Готовність до ескалації. Чому в НАТО заговорили про захист українського неба зі своєї території

У Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) чинного канцлера Олафа Шольца закликають до того, щоб західні війська взяли участь у захисті України від повітряних ударів РФ.

Зокрема, депутат СДПН з комітету питань оборони Бундестагу Джо Вайнгартен у коментарі Spiegel зазначив наступне: "У нинішній військовій ситуації особисто я вважаю необхідним, доцільним і відповідальним рішенням розміщення німецьких зенітних ракетних військ на території НАТО на кордоні з Україною з метою захисту повітряного простору над Західною Україною, наприклад, за допомогоюсистем Patriot".

"Сьогодні ми усі маємо зробити все можливе, щоб Україна могла протистояти російським атакам", — додав партійний соратник Шольца.

За його словами, з огляду на масовані російські обстріли, недостатньо постачати системи протиповітряної оборони та боєприпаси у прифронтові регіони.

"Обмежені ресурси української протиповітряної оборони могли б використовуватися більш ефективно, якби країни НАТО гарантували безпеку повітряного простору на заході охопленої війною країни. І для цього зовсім не потрібно розміщувати західні війська в Україні. Ми повинні агітувати за таку підтримку і участь найближчих сусідів України, насамперед Польщу, Словаччину та Угорщину", — резюмував Джо Вайнгартен.

Зауважимо, що дещо раніше, як повідомляли деякі німецькі ЗМІ, представники інших коаліційних партій — Зелених і ВДП — пропозицію щодо захисту західних регіонів України з території держав-членів Північноатлантичного Альянсу підтримували.

Водночас позиція німецького Кабміну явно дисонує з коаліційною, адже нещодавно речник уряду Штеффен Гебештрайт, коментуючи дискусії про безпольотні зони в Україні, які б забезпечувалися, зокрема, західними країнами, недвозначно заявив, що у Шольца таку можливість відкидають.

Підкресливши, що наразі йдеться про посилення протиповітряної оборони України, Гебештрайт додав наступне: "Німеччина робить це, надаючи, зокрема, чергову систему ППО Patriot. Саме це має бути нашою головною турботою на цей момент".

Слід зауважити, що тематичні дискусії стосовно закриття українського неба натівськими системами ППО з-поза меж України тривають не лише в Німеччині, а й в інших країнах Альянсу.

Так, днями, відповідаючи в ефірі BBC на запитання про те, чому британські військово-повітряні сили допомагали Ізраїлю перехоплювати запущені Іраном ракети та безпілотники, але не надавали аналогічної підтримки у випадку з Україною, міністр оборони Сполученого Королівства Грант Шаппс заявив: "Ми не хочемо брати участь у прямому конфлікті з Росією. Ми не маємо наміру йти і вести цю війну".

Експерти, з якими поспілкувався Фокус, не вбачають нічого дивного у тому, що чинні європейські урядовці усіляко відхрещуються від ймовірності участі сил своїх ППО в обороні неба над Україною за її кордонами. Тим часом політологи переконані, що публічні заяви союзників можуть мати, по-перше, важливий підтекст, а по-друге, змінитися на конкретні рішення протилежного штибу вже у досяжному майбутньому.

Київ, Захід і Москва працюють на ескалацію

"Заяви західних політиків про необхідність захисту українського неба з території НАТО слід розглядати в контексті ситуації, яка зараз склалася, зокрема на фронті", — зауважує у розмові з Фокусом політолог Олег Постернак.

"Мені видається, що наразі Україна, Захід і Росія працюють на ескалацію. РФ, зокрема під Харковом, здійснює нову військову операцію біля Вовчанська і буде намагатися розгорнути подібні дії в Сумській області, розширюючи лінії фронту. Це фактично є підняттям ставок перед стартом мирних перемовин чи то пак запуску Глобального саміту миру. З боку Заходу ми бачимо те ж саме вимальовування червоних ліній. По-перше, йдеться про те, що якщо Росія піде далі, йдуть натяки на те, що НАТО може ввести свої війська на територію України, принаймні хоча б на рівні військових інструкторів. По-друге, лунають заклики дозволити Україні бити далекобійною зброєю по суверенній території Росії. Ну, і по-третє, дійсно озвучується думка, що країни НАТО можуть захистити небо над Україною зі своєї території", — констатує експерт.

Важливо Багатомільярдний "пряник" замість запрошення до НАТО: навіщо Столтенберг приїздив до Києва

Усі три перелічені чинники, на думку Олега Постернака, є фактичними сигналами Російській Федерації про те, що НАТО і країни Заходу підуть на наступний рівень ескалації у разі, якщо Росія буде й надалі намагатися розширити лінію фронту або загрожувати українським містам, наприклад, Харкову.

Ці кроки, на переконання політолога, "чітко вписуються у велику геополітичну гру, яка фіксується наразі на європейському континенті".

"У Росії усі ці ризики, поза всяким сумнівом, усвідомлюють. Згадаймо, як істерично в Москві реагували на дозвіл ВеликобританіїУкраїні бити їхньою зброєю по території РФ. Для Російської Федерації усе це — критерій втягнення країн НАТО у війну і перспектива розширення воєнних дій, що вимагатиме значної концентрації і зосередження ресурсів на інших ділянках, чого РФ не хотіла б прямо зараз. Тому Путін, звісно, буде враховувати усі ці попереджувальні меседжі Заходу", — підсумовує Олег Постернак.

Вікно Овертона відчиняється все ширше

Своєю чергою політолог Ігор Чаленко у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Справді останнім часом почастішали заяви Заходу або про ймовірність залучення іноземних військ країн НАТО проти Росії, про що свого часу гучно заявив Макрон, або про навчальні військові місії, про що кажуть представники країн Балтії. З цієї ж серії і заяви про протиповітряну оборону України з території країн-членів Північноатлантичного Альянсу".

Стосовно сигналів, котрі стосуються безпосередньо ППО, то, на думку експерта, ми зараз бачимо вікно Овертона, "яка відчиняється і відчиняється все ширше".

"Як показав досвід широкомасштабної війни, коли нам говорять "Ні", це означає "Так, але пізніше". Тому в нинішній ситуації, яка розвивається достатньо динамічно, можуть кулуарно дискутуватися абсолютно різні формати закриття українського неба", — підкреслює Ігор Чаленко.

Тим часом, на переконання політолога, кейс із закриттям неба України з території країн НАТО є неоднозначним, оскільки ця дискусія може збити фокус уваги з необхідності тут і зараз постачання Україні систем ППО, наприклад, тих же самих двох систем Patriot для Харкова і області, про які говорить президент Володимир Зеленський.

"В принципі, на короткостроковій перспективі Україна потребує безпосередньо нових систем ППО, але в майбутньому цілком можливо, що наші партнери все ж таки дійдуть до позиції, як мінімум, захистити небо над Заходом України, де знаходяться, зокрема, газосховища. Крім того, тут актуалізується також і питання про захист аеродромів, звідки будуть злітати ті ж самі F-16", — наголошує Ігор Чаленко, додаючи, що потенціал західних систем ППО для закриття хоча б частини неба над Україною досить високий, але наразі навряд чи ми почуємо позитивні рішення на офіційному рівні стосовно цього.

"Втім, дискусія триває і вона є досить жвавою, а відтак — ця тема ще точно не закрита", — резюмує політолог.

Ну, а допоки європейські і, зокрема, німецькі політики продовжують дискусії стосовно захисту українського неба, видання Bild, посилаючись на свої джерела в уряді, повідомляє, що тамтешнє Міністерство фінансів неофіційно схвалило запит від Міноборони щодо виділення додаткових коштів на допомогу Україні.

За даними видання, відомство пішло на цей крок після того, як міністр оборони ФРН Борис Пісторіус нещодавно запросив 3,8 млрд євро на підтримку офіційного Києва.

"Це пов’язано з тим, що майже всі виділені 7,1 мільярда євро були використані, а на закупівлю нового озброєння та боєприпасів залишилося лише 300 мільйонів", — наголошує газета, акцентуючи на тому, що непередбачені в бюджеті витрати мають бути подані на затвердження Бундестагу вже у перших числах червня.