Все, що треба знати про бронювання: чому букмекерів можна, а виробників дронів - ні

Після розголосу Мінекономіки скасувало наказ про бронювання від мобілізації працівників букмекерської компанії «Фавбет Тек», доставки «Гловоапп Україна» і ще низки підприємств, що не мають відношення до оборони. Керівник міністерства Юлія Свириденко написала, що зробила це “з огляду на суспільний резонанс”. Після скандалу з пересувним цирком це друга історія, що збурила громадськість.

З мораллю тут усе зрозуміло, але ж ще є закон. Що треба знати про бронювання від мобілізації - у Коротко про в питаннях і відповідях.

1. Які підприємства і установи мають право на бронь?

Насамперед, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, органи юстиції, військово-оборонний комплекс. Крім того, подавати списки на бронювання можуть підприємства, установи і організації, які:

• виконують мобілізаційні завдання (наприклад, аграрії, які виконують план із заготівлі сільськогосподарської сировини для ЗСУ, великі майстерні для ремонту техніки тощо),
• виробляють товари, виконують роботи та послуги, які необхідні військовим,
• визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

2. Чому “критично важливими” можуть визнати букмекерську контору або цирк?

У постанові Кабміну № 76, яка визначає порядок бронювання, вказані 7 критеріїв, за якими підприємство може бути визнане критично важливим:

• підприємство є резидентом "Дія.Сіті" (особлива правова модель, що діє для IT-компаній),
• мінімальна сума податків, зборів та платежів (окрім митних) на користь держави має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро за середньозваженим курсом НБУ за звітний податковий рік,
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує 32 млн євро,
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ),
• розмір зарплати не нижчий від середньої заробітної плати у регіоні,
• підприємство включене до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави,
• підприємство підпадає під критерії такого, що має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальних громад.

Щоб отримати статус критично важливого, треба відповідати трьом із семи вимог. Компанію “Фавбет”, що приймає ставки на спорт, так само, як і Visa та Glovo, Міністерство цифрової трансформації подало на критично важливі на підставі трьох критеріїв: відсутність заборгованості по ЄСВ, рівень зарплати і резидентство "Дія.Сіті".

- Тобто порушення законодавства про бронювання не було. Під поняття “критично важливі” підпадають не тільки державні чи коммунальні, а також приватні підприємства, в тому числі рекламні компанії, ресторани, розважальні заклади, заклади культури, - каже адвокат Роман Стернов. – Так само пересувний цирк відповідав якимось трьом критеріям. Одним з таких, напевно, був пункт про задоволення потреб територіальних громад.

3. Чому не бронюють виробників дронів?

Скандал навколо букмекерської контори та служби доставки виник через порівняння їх значення з роллю виробників дронів у воюючій країні.

Народний депутат Олександр Федієнко, який оприлюднив урядову постанову, написав, що “... іноді навіть керівники ТЦК не можуть зрозуміти, чому підприємства, які випускають дрони, РЕБ, не бронюють, бо не проходять за критеріями”.

- Великі виробники дронів, які мають статус юросіб і отримують державні замовлення, можуть оформити бронь. А волонтерські проєкти, які постачають саморобними безпілотниками військових, як правило, знаходяться в “сірій” зоні. Формально вони не виробляють озброєння, здебільшого оформлені як ФОП. А ФОПи позбавлені можливості бронюватися і бронювати своїх працівників. Жодним законом чи постановою вони не згадані, - роз’яснює Роман Стернов. – Міняти статус, брати ліцензію, кодифікувати продукцію – все це час і гроші, яких бракує.

В уряді обіцяють змінити умови бронювання для виробників дронів.

4. Хто ухвалює рішення про бронювання?

Перша ланка – це керівники підприємств, установ чи організацій. Вони за певною формою складають списки працівників, яких вважають дуже важливими для виробничого процесу, і обгрунтовують чому. Списки передаються у профільне міністерство або в міську (районну в місті Києві) державну адміністрацію. Звідти пропозиції направляють на погодження у Міноборони (раніше було - у Генштаб).

Схвалені військовим керівництвом списки передаються в Мінекономіки, яке виносить постанову про визнання підприємства чи організації критично важливими або відмовляє в цьому.

Віднедавна рішення щодо бронювання працівників підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ об'єктів критичної інфраструктури, ухвалює Міненерго. А рішення щодо визнання критично важливими ІТ-компанії – Мінцифри.

5. Хто не може отримати бронь?

Бронь не поширюється на працівників, з якими не укладено трудовий договір або контракт. З 1 липня 2023 року бронюванню не підлягають працівники, які мають дефіцитні військові спеціальності, коди яких наведені у листі № 220/1469 Міністерства оборони від 11 березня цього року. Зокрема, артилеристи, танкісти, фахівці з ракетних установок, льотчики, радіотехніки, підводники, спеціалісти РЕБ.

6. На який строк дається бронь?

За винятком підприємств, що належать до ПЕК та ОПК, бронюванню підлягають до 50% військовозобов’язаних працівників.

Відстрочка від мобілізації з підстав бронювання діє не більше 6 місяців. Щоб її продовжити, підприємство знову має подавати списки.

7. Коли анулюється бронь?

На це передбачено кілька випадків:

• через 6 місяців, якщо немає нових затверджених списків,
• якщо скасовано мобілізаційне замовлення підприємству або було виконане, але немає нового,
• при ліквідації підприємства або скасуванні статусу критично важливого,
• при звільненні заброньованого працівника за статтею або за власним бажанням чи зміні характеру роботи.

8. Хто має абсолютну бронь?

За законом про нові правила мобілізації, що починають діяти 18 травня, повністю заброньовані будуть:

• чиновники категорії “А” (голови обласних, районних, міських, сільських, селищних рад),
• працівники Нацполіції, НАБУ, ДБР, органів прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судді, штатні посадовці патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

Держслужбовці категорії “Б” (керівники департаментів, управлінь) та “В” (виконавці) в органах влади і місцевого самоврядування бронюються до 50% військовозобов’язаних.

9. Чи правда, що ІТ-компанії бронюються стовідсотково?

Відповідо до постанови №555 від 14 травня Кабінету міністрів підприємства, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури, можуть подавати списки на бронювання до Мінцифри.

Якщо Мінцифри визнає такі підприємства критично важливими, вони зможуть забронювати до 100% військовозобов’язаних працівників.

10. Якщо бронювання невдовзі завершується, чи можуть в ТЦК після оновлення данних і проходження ВЛК вручити бойову повістку на цей день?

- Такі випадки вже відомі, але вони не правомірні, - каже адвокат Роман Стернов. – Кабмін має розробити новий порядок бронювання. У зв’язку з цим 7 травня уряд продовжив на місяць – до 7 червня - строки дії чинних відстрочок, щоб підприємства встигли перебронювати важливих працівників.