Чи мають роботодавці вручати повістки працівникам, облік жінок та інші питання про мобілізацію

Документ встановлює низку процедур, які прямо чи опосередковано впливатимуть на всіх мешканців України, бізнеси, великих і малих роботодавців, органи державної влади та місцевого самоврядування. І цей вплив не завжди позитивний. Плюси й мінуси постанови детально проаналізували юристи Центру спільних дій.

Кого можуть мобілізувати?

Перш за все, постанова КМУ визначає, що мобілізації підлягають резервісти та військовозобов'язані, придатні до військової служби за станом здоров'я та без права на відстрочку. Вони протягом 60 днів мають уточнити свої облікові дані (адресу, номери телефонів, адресу електронної пошти, якщо така є, та інші персональні дані) через ЦНАП, електронний кабінет або ТЦК за місцем перебування.

Якщо людина втратила військово-обліковий документ, то вона може оформити новий під час уточнення облікових даних. Постанова не уточнює, чи можна зробити це саме в ЦНАПі, але з тексту документа випливає, що така опція має бути, пояснює аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова.

Не підлягають призову під час мобілізації (але можуть бути призвані за згодою) військовозобов'язані:

• віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку;
• які служили й були звільнені в запас після полону.

Жінок на службу, як і раніше, призиватимуть лише в добровільному порядку. Однак урядова постанова оновила нюанси щодо їх військового обліку. Відтепер жінки, які мають медичну й фармацевтичну освіту й хочуть влаштуватися на роботу, мають спочатку прийти до ТЦК й стати на військовий облік. Крім того, керівники органів влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій мають обов'язково повідомляти ТЦК про співробітниць-медикинь чи фармацевток, які ще не на обліку.

Важливий нюанс, що також можуть бути мобілізованими:

• особи, звільнені зі служби у зв'язку із люстрацією. Їх можуть призначити на військові посади, які не підпадають під дію закону про очищення влади;
• засуджені за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину (зокрема зі звільненням від відбування покарання), а також тяжкого злочину (крім злочинів проти основ нацбезпеки України);
• засуджені за особливо тяжкі злочини (крім злочинів проти нацбезпеки). Їх можуть мобілізувати за рішенням Генерального штабу ЗСУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
• засуджені, яких звільнили від відбування покарання з випробуванням. Вони служитимуть виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин. Ця норма не стосується засуджених за злочини проти нацбезпеки.

Як посилять роль поліції та Державної прикордонної служби?

Уряд постановив, що поліцейські будуть у групах оповіщення (що це за групи – детальніше згодом), а ще – організовуватимуть перевірки документів у чоловіків віком від 18 до 60 років. Важливо, що військово-облікові документи в них можуть бути як паперові, так і електронні.

Якщо людину зупинять і вона не матиме документів, або ж у базах даних МВС буде інформація про розшук цієї людини, то поліцейські затримують її та доставляють до найближчого ТЦК.

Прикордонники перевірятимуть документи в тих, хто перетинає кордон і можуть відмовити у виїзді у таких випадках:

• якщо немає військово-облікового документа (приписне чи військовий квиток);
• якщо людина перебуває у розшуку згідно з реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У такому випадку прикордонники викликають поліцію, щоб розшукуваного затримали й доставили до найближчого ТЦК.

Що таке групи оповіщення військовозобов'язаних?

Окремо від представників ТЦК, повідомлятимуть військовозобов'язаних про необхідність прийти до “військкомату” спеціальні групи оповіщення. Їх утворюватимуть розпорядженням голів місцевих адміністрацій за пропозицією відповідного керівника ТЦК.

Наказом керівника місцевого ТЦК не пізніше, ніж за день до проведення “заходів оповіщення”, затверджуються:

• старші груп;
• маршрути оповіщення (із зазначенням адрес будинків, громадських місць, споруд, назв вулиць або площі);
• підприємства, установи, організації, працівники яких підлягають оповіщенню;
• час та строки оповіщення;
• порядок залучення до груп оповіщення представників керівництва житлово-комунальної сфери (голів ОСББ та інших утворень), органів місцевого самоврядування, поліції.

Тобто брати участь у роздачі повісток разом з ТЦК й поліцією зможе голова ОСББ, представник ЖЕКу чи ОМС. Повістки для оповіщення видаються представнику ТЦК, уповноваженому їх вручати, під підпис в журналі реєстрації повісток. Потім він звітує про кількість виписаних та вручених повісток.

Аналітикиня Ірина Корженкова зазначає, що наразі до кінця не зрозуміло, як це працюватиме, і підкреслює: важливо не допустити, щоб роздавання повісток перетворилося на боротьбу з “невгодними”. Адже розширення повноважень окремих осіб та органів влади у врученні повісток створює ризики зловживання службовим становищем.

Повістки – всюди й цілодобово

Вручати повістки тепер офіційно можуть цілодобово і буквально всюди: за адресою місця проживання або за адресою прописки, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, ТЦК, на блокпостах, а також – на пунктах пропуску через державний кордон України.

Аналітикиня Ірина Корженкова критично оцінює такі нововведення. “Цілодобова роздача повісток спричинить, м'яко кажучи, незручності для особистого життя й морального стану людей. Це ненормально, що опівночі до хати прийде ТЦК чи поліція й буде видавати повістку для уточнення даних”, – пояснює юристка.

Роздача повісток на пунктах пропуску ставить під загрозу імпорт, експорт і товарні перевезення, в тому числі пального й продуктів. Це уповільнить роботу пунктів пропуску й спричинить черги. Сьогодні якість та швидкість товарообороту обмежені через російські атаки на наші порти. І тепер ці нововведення ставлять під загрозу сухопутний шлях перевезень,
– зауважує Ірина Корженкова.

Відтепер у надісланих чи вручених повістках мають бути ПІБ й дата народження громадянина, назва органу, який виписав повістку, її реєстраційний номер та підпис посадової особи, а також мета, місце, день і час виклику. Крім того, мають бути роз'яснення про наслідки неявки та про обов'язок повідомити про її причини.

Від кого громадянин може отримати повістку?

В межах території, на яку поширюються їхні повноваження, вручати повістки можуть представники ТЦК, місцевих адміністрацій і рад. На підприємствах – це роботодавець.

Представники відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ можуть вручати повістки на всій території України, але тільки тим резервістам та військовозобов'язаним, які стоять в них на обліку.

Важливо, що вручення повістки працівник ТЦК або поліції фіксує на фото й відео. Якщо людина відмовляється від повістки, група оповіщення складає акт для її притягнення до адміністративної відповідальності. Акт оголошують громадянину й подають керівнику ТЦК. Поліцейський, який входить до групи оповіщення, затримує людину, яка відмовляється від повістки, й доставляє до ТЦК.

Повістка поштою – як це працюватиме?

Повістку можуть надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення, на адресу проживання військовозобов'язаного чи резервіста. Якщо людина не уточнить її протягом 60 днів після 18 травня, то повістку надсилатимуть на раніше задекларовану чи зареєстровану адресу.

Надіслати повістку мають не пізніше наступного дня після того, як її підпише відповідний керівник. При цьому день явки людині призначають не раніше 14-го дня після надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Ірина Корженкова зауважує: норма, що дозволяє вважати отриманою повістку, яку прислали поштою, унеможливлює вручення повістки особисто під підпис.

Якщо вже повістку надіслали поштою, то отриманою вона вважатиметься в будь-якому випадку. Дату отримання документа можна підтвердити інформацією від поштового оператора. Підтвердженням того, що людина отримала повістку, буде і відмова від поштового відправлення, і відсутність людини за вказаною адресою (яку вона зазначила під час оновлення даних в ТЦК або раніше). Тобто – не взяти чи проігнорувати такого листа не вийде.

Не прийти у вказаний у повістці час можна лише з поважних причин (про них треба повідомити ТЦК якнайшвидше): стихійне лихо, бойові дії, смерть найближчих родичів. Після пропущеної дати людина має 7 календарних днів для явки в ТЦК.

Що з відстрочкою?

Питання відстрочки від мобілізації під час воєнного стану розглядає комісія, яка складається з керівника відповідного ТЦК та представників структурних підрозділів районної, міської державної (військової) адміністрації. Відстрочкою для тих, хто перебуває на обліку в розвідувальних органах чи СБУ, займається комісія, створена керівниками підрозділів відповідних органів. Але ці комісії не розглядають відстрочку для заброньованих держорганами чи підприємствами.

Яка процедура отримання відстрочки?

Щоб отримати відстрочку, людина, яка має для підстави, особисто подає на ім'я голови комісії заяву й документи (або завірені копії), що підтверджують таке право. Заяву обов'язковій реєструють. Що важливо: заявників про відстрочку не направляють на медогляд, поки не буде рішення комісії (як і тих, хто має відстрочку на період воєнного стану). Таким чином розвантажуються і без того завантажені ВЛК.

Після розгляду комісія ухвалює рішення й не пізніше, як на наступний день після цього повідомляє заявника, чи отримає він відстрочку. Зробити це можуть поштою (або через email) чи телефоном. Якщо у відстрочці відмовили, то людину направляють на медогляд, щоб визначити придатність до військової служби.

Як відбуватиметься процедура виклику на медогляд?

Тих, хто був визнаний придатним у мирний час і не скаржиться на здоров'я, на ВЛК не направлятимуть. Але підуть на медогляд на ті, хто не проходив його раніше або в кого закінчився строк дії рішення про придатність до військової служби.

Важливі нюанси:

• громадян, які уточнили свої облікові дані, на медогляд викликають повісткою;
• термін дії довідки про придатність до військової служби, отриманої під час воєнного стану, – один рік;
• людей віком до 45 років направляють на визначення придатності до служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій та морській піхоті;
• рішення ВЛК про придатність резервіста або військовозобов'язаного до служби може скасувати штатною ВЛК вищого рівня, також його можна оскаржити в суді.

Особливості призову та проходження служби:

• якщо резервіст або військовозобов'язаний відмовляється від повістки або не виконує зазначені там вимоги про прибуття, він нестиме кримінальну відповідальність;
• військовозобов'язаних, які раніше не проходили військову службу, направляють до навчальних частин для проходження базової загальновійськової підготовки;
• жінок, які перебувають на військовому обліку, на службу під час мобілізації можуть призвати лише в добровільному порядку.

Попри низку важливих уточнень, які дає постанова, аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова вважає за необхідне допрацювати процедуру вручення повісток так, щоб мінімізувати ризики зловживань.