Кремль провокує НАТО. Які кордони в Балтійському морі хоче переглянути Росія та чому

Те, що влада РФ прагне в односторонньому порядку змінити морські кордони країни з Литвою і Фінляндією в Балтійському морі, витікає з відповідного проєкту постанови російського уряду, опублікованої на порталі правових актів.

В документі, зокрема, йдеться про те, що росМіноборони пропонує оголосити своїми внутрішніми морськими водами частину акваторії на сході Фінської затоки, а також поблизу міст Балтійськ і Зеленоградськ у Калінінградській області.

Для цього у відомстві Бєлоусова пропонують змінити географічні координати точок, що визначають положення вихідних ліній, від яких, власне, відміряють ширину територіального моря РФ, а також прилеглої зони біля узбережжя та островів.

Отже, як випливає з постанови російського Кабміну, на кордоні з Фінляндією влада РФ має намір скоригувати координати в зоні островів Йяхі, Соммерс, Голланд, Родшер, Малий Тютерс, Вігрунд, а також поблизу північного вхідного мису річки Нарва.

На кордоні ж з Литвою під перегляд потрапили зони Куршської коси в Гданській затоці, мису Таран, а також Віслинської коси.

Як передає опозиційне видання Moskow Times, яке першим звернуло увагу на відповідну урядову постанову, російська влада пропонує в одноосібному порядку визнати чинні географічні координати, встановлені постановою Радміну СРСР від 1985 року такими, що "не повною мірою відповідають сучасній географічній обстановці".

У Гельсінкі та Вільнюсі вже відреагували на ініціативи Москви. Зокрема, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, зазначивши, що її відомство наразі своїми каналами уточнює усі деталі, додала: "Конвенція ООН з морського права містить положення про визначення морських зон прибережних держав, зокрема їх перегляд. Ми сподіваємося, що Росія, як учасниця конвенції, діятиме відповідно. Втім, слід пам’ятати, що внесення різних непорозумінь — це також гібридний вплив, але Фінляндія не буде введена в оману".

Важливо Без Балтики та Чорного моря. Як НАТО обмежує вплив російського флоту

Своєю чергою Міністерство закордонних справ Литви, назвавши плани Міноборони РФ залякуванням, наголосило, що "це ще один зайвий доказ того, що агресивна та ревізіоністська політика Росії становить загрозу безпеці сусідніх держав та всієї Європи".

"Здається, Путін вирішив "взять за живоє" НАТО на Балтиці. Але ж Швеція з Фінляндією вже члени НАТО. І Балтика — це море НАТО і ЄС. А через Балтику йде жирний потік російської нафти і нафтопродуктів. Можна ж і закоркувати це горлечко для руху нафтових танкерів в ім’я чистого і зеленого сьогодення та майбутнього Балтики. А ще можна діяти у той же спосіб, як Росія діяла на Чорному морі, оголошуючи великі акваторії закритими для судноплавства під приводом ніби-то військових навчань", — зазначає президент центру глобальних стратегій "Strategy XXI" Михайло Гончар.

Він також пропонує "уважно стежити відтепер за діями Альянсу, де, як відомо, практикують "антиескалаційну модель" поведінки щодо Російської Федерації.

Експерти ж, з якими поспілкувався Фокус, не лише змоделювали ймовірні варіанти реакції НАТО на морські зазіхання РФ, а й проаналізували під різними кутами, чим зумовлена нинішня тактика Росії у Балтійському морі.

Битва Росії за Балтійське море

"Після того, як Швеція і Фінляндія стали членами НАТО, Балтійське море перетворилося на внутрішнє море Альянсу: з одного боку — Швеція, з іншого боку — Литва, і в результаті прохід через затоку, де розташований Балтійський флот РФ, було фактично заблоковано. Таким чином, Росія залишилася фактично без Балтійського флоту, хоча ніяких дій з боку НАТО не відбувалося. Росія у ситуації, що склалася, нічого зробити не може, оскільки йдеться про міжнародне право і морське право, і якщо вона почне його відкрито порушувати, то заблокують усі її кораблі, зокрема й торговельні", — зауважує у розмові з Фокусом політолог Олександр Кочетков.

Наголосивши на тому, що в Кремлі чудово розуміють усі ризики, експерт додав: "Росіяни в результаті у своїй манері почали гадити, а саме — вони почали вмикати потужний РЕБ, який впливає на приймачі, GPS супутникових координацій. І в зоні цих РЕБів опинялися траси пасажирських літаків. Це, звісно, не трагедія, оскільки літак може летіти і без GPS координат, але, тим не менш, це — позаштатна ситуація і ризик, під який потрапили пасажири багатьох рейсів з Балтики, Європи і т.д. Власне, після цього почалися серйозні кулуарні розмови на урядовому рівні, що РФ потрібно блокувати в натівському морі, бо вона порушує безпеку повітряного простору".

Саме з тим, щоб уникнути повного блокування у морі РФ, на переконання Олександра Кочеткова, хоче в односторонньому порядку поміняти прибережні зони, назвавши частину з них власними, щоб мати свій морський прохід.

"Росія розраховує, що нічого їй за це не буде. Так само вона вважала, що забере Крим, Донбас, зрештою всю Україну і їй нічого за це не буде. І сьогодні саме в цьому алгоритмі РФ продовжує діяти", — наголошує політолог.

За його прогнозом, це загострення в Балтійському морі може в результаті призвести "до боротьби за коридор по суходолу до Калінінградської області і так далі".

"Тобто цілком очевидно, що сьогодні створюється чергова точка напруженості, пов’язана з Росією", — підсумовує Олександр Кочетков.

Реакція НАТО має бути жорсткою і оперативною

В тому, що нинішня історія з Балтійським морем — це спроба активізувати гібридну війну, яку Росія давно веде проти НАТО, переконаний політолог Ігор Рейтерович.

"У даному випадку РФ намагається спровокувати НАТО на певну відповідь. Таким чином Росія хоче показати, що вона протистоїть НАТО і воює безпосередньо з цим блоком, в тому числі відстоюючи якісь там свої території в морях", — підкреслює експерт у розмові з Фокусом.

Важливо Привіт "російському кораблю". Що буде, коли Балтійське море стане "озером НАТО"

НАТО, на переконання Ігоря Рейтеровича, може на це відреагувати двома способами, які водночас повинні бути паралельними: "Перший спосіб — НАТО може подати до якогось міжнародного суду з приводу одностороннього розірвання договору або його змін, що робить РФ. Про це потрібно говорити гучно і публічно, що так робити не можна, має бути створена якась спецкомісія і т.д. Другий спосіб, якщо Росія не зупиниться (а вона не зупиниться), в цю акваторію мають бути введені кораблі НАТО. Тим більше, що Балтійське море фактично на сьогоднішній день є внутрішнім морем Альянсу. Тому НАТО повинно там регулярно патрулювати, не даючи змоги туди заходити російським кораблям".

На його думку, такі реакційні дії Альянсу можуть призвести до певної ескалації, проте "якщо так не відреагувати, то Росія далі й далі розширюватиме ці морські території, вважаючи, що вона вправі це робити".

"Тому реакція НАТО повинна бути. І реакція ця має бути достатньо жорстка та оперативна. Країни, які знаходяться в цьому регіоні, повинні вимагати від Альянсу в цілому максимальної підтримки як на політичному, так і на військовому рівні", — наголошує експерт.

Зауваживши, що Швеція, Норвегія, Фінляндія, Литва достатньо активні в захисті своїх територій і вони, на відміну від багатьох інших країн НАТО, "дуже добре знають, що таке Росія", Ігор Рейтерович констатував наступне: "Думаю, на рівні НАТО з точки зору загальної підтримки у них проблем не буде. Навіть Угорщина не зможе такі рішення якимось чином заблокувати, оскільки мова йде фактично про порушення кордонів і попередніх домовленостей між НАТО і Російською Федерацією, як спадкоємицею Радянського Союзу".

Прогнозуючи, що консенсус в НАТО по цьому кейсу буде, політолог підсумував: "Але головне питання полягає в тому, щоб Альянс це зробив, по-перше, оперативно, по-друге, гранично жорстко, а не так, що ми, мовляв, закликаємо Росію утриматися від таких-то і таких кроків. Реакція має бути суто фактичною — направлення кораблів, проведення навчань і так далі. Ось це буде правильна реакція на те, що витворяє наразі Росія".

Боротьба за Балтійське море — крок відчаю Путіна

"На мою думку, Росія, заявляючи про наміри в односторонньому порядку змінити морські кордони, робить це чітко і свідомо напередодні Глобального саміту миру у Швейцарії. Ми бачимо, що Індія вже погодилася брати участь у цьому заході, а це — ключова країна Глобального Півдня, а РФ дуже сподівалася, що зможе контролювати позицію цих країн у питанні війни з Украною", — наголошує у розмові з Фокусом політолог Костянтин Матвієнко.

За його словами, не в останню чергу через те, що ЗСУ вдалося зупинити наступ на Харківщині, перспективи збільшення країн-учасниць саміту стали кращими, "тому Росія підвищує ставки".

На переконання експерта, РФ у такий спосіб намагається більше лякати Захід, претендуючи вже на простір безпосередньо країн НАТО.

"Але нічого у Росії не вийде. Згадаймо, як Путін кричав до НАТО, мовляв, забирайте свої манатки на лінії 97 року, а в результаті, розв’язавши війну проти України, він отримав діаметрально протилежний результат і Швеція та Фінляндія стали повноправними членами Альянсу. Тому історія з морем, я сказав би, є кроком відчаю Путіна. Але якщо Росія таким чином поводиться, то це має стимулювати західні країни до розширення санкцій проти неї з усіма наслідками, що з цього витікають", — резюмує Костянтин Матвієнко.

А тим часом головнокомандувач Збройних сил Швеції заявляє, що Путін хоче захопити шведський острів Готланд. Цей острів має стратегічне значення, адже той, хто контролює його — фактично контролює і Балтійське море. Тому Швеція зараз перекидає туди війська.

Наголосивши, що Балтійське море не повинно стати ігровим майданчиком Путіна, "де він наводить жах на членів НАТО", пан Бюден додав, що якщо РФ вторгнеться в Готланд, "це означатиме кінець миру і стабільності в Північних країнах і Балтійському регіоні".

Важливо Припливли. Балтійське море стало внутрішнім морем НАТО. Що буде з Балтійським флотом РФ