Ганьба чи справедливість: чим для України небезпечний скандал з МКС і до чого тут РФ

Поточна ситуація навколо МКС, особливо напередодні саміту миру в Швейцарії, на руку Україні, проте ризики для Києва залишаються.

20 травня прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан звернувся до суддів МКС із проханням видати ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, ізраїльського міністра оборони Йоава Галанта, а також трьох лідерів палестинського угруповання ХАМАС - лідера організації Ях'я Санвара, очільника політичного крила угруповання Ісмаїла Ханія, а також лідера військових підрозділів Мохаммеда Діаба аль-Масрі, яких прокурор вважає винними у воєнних злочинах і злочинах проти людяності у війні між Ізраїлем і ХАМАС.

Главред розбирався, як справа проти Нетаньяху відіб'ється на довірі до МКС і чи зможе Росія це використати в майбутньому.

Прокурор МКС зрівняв лідерів Ізраїлю та ХАМАС?

Щодо Ізраїлю прокурор Карім Хан назвав Нетаньяху і Галанта винними у використанні голоду як способу ведення війни, у вбивстві мирних жителів та інших військових злочинах.

Говорячи про дії ХАМАС 7 жовтня, прокурор МКС заявив, що на власні очі бачив "ці напади". Розмовляючи з тими, хто вижив, Карім Хан дізнався, що "найглибші зв'язки між батьками та дітьми було спотворено, щоб заподіяти і тим, і іншим невимірний біль за допомогою розрахованої жорстокості та крайньої безсердечності". Ці дії, на його думку, вимагають притягнення до відповідальності.

Зі свого боку, заяву Хана розкритикувала ізраїльська влада. Так, міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що рішення головного прокурора запросити ордери на арешт ізраїльських лідерів є "історичною ганьбою, яка запам'ятається назавжди". Він заявив, що сформує спеціальний комітет для протидії подібним діям і співпрацюватиме зі світовими лідерами, щоб ордери не застосовувалися до ізраїльського керівництва.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху також назвав "абсурдною і фальшивою" вимогу головного прокурора МКС на свій арешт і додав, що це "новий антисемітизм".

Засудило запит до МКС і угруповання ХАМАС - у їхній заяві прокурора Хана звинуватили у спробі "прирівняти жертву до ката". Організація заявила, що має право чинити опір "ізраїльській окупації", включно зі "збройним опором", і розкритикувала суд за те, що той зажадав заарештувати тільки двох ізраїльських лідерів.

Ордер на арешт Нетаньяху - як відреагував світ

Крім критики самих обвинувачених, запит прокурора МКС став каменем спотикання між західними лідерами. Так, президент США Джо Байден назвав клопотання прокурора "обурливим".

"Дозвольте мені внести ясність: що б не мав на увазі цей прокурор, між Ізраїлем і ХАМАС немає жодного еквівалента. Ми завжди будемо разом з Ізраїлем протистояти загрозам його безпеці", - йдеться в заяві Байдена.

Держсекретар США Ентоні Блінкен також назвав такий крок "ганебним" і заявив, що США відкидають вимогу прокурора МКС, тоді як спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон пообіцяв запровадити санкції проти керівництва МКС у разі ухвалення рішення щодо видачі ордеру на арешт Нетаньяху.

Аналогічної думки дотримуються і в Німеччині - так, міністерство закордонних справ Німеччини закликало не зрівнювати лідерів Ізраїлю і ХАМАС.

"Одночасна заява про ордер на арешт проти лідерів ХАМАС з одного боку і двох ізраїльських офіційних осіб з іншого створила хибне враження зрівняння. Однак тепер суд повинен буде оцінити зовсім інші факти, які генпрокурор детально виклав у своїй заяві", - заявили в МЗС Німеччини.

Водночас Франція та Бельгія підтримали рішення прокурора. Так, у МЗС Франції уточнили, що Париж ще 7 жовтня 2023 року засудив антисемітські масові вбивства, вчинені ХАМАС. Водночас, як ідеться в заяві відомства, Франція вже багато місяців привертає увагу до необхідності суворого дотримання міжнародного гуманітарного права і, зокрема, неприйнятності жертв серед цивільного населення сектору Газа.

Міністр закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб, зі свого боку, заявила, що злочини, скоєні в Секторі Гази, мають переслідуватися на найвищому рівні, незалежно від винуватців.

"Боротьба з безкарністю скрізь, де відбуваються злочини, є пріоритетом для Бельгії. Бельгія підтримує роботу Міжнародного кримінального суду. Запит [головного] прокурора суду Каріма Хана на видачу ордерів на арешт як [діячів] ХАМАС, так і ізраїльських чиновників є важливим кроком у розслідуванні ситуації в Палестині. Бельгія продовжуватиме підтримувати важливу роботу міжнародного правосуддя, спрямовану на те, щоб особи, винні у всіх злочинах, були притягнуті до відповідальності", - йдеться в заяві Лябіб.

Скандал навколо МКС - як ним скористається РФ

Якщо Міжнародний кримінальний суд ухвалить рішення про арешт, яке запросив прокурор Хан, усі 123 країни-члени Міжнародного кримінального суду будуть зобов'язані заарештувати цих людей, якщо вони опиняться на їхній території. Оскільки Ізраїль не є членом МКС, навіть у разі видачі ордера на арешт Нетаньяху і Галанту не загрожує судове переслідування, однак це може посилити міжнародну ізоляцію Ізраїлю. До слова, США також не є членами МКС, на відміну від Палестини, яка визнала його юрисдикцію 2014 року.

Примітно, що в країні-агресорі Росії реакцію Штатів розкритикували - як заявила речниця МЗС РФ Марія Захарова, вона нагадує реакцію "вжаленого самим собою скорпіона". І така реакція Росії цілком прогнозована, враховуючи наявність ордера МКС на арешт кремлівського диктатора Володимира Путіна, а також низки офіцерів російської армії за злочини у війні в Україні.

Юрист-міжнародник і колишній постпред президента в АР Крим Борис Бабін переконаний, що нинішня ситуація навколо МКС, особливо напередодні саміту в Швейцарії, на руку Україні.

"Хоч як це комусь здаватиметься парадоксальним, вважаю цю позицію Офісу прокурора МКС корисною для України. Офіс демонструє болісну для багатьох неупередженість, звичайно, в її власному баченні. З нею можна погоджуватися чи ні, але тепер у МКС явно побільшає підтримка з боку більшості країн-учасниць, а вони там дуже різні і представляють, нагадаю, вагому, якщо не ключову частину всієї людської цивілізації. Перед швейцарським форумом миру це важливо", - вважає Бабін.

На думку політолога, директора аналітичного центру "Третій сектор" Андрія Золотарьова, ситуація навколо МКС є проявом кризи системи міжнародного права і правосуддя.

Він нагадав, що під час свого президентства Трамп запровадив санкції проти МКС через проведення розслідування судом у Гаазі дій американських військових в Афганістані.

"Зараз виникла ситуація, коли, з одного боку, для США не з руки підтримати це рішення. Штати виступають за повторне запровадження санкцій у разі видачі ордера на арешт Нетаньяху, оскільки це може позначитися і на самих США та призведе до кризи у відносинах Ізраїлю зі США та європейськими країнами. Допустити видачу ордера для США в рік виборів - вкрай неприємна ситуація, адже підтримка Ізраїлю в Штатах досить висока. Не кажучи вже про те, що це могли б використати демократи, які в цьому питанні більш послідовні, ніж демократи", - говорить Золотарьов.

З іншого боку, зазначає експерт, це на руку Путіну, адже щойно послідував указ Вашингтона, МКС відступив. За словами Золотарьова, Захід висловлює одностайність і намагається зберегти обличчя Путіну з огляду на все ще сильні економічні зв'язки Європи з Росією. А тому в майбутньому є ризик, що рішення про арешт Путіна може залишитися лише на папері. Крім того, з урахуванням того, як у США пов'язують допомогу Україні та Ізраїлю, то в разі кризи на Близькому Сході її відлуння можуть вдарити і по Україні.

"Криза на Близькому Сході буде відволікати увагу від України. Якщо до влади прийдуть республіканці, то в цій ситуації цілком можливі варіанти, що фінансова і військова підтримка України будуть скорочені", - зазначив Золотарьов.