Про новий наступ Росії, коаліцію дронів та загрози для НАТО: інтерв'ю з главою МЗС Латвії

Латвія – одна з країн, яка найбільше допомагає Україні під час повномасштабної війни. Вона підтримує право наших Сил оборони бити по території Росії та очолює коаліцію дронів, яка надаватиме нам різні типи безпілотників.

На минулих вихідних до збору коштів на дрони для української армії долучилася і новопризначена міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже.

Що думає Браже про наступ росіян на Харківщину та загрозу наступу на країни НАТО, право України на удари по території Росії, посилення допомоги та відкриття офіційних перемовин про вступ нашої держави до ЄС – читайте в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу.

Що потрібно Україні для відбиття наступу і чи піде Росія на НАТО

Наразі російська армія почала наступ на півночі Харківської області. Володимир Зеленський пов'язує це, зокрема, і з браком систем протиповітряної оборони в Україні. Як ви реагуєте на новий наступ росіян та чи очікуєте посилення військової допомоги з боку всіх західних союзників, зокрема передачу нових систем ППО?

Моя реакція трояка. По-перше, росіяни, звичайно, дуже налякані новим обладнанням, яке надають союзники, зокрема США, європейці та багато інших. Тому вони намагалися якось просунути свій наступ. Очевидно, що їм це не вдалося, тому вони зазнають серйозних втрат.

По-друге, Україна повинна мати у своєму розпорядженні зброю, якою може знищувати військові об'єкти на російській території, зокрема війська, техніку та російський потенціал. Це дуже важливо для запобігання подібним наступам і Україна має на це право відповідно до міжнародного права.

По-третє, важлива протиповітряна оборона. Необхідно забезпечити безперебійність життя в певних місцях. Це також дуже дорого. Тож українська креативність у збиванні дешевших російських безпілотників, забезпеченні радіоелектронної боротьби, використанні власних безпілотників для створення певної стратегічної невизначеності та загрози для Росії, я вважаю, є чимось дуже позитивним.

Отже, це потрійна відповідь. Тому йдеться не лише про протиповітряну оборону, але про три елементи, які, на мою думку, необхідні Україні для досягнення успіху.

Вовчанськ – місто, знищене через новий російський наступ / Фото 24 Каналу

Країни НАТО говорять про можливий напад Путіна і про те, що першими його цілями можуть стати країни Балтії. Наскільки тривожним сигналом для вашої країни є здатність російської армії проводити наступи після більш ніж 2 років повномасштабної війни в Україні?

Наразі не існує військової загрози для жодної з країн-членів НАТО: ні для країн Балтії, ні для інших. Ми намагатимемося, щоб так було і надалі. Звичайно, НАТО і союзники суттєво змінили військову стратегію НАТО.

Тому присутність союзників, їхня швидкість, величезні інвестиції й розуміння ситуації, нові промислові можливості – це все також йде на користь Україні. Тому що наявність сильніших та більш військово спроможних союзників означає більше допомоги, тренувань, знань, досвіду, оцінки загроз.

Чи можуть Сили оборони бити західною зброєю по Росії

Ви сказали, що деякі західні партнери передали Україні зброю із дозволом бити по російській території. Утім, не всі країни підтримують таку ініціативу, зокрема такі заборони є серед європейських країн – Франції, Німеччини, Італії та США з іншого боку. Чи намагаєтесь ви вплинути на позиції цих країн?

Це не нова позиція. Я не буду називати країни, які роблять так чи інакше. Це справа самих союзників або партнерів говорити, що саме вони роблять або не роблять. Але були зроблені публічні оголошення, деякі – менш публічні, а якісь взагалі не були оголошені. Я думаю, найважливіше те, що це відбувається, і це відбувається на полі бою, і Україна отримує те, що хоче.

Але так, Україна має на це право (бити по території Росії – 24 Канал).

Які дрони може отримати Україна від партнерів

На минулих вихідних ви пробігли півмарафон і зібрали 14 тисяч євро на безпілотники для України. Які ваші враження від заходу і чому вирішили це зробити?

У певний момент потрібно зробити щось конкретне, і я хотіла зробити щось конкретне. У Латвії існує популярна фандрейзингова платформа "Ziedot.lv⁩", яка була створена в рамках громадської ініціативи, здається, років 10 тому. На ній було кілька кампаній зі збору коштів для України. До речі, на платформі вже зібрали багато мільйонів.

Я поговорила з послом України й він назвав це (участь у півмарафоні – 24 Канал) гарною ініціативою. Тоді я сказала: "Добре, давайте зробимо".

Мій номер відповідав дням, скільки Україна бореться з повномасштабною російською агресією. Я надіслала це друзям, розповідала в соцмережах і люди робили значні внески. Ви знаєте, було багато тих, хто зробив внесок – це і наші друзі, і колеги з НАТО. Я дуже вдячна всім за це. Тепер ми маємо доставити все до України.

Байба Браже пробігла півмарафон на підтримку України / Фото з інстаграму міністерки

Щодо безпілотників. Латвія планує надати Україні дрони власного виробництва. Можете розповісти, що це будуть за безпілотники, який у них радіус дії? І на яку кількість може розраховувати Україна?

Латвія разом із Великою Британією очолює міжнародну коаліцію дронів. До неї входить багато країн і її діяльність не дуже публічна, тому я не можу розповідати вам деякі речі, про які не маю права говорити. Але є певні кроки, зібрані кошти та фінансові зобов'язання для виробництва. Деякі речі будуть вироблятися в Латвії, деякі – в інших країнах, зокрема, в Україні.

Як завжди, є корпус дрона, є система наведення та прицілювання, є боєприпаси. Тож все буде відповідати динамічним потребам України, а Україні потрібні як простіші дрони, так і складніші, далекобійні. Усе це буде надано в рамках коаліції.

Звичайно, забезпечення складнішими дронами не є простим завданням, оскільки вимагає складніших систем наведення. Це також потребує більш ретельного тестування та налаштування. Але зрештою ми все передамо Україні.

Чи готова Латвія до гібридних та інформаційних атак Росії

Польський прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що Росія може втрутитися у процес проведення виборів у ЄС у червні. Зокрема, за його словами, проведення деяких акцій очікується й у Латвії. На вашу думку, наскільки Латвія готова протистояти таким гібридним атакам?

Отже, є кілька елементів. Один з них – це так звані іноземні інформаційні маніпуляції та втручання. Здебільшого, це інформаційні атаки, і вони відбуваються по всьому ЄС. Тому ми маємо намір ухвалити заяву і висновки на зустрічі міністрів ЄС у Брюсселі з цього питання.

Справа не в тому, чи може Росія спробувати. Вони вже намагаються, але у них нічого не вийде. Тому що, врешті-решт, я думаю, що наші демократії досить стабільні, і людям подобається те, як вони живуть.

Люди хочуть жити в демократичних, вільних країнах, бути мирними, успішними й просто бути європейцями. Хто б хотів жити в Росії? Я не бачила великої міграції до Росії. Раптом люди поїдуть туди й захочуть жити в цій авторитарній, відсталій державі?

Крім того, є різні диверсійні передбачені акти. У НАТО також була прийнята заява, ініційована низкою держав, щодо конкретних атак, які відбулися в Латвії, а саме проти окупаційних музеїв, які намагалися спалити. Це було досить просто. Вони (росіяни – 24 Канал) намагалися вербувати через телеграм людей, які раніше мали проблеми із залежністю чи з кримінальним минулим для здійснення певних диверсій.

Існують і більш просунуті дії, такі як кібератаки. Існують також складніші види атак, наприклад, проти певних людей. Я думаю, наші служби в Латвії дуже добре справляються зі своїми завданнями. Я повністю довіряю латвійським службам безпеки в тому, що вони здатні відстежувати й протидіяти такій діяльності.

Що треба Україні для відкриття переговорів про вступ у ЄС

Іншим питанням є відкриття переговорів про вступ для України. Сьогодні (розмова записана 21 травня) ви говорили про це під час засідання Ради ЄС. На вашу думку, коли може відбутися перша міжурядова конференція?

Я не буду забігати наперед, оскільки це процес ухвалення спільного рішення 27 країнами-членами ЄС. Наша амбіція полягає в тому, щоб до кінця головування Бельгії було прийняте рішення як про рамки переговорів, так і про відкриття міжурядової конференції.

Знову ж таки, ми є однією з 27 країн-членів. Ми знаємо, що є й інші країни зі схожою позицією, але це буде вирішено за столом переговорів, беручи до уваги різні оцінки з боку Комісії та держав-членів ЄС, які намагатимуться прийти до спільної думки.

Я вже говорила про це з пані віцепрем'єркою Стефанішиною, прем'єром України Шмигалем і міністром закордонних справ Кулебою.

Це лише початок процесу, тому що вступ до ЄС – неймовірно складний процес. Це багато тисяч сторінок законодавства ЄС. Спочатку відбувається процес скринінгу, де перевіряється, наскільки українське законодавство відповідає законодавству ЄС. Потім йде порівняння, які зміни необхідно зробити: чи потрібно створювати нові інституції в Україні для виконання певних зобов'язань? Які реформи мають бути зроблені в державному управлінні, що з об'єднанням установ, як навчати суддів, як навчати систему правосуддя й інше.

Отже, потрібно зробити величезну кількість речей і це займе певний час.

Байба Браже / Фото МЗС Латвії

Ще однією важливою подією для України стане Глобальний саміт миру, який відбудеться у Швейцарії в середині червня. Латвія вже підтвердила свою присутність. Які ваші очікування від цієї зустрічі?

Ми будемо підтримувати українського президента в його амбіціях. Ми перебуваємо в тісному контакті з українськими колегами, підтримуючи їх та залучаючи інші країни.

Тож дуже добре, що Швейцарія приймає цей саміт, і ми маємо зробити усе, аби він відбувся якнайкраще, відповідно до побажань України.