Євробачення, фінал: перемога журі над глядачами

Переможець — співак Немо, перша набінарна особа, що виграла конкурс. Немо — це не псевдонім, а реальне ім'я артиста, тільки без прізвища. Із прізвищем — Немо Меттлер. Так повідомляють різні джерела, зокрема англійська Вікіпедія, завжди дуже точна в усьому, що стосується Євробачення. Менше з тим, уявити собі батьків, які назвали би свою дитину Ніхто, в мене не виходить.  Хіба що на честь героя Жюля Верна.  

Був на конкурсі й іще один небінарний артист — Бембі Таг з Ірландії. Й наші медіа та соцмережі вже перегрілися від сперечань, як про них писати. На відміну від англійської, у слов'янських мовах називання особи «вони» тягне за собою купу узгоджених форм в інших словах — у прикметниках, дієсловах, порядкових числівниках, займенниках. А як казати: «Артист перемогли»? А чи «артисти», бо слово «артист» теж має рід? Ламається логіка мови й втрачається розуміння, що йдеться про одну особу. Поки все це з'ясуєш — сам почнеш називати себе «ми, Людовик XIV». Тож хай пробачить (пробачать) мені Немо, якщо надалі я щось напишу не так: за всієї поваги до небінарних людей, відповідні норми в українській мові відсутні.

От результат занадто ретельного дотримання множини,  навіть у цитатах у першій особі: якщо не знати заздалегідь, зі статі неможливо зрозуміти, що йдеться про одну особу. Й фотоілюстрація не допомагає — просто виникає запитання, чому йдеться про переможців у множині, а на фотографії — одна людина.

Виступив Немо прекрасно, з гарною піснею. От тільки коли співак виконував пісню на біс після оголошення переможця, без постановки — наскільки ж емоційніше, розкутіше все було: й спів, і рухи на сцені. Пісня вийшла яскравішою. Отут і є одне «але»: якщо такий «вільний політ» був би під час конкурсного виступу, оператори просто не готові були б знімати виступ, не знали б, куди йти й що ловити, та ще й так, щоб самим не потрапляти в кадр. Тож у конкурсних виступах доводиться жертвувати миттєвим натхненням — тим артистам, у яких воно буває.

Друге місце посів хорват Бейбі Лазанья, третє — українки Альона Альона та Джеррі Хейл. Четвертим фінішував француз Сліман із проникливою мелодійною піснею, п'яте — ізраїльтянка Еден Голан.

До речі, минулого разу, коли конкурс проходив у Мальме - 2013 року, таке саме третє місце посіла українка Злата Огнєвич. Є ще цікава річ: конкурс 2013 року проходив так само в Мальме після першої перемоги тієї ж Лорін. А загалом у Швеції Євробачення приймали тричі Стокгольм (1975, 2000 та 2016 років), тричі Мальме (1992, 2013 та 2024 років) й одного разу Гетеборг (1985 року).

Що ж до результатів нинішнього конкурсу, надто великою вийшла різниця між результатами голосування національних журі та глядачів. Як і зазвичай, виступ представників України журі оцінили нижче, ніж глядачі — журі поставили їх на 5-е місце, а глядачі — на 3-є. Переможця Немо глядачі відправили аж на 5-е місце, тоді як журі — на 1-е з величезним відривом — аж у 147 балів — від 2-го місця. А переміг у голосуванні глядачів хорват Бейбі Лазанья,  якому журі присудили 3-є місце. 2-ге місце в голосуванні глядачів посіла ізраїльтянка Еден Голан, яка в голосуванні журі була 12-ю. Щодо голосування глядачів за ізраїльтянку, то от вам показник «репрезентативності»  антиізраїльських мітингів перед конкурсом і під час нього. А от національні журі, схоже, виявилися вразливими до мітингів.

Від України ізраїльтянка зі справді гарною піснею не отримала балів ані від журі, ані від глядачів: перед конкурсом проти неї в Україні тривала потужна медіакампанія.  Але питання залишається: чи можна таврувати дитину за участь у російських дитячих конкурсах? Адже тоді Голан була дитиною, неповнолітньою! Чи можна таврувати дитину за те, що переїхала до Росії разом із батьками, бо була несамостійною й недієздатною за віком? У дитячому конкурсі вона потрапила до групи Пелагеї? Та хоч Перепетуї — вона була дитиною.

У півфіналах цьогоріч голосували лише глядачі. Й от результат. Першй півфінал виграв хорват Бейбі Лазанья, другими були наші Альона Альона та Джері Хейл, третім — представник Ірландії Бембі Таг. А от у другому все було шкереберть: виграла його ізраїльтянка Еден Голан, другим став нідерландець Йоост Клейн (за правилами, його ім'я та прізвище транслітеруються з нідерландської саме так), третіми були представники Вірменії «Ладанива», й лише чевертим — Немо.

Дивна ситуація виникла в першому півфіналі. Організатори прагнуть мінімізувати сусідське голосування. Особливо уславилися сусідським голосуванням пост'югославські країни. Річ тут навіть не в політиці: між хорватами та сербами — досить проблемні відносини. Річ у дуже схожих музичних традиціях і взаємно переплетених попмузичних ринках: артисти й пісні, популярні в одній країні, з гігантською ймовірністю стають популярними й в інших. Цьогоріч завдання спростилося: у конкурсі брали участь представники лише трьох пост'югославських країн, а не шести, як бувало раніше. Й що ж? Усіх трьох пост'югославських конкурсантів упихнули в один, перший, півфінал. Та ще й за умови, що у півфіналах голосували лише глядачі.

Що з того вийшло? Сербія віддала 12 балів Хорватії та 10 балів Словенії. Хорватія виставила 12 балів Сербії та 10 балів Словенії. Словенія поставила 12 балів Хорватії та 10 балів Сербії. У підсумку словенка Рейвен та сербка Тея Дора посіли найнижчі з прохідних місць, відповідно 9-е та 10-е. Виглядає, що саме взіємне голосування цих трьох країн закрило двері до фіналу для австралійців «Електрик Філдз» (Electric Fields) та полькою Луною, що посіли найвищі з непрохідних місць, 11-е та 12-е.

Узагалі ж, дуже цікаво подивитися на результати голосування, зокрема сусідніх країн. Хоча загальне враження — цього року сусідського голосування стало менше.

Здивувало, що українське журі виставило оцінки Нідерландам, які згодом було анульовано. Журі ставить оцінки за генеральною репетицією — але ж Йоост Клейн на неї не з'явився!

У фіналі цьогоріч виступали лише 25 конкурсантів замість 26 зазвичай — через дискваліфікацію Нідерландів. Причому нумерація виступів не змінилася — просто номер 5 залишився порожнім, і після виступу № 4 одразу розпочався виступ № 6.

Цього року різко зросло мовне розмаїття: у фіналі, окрім англійської, лунали вірменська, грецька, естонська, іврит, іспанська, італійська, литовська, норвезька, португальська, сербська, словенська, українська та французька мови, а мала б лунати ще й нідерландська.

Один момент у фіналі різонув вухо. В інтервал-актах брала участь шведська комедійна акторка та пародійна співачка Сара Дон Файнер в образі Лінди Вудроф, представниці EBU. І у своїй пародійній пісеньці вона назвала переможницю Євробачення 2005 року грекиню Хелену Папаризу Хеленою Папарацці. Можливо, я демонізую слово «папарацці», але мені це здалося неелегантним.

Ще один інцидент стався під час параду прапорів перед початком конкурсних виступів: у руках у Немо був райдужний прапор, а прапор Швейцарії було показано лише на мить.

Тож підсумок: голоси національних журі розійшлися з голосами глядачів і перемогли їх. Журі 22-х країн із загальної кількості 37-и дали 12 балів Швейцарії. А Хорватія залишилася найнещасливішою країною на Євробаченні. Річ у тім, що ще 1989 року у швейцарській Лозанні перемогу здобув хорватський гурт «Ріва» (Riva). Але Хорватія тоді входила до складу Югославії, тож саме Югославія вважається країною-переможницею. Й саму цю країну почергово представляли всі шість її республік, і 1989 року була черга Хорватії. Та й конкурс наступного, 1990-го, року відбувся не в Белграді, а в Загребі. Ну, практично офіційне представництво Хорватії це було — але ні, в офіційній історії Євробачення переможною країною того року вважається Югославія. А Хорватія так і не має жодної офіційної перемоги. Й от тепер завдяки національним журі дуже ймовірна перемога вислизнула з рук.

Титульне фото: переможець Євробачення співак Немо/Getty Images