'ясник": що відомо про загиблого президента Ірану Раїсі

Президент Ірану Сеїд Ібрагім Раїсі загинув 19 травня в гірському регіоні біля іранського міста Джульф під час перельоту на гелікоптері. Тіло очільника Ірану та кількох членів з його оточення знайшли. Президенту Раїсі було 64 роки. Фокус зібрав основні факти з біографії іранського президента.

Усередині іранської влади президента Раїсі називали прихильником вкрай жорсткої лінії. В народі його називали "тегеранським м'ясником" та "іранським м'ясником. Раїсі вважався ставлеником і можливим наступником довічного "вищого лідера" теократичної ісламської республіки — шиїтського аятолли Алі Хаменеї, який править з 1989 року.

"Зразковий і побожний мусульманин"

Майбутній президент Ірану Сеїд Ібрагім Раїсі народився 14 грудня 1960 року в родині священнослужителя, рано втратив батька. Початкову освіту здобув в одному з медресе у себе в Мешхеді,а далі продовжив навчання в медресі міста Кум, у школі махаллі Навваб у Тегерані, а також у школі Аятолли Саїд Мухаммад Мусаві-Неджада. Мав ступінь доктора приватного права в Університеті Мотахарі.

У 19 років брав активну участь в Ісламській революції 1978—1979 років і виступав за повернення способу життя країни та суспільства до "норм шиїтського ісламу".

У 1981 році Раїсі був призначений прокурором міста Карадж як "зразковий і побожний мусульманин". Трохи пізніше одночасно був призначений прокурором міста Хамадану і паралельно обіймав посади прокурорів Караджа та сусіднього Хамадану. За 4 роки обійняв посаду заступника прокурора міста Тегерана. У 1988 став одним з головних організаторів різанини іранських політичних ув'язнених. За роль у масових стратах Раїсі отримав прізвисько "тегеранський м'ясник". Далі пішов на підвищення — був начальником Генеральної інспекції Ірану, заступником прокурора Ірану. У серпні 2014 року Ібрагім Раїсі став Генеральним прокурором Ірану.

У 2017 році балотувався на пост президента Ірану, але програв Хасану Роухані. Проте вже на наступних президентських виборах 2021 року Раїсі здобув перемогу, заручившись підтримкою консервативних груп. Тоді він набрав 62% голосів, при цьому явка того року виявилася найнижчою за історію Ісламської Республіки. У тому ж році Раїсі увійшов до рейтингу 100 найвпливовіших людей світу за версією Time.

Погляди

Президент Ірану належав до ультраконсервативного політичного крила. У 2009 році він санкціонував жорсткі заходи проти учасників антиурядового "зеленого" руху та протестів, які спалахнули після президентських виборів. Також Раїсі підтримував ісламську ґендерну сегрегацію, яка застосовується в Ірані, та виступав за ісламізацію вищих навчальних закладів країни.

Ібрагім Раїсі також був прихильником жорсткої лінії у відносинах із Заходом, підтримував цензуру елементів західної культури. Санкції з боку ЄС та США він вважав корисними для країни та бачив у них можливість розвитку економіки. Проте він був не проти відновлення іранської ядерної угоди, яка втратила чинність у 2018 році.

Раїсі був одружений з доценткою Тегеранського університету імені Шахіда Бехешті та головою Інституту фундаментальних досліджень науки і техніки Джаміле Аламолходе. Влітку минулого року перша леді Ірану стала відома завдяки гучній заяві про те, що робота та навчання нарівні з чоловіками – це насильство для жінок. У пари дві доньки та двоє онуків.

Масові страти

Ібрагіма Раїсі називають одним із архітекторів масових страт політичних ув'язнених в Ірані в 1988 році. За різними даними, того року було страчено від 2800 до 30 тисяч осіб. Здебільшого це були політичні опоненти правлячого режиму аятол – комуністи, монархісти, моджахеди та інші. Страти проводилися цілодобово, були випадки, що громадян вішали на підйомних кранах по 6 людей у зв'язці. Саме за це Раїсі отримав від влади аятол прихильність, а від людей – прізвисько "Тегеранський м'ясник".

Воював із жінками

Раїсі наполягав на посиленні дотримання іранського "закону про хіджаб і цнотливість жінок", який контролює жіночий одяг та поведінку. Через кілька тижнів молода курдська іранка Махса Амініпомерла після того, як була заарештована поліцією моралі за підозрою в порушенні цього закону. Послідувані місяці загальнонаціональних протестів стали одним із найсерйозніших викликів для правителів Ірану. У цей час Раїсі виступав на захист кривавих репресій та звинувачував іноземні держави та опозиційні груп у підбурюванні до заворушень.

ООН звинувачувала Раїсі у злочинах проти людяності. Після його приходу на пост президента в Ірані посилилися протести, які жорстоко придушують. У зовнішній політиці Тегеран почав порушувати ядерну угоду та розширювати вплив в Іраку, Ємені, Лівані, Сирії та на палестинських територіях, а також атакувати Ізраїль.

Як пише видання Sky News, Ібрагім Раїсі був одним із найжорсткіших прихильників жорсткої лінії Ірану, фанатичним і цілковито віруючим в іранську революцію та її місію.

Саме під час його правління було здійснено перший прямий напад на Ізраїль в історії Ірану. Під його керівництвом Іран допомагав хуситам створювати загрозу міжнародному судноплавству в Червоному морі, допоміг Хезболлі втягнути Ізраїль у семимісячну дуель за його північний кордон, допомагав ополченцям в Іраку атакувати, а в деяких випадках і вбивати американських солдатів.

"Після двох років заворушень, економічних невдач і невпевненого відновлення після пандемії Іран розділений і ослаблений. Його уряд втратив більшу частину свого авторитету і підтримки через звірства, які він чинив щодо своїх жінок", — ідеться в матеріалі.

Підтримка ХАМАС і Росії у війні проти України

У жовтні 2023 року Іран офіційно підтримав ХАМАС та закликав союзників приєднатися, а у вересні 2023 року запропонував посередництво Ірану у російсько-українських переговорах.

Президент Ірану заявляв, що якщо Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) атакує територію Ірану, то від єврейської держави навряд чи щось залишиться.

Іран з 2022 року фактично є союзником Росії у війні проти України та постачає їй зброю.

Нагадаємо, раніше офіційні іранські ЗМІ назвали смерть Раїсі "мученицькою". А також одразу після новин про його смерть швидко з'явилося, а потім зникло повідомлення про те, що він попрямував до Тебріза машиною, а не вертольотом.