Є тільки одна альтернатива: відповідь бізнесу, який бідкається на мобілізацію

Мобілізація – проблема для бізнесу, але є одне "але"

Чи є мобілізація проблемою для бізнесу? Та звісно. Для бізнесу брак робочої сили – це ключова проблема поряд з безпекою. Значно випереджаючи наше улюблене верховенство права, а точніше його відсутність, і корупцію. Проблема депопуляції та браку робочої сили була актуальна навіть до повномасштабного вторгнення, а під час війни значно посилилася. Звісно, це буде проблемою після. Тому вже зараз варто розробляти стратегію з залучення мігрантів.

Але ключове питання – і що? Який варіант може запропонувати бізнес? Причому той бізнес, який не може претендувати на економічне бронювання і навряд чи як представник сфери послуг платить багато податків. Отже, яка альтернатива мобілізації? Капітуляція?

Що можна зробити, щоб розв'язати ключову проблему браку робочої сили – брак людей в армії? Якщо хтось знає альтернативні методи вирішення, то нехай скаже. Бо досі в історії людства ніхто не вигадав нічого кращого за мобілізацію. Причому мобілізацію примусову, бо добровольці закінчились. Вони завжди закінчуються раніше, ніж війна.

Навіть якщо ви думаєте, що українській владі давно час піти на перемовини, це не скасовує мобілізацію. За стіл перемовин можна сідати тільки з сильною позицією. Владімір Путін, якщо буде бачити, що в українській армії нікого немає, навряд чи навіть подумає домовлятись. Тому перемовини не скасовують мобілізацію.

Чи є мобілізація справді проблемою для бізнесу? Звісно, є. Але є одне "але".

За нашими оцінкам, мобілізація вдарить по економіці. Вона призведе до зменшення приросту ВВП цього року. Замість зростання, наприклад, у 4,5%, ми отримаємо зростання у 4% відсотків. Але зауважую – ми говоримо про зростання економіки під час війни.

Не варто, напевно, згадувати, що буде з економікою без армії? Не варто нагадувати, що сталось з ВВП Маріуполя. Не варто згадувати, що поточна ситуація є просто економічним дивом, коли під час війни найбільша загроза для деяких видів бізнесу – погіршення якості послуг, коли доведеться опуститися до середньо європейського рівня. Не до продуктових карток, не до інфляції у 1000%, а до довшого очікування лате на кокосовому молоці.

Альтернатива – путінська окупація

Проблемою є не так мобілізація, як жахлива комунікація мобілізації, що почалася ще з грудня минулого року. Це залишиться на совісті політиків. Дійсно, щоб мобілізувати 300 тисяч, налякали кілька мільйонів, які тепер не виходять з дому і не хочуть офіційно влаштовуватись на роботу.

Тобто піар ефект від мобілізації для бізнесу набагато страшніший за реальний ефект. Це треба розуміти.

Чи можна було робити інакше? Комунікацію – так. Саму мобілізацію – навряд чи. Адже всі ці історії з бусами, з тим, що людей затримують на вулиці – це відповідь на слабку інституційну спроможність держави. Держави, яка не знає, скільки має громадян і де може їх знайти. Держави, що не обліковує купу бізнесів, де люди працюють в сіру.

Цього не змінити прямо зараз, під час війни. А приходити тільки до "білого бізнесу" було б якраз несправедливо, хоч і найпростіше. Та й "білий бізнес" страждає найбільше, бо йому треба наймати людей офіційно, відразу "засвічуючи" їх у відповідних органах. Тому зрозуміло, коли те саме ТЦК намагається йти шляхом найменшого спротиву і йде до того самого "білого бізнесу" частіше, ніж шукає людей, які ніде не світяться. Тим більше, що суспільство якраз болюче реагує на те, коли ТЦК працює з людьми з "сірої зони", застосовуючи методи "бусіка" і поліцейських рейдів.

Але держава є такою, якою є. З усіма вадами. Але це наша держава. Її слабкості – це наші слабкості. Альтернативою є тільки путінська окупація, що буде для бізнесу набагато гіршим явищем, ніж мобілізація.