Бахматюк і НБУ завзято судяться за лікеро-горілчаний завод

Скандал навколо одного з найбільших лікеро-горілчаних заводів Західної України наближається до кульмінації. Національний банк намагається продати Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод одіозного бізнесмена Олега Бахматюка. Але той зумів залучити на свій бік поліцію і суд. Цікавий нюанс: Бахматюк з 2019 року в розшуку і ховається від українського правосуддя в Австрії. Про це повідомляє Телеграф, пише agronews.ua.

В цьому році Національний банк України максимально наблизився до того, щоб провести аукціон з продажу одного з найбільших лікеро-горілчаних заводів Західної України – Івано-Франківського. Власником цього підприємства з потужністю понад 10 млн л горілки на рік є ТОВ “Станіславська торгова компанія” бізнесмена Олега Бахматюка.

Бахматюк скандально відомий як колишній власник банків VAB та “Фінансова Ініціатива”. НБУ визнав їх неплатоспроможними у 2014—2015 роках. Також він відомий як власник колись найбільшого в Україні аграрного холдингу Ukrlandfarming та яєчного холдингу “Авангард”.

З 2014 по 2019 рік Бахматюк пройшов звивистий шлях від найбагатшого латифундиста зі статками майже в $1 млрд, до одного з найбільших боржників Національного банку. У 2019 році НБУ оцінив загальні борги Бахматюка перед державою майже в 30 млрд грн. Того ж року Бахматюк був оголошений у розшук НАБУ у справі про заволодіння 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту Нацбанку, що був виданий ВіЕйБі Банку. Тоді ж стало відомо, що скандальний бізнесмен заздалегідь виїхав з України, оселився у Відні й звідти керує залишками своєї бізнес-імперії.

В жовтні 2022 року Бахматюк отримав нову підозру. Цього разу у підкупі колишнього голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова. За даними НАБУ, Бахматюк через підконтрольну компанію виплатив Насірову в 2015—2016 роках близько 722 млн грн хабаря за першочергове відшкодування майже 3,24 млрд грн ПДВ.

Попри подібні проблеми з законом, Бахматюк все ще залишається заможною та впливовою персоною. Нещодавно він спромігся переконати австрійських суддів в тому, що його не можна віддавати українському правосуддю. Торік Кримінальний суд Відня ухвалив рішення про відмову в екстрадиції Олега Бахматюка до України у справі ВіЕйБі Банку.

Саме через банки Бахматюка і виник конфлікт навколо Івано-Франківського ЛГЗ. НБУ ще в 2015 році вирішив позбавити Бахматюка алкогольного бізнесу. Після визнання ВіЕйБі Банку неплатоспроможним Нацбанк подав позов до “Станіславської торгової компанії” з вимогою звернути стягнення на завод та виставити його на відкриті торги.

Річ у тім, що цей завод був переданий НБУ в іпотеку по тому самому кредиту на 1,2 млрд грн. Але швидко ухвалити рішення суд не зміг. В справі зусиллями компанії Бахматюка була призначена судово-економічна експертиза.

І розтягнулась ця процедура майже на 5 років. Аж поки у 2019 році господарський суд Києва не ухвалив рішення на користь НБУ. Попри те, що це рішення залишив у силі Верховний Суд у травні 2020 року, завод все одно не було виставлено на торги. Бо компанія Бахматюка розпочала нову тяжбу.

Цього разу з державними виконавцями, які оцінили ринкову власність Івано-Франківського ЛГЗ в 41 млн грн. Суди розтягнулися аж до кінця 2023 року, та закінчились поразкою компанії Бахматюка.

Проте він все одно знайшов можливість встромити палиці в колеса очільнику НБУ Андрію Пишному. Як стало відомо “Телеграфу”, 15 травня Шевченківський суд Києва наклав арешт на вказаний ЛГЗ у Івано-Франківську загальною площею 12 300 квадратних метрів.

“Заборонити посадовим та службовим особам ДП “Сетам”, a також усім їхнім територіальним підрозділам, будь-яким органам Державної виконавчої служби України та/або будь-яким приватним виконавцям, у тому числі, але не виключно, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію зазначеного вище майна”, — вказано в рішенні суду.

Ініціатором арешту стала “Станіславська торгова компанія”. А зроблено це було в рамках кримінального провадження, відкритого ще у 2020 році Шевченківським управлінням поліції “щодо можливих неправомірних дій посадових осіб НБУ при реалізації майна ТОВ “Станіславська торгова компанія”.

Відкрите це провадження було за заявою Громадської Спілки “Асоціація Захисту Вкладників”, засновник якої, київський юрист Арсен Маринушкін, декілька років судився з банками, втраченими Бахматюком, захищаючи їхніх клієнтів. Так “Станіславська торгова компанія” отримала статус потерпілого і навіть подала цивільний позов до НБУ про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1,218 млрд грн.

Чому Олег Бахматюк так завзято захищає завод? По-перше, підприємство і досі залишається непогано укомплектованим (обладнанням для очищення та пом’якшення води від американської фірми Gulligan, лінією розливу від італійської Simi Packaging Machines).

По-друге, затягування процесу грає на користь саме Бахматюка. Весь час, поки йшли судові тяжби, заводом керує наближена до Бахматюка “Карпатська Горілчана Компанія”. Вона оформлена на юриста Тараса Фатулу, який працював членом наглядової ради “Авангарду” Бахматюка. А вироблену “Карпатською Горілчаною Компанією” на потужностях Івано-Франківського ЛГЗ горілку (під ТМ “Франківська”, Frankoff, “Прикарпатський бальзам”) досі можна цілком вільно купити.