Еволюціонували, щоб вимерти: вчені дізналися правду про розвиток шаблезубості

Довгі, вигнуті шаблеподібні зуби з'являлися у різних тварин протягом мільйонів років, від німравідів, які вимерли близько 23 мільйонів років тому, до шаблезубих тигрів, які зникли близько 10 000 років тому. Проте така особливість з'являлася, зникала, а потім знову з'являлася з плином часу, що викликало запитання вчених, пише Discover.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Наріман Чатар, дослідниця з Льєжського університету, очолювала команду, яка вивчила 99 щелепних кісток і 91 череп з різних часових періодів і місцезнаходжень. Вони використовували тривимірні сканери, щоб вивчити, як еволюціонували форми цих черепів і зубів. Такий детальний підхід дозволив зробити кілька висновків.

Раніше вчені вважали, що шаблеподібні зуби еволюціонували незалежно у різних видів з плином часу — процес під назвою "конвергентна еволюція". Однак дослідження Чатар свідчить про те, що еволюція цих зубів була поступовою і безперервною.

Одним із найдивовижніших відкриттів стало те, що зміни форм черепа відбувалися більш поступово, ніж вважалося раніше. Замість різких зрушень у типах зубів, відбувалися ледь помітні зміни у формах черепа.

Це означає, що попередні класифікації цих стародавніх хижаків переоцінювали відмінності у формах зубів. Деякі види класифікували на основі форми зубів як шаблеподібних, конічних або ятаганоподібних. Дослідження Чатар припускає, що ці класифікації, можливо, спрощували реальність, оскільки форма черепа в цілому дає краще розуміння їхньої еволюції.

Ще одним цікавим відкриттям стало те, що шаблезубі види демонстрували різкіші зміни у формі черепа та щелеп на початку своєї еволюційної історії порівняно з видами з короткими іклами. Ці швидкі зміни, схоже, стали "рецептом" еволюції шаблезубих хижаків.

Однак ця спеціалізація могла також стати причиною їхньої загибелі. Вчені припускають, що саме ті особливості, які зробили цих тварин унікальними — такі як шаблезубі зуби — могли зробити їх вразливішими до вимирання.

Ця концепція, відома як макроеволюційний храповик, припускає, що в міру еволюції ці тварини втрачали свої ранні, більш узагальнені риси й ставали вузькоспеціалізованими. Ця спеціалізація, хоча спочатку і була корисною, зрештою зробила їх менш пристосованими та більш схильними до вимирання.

Як зазначили вчені, розуміння поступових змін у формах черепа, а не лише зосередження на формах зубів, може дати нам краще уявлення про те, як розвивалися ці тварини.

Раніше Фокус писав про те, що вчені знайшли важливу відмінність між нами та неандертальцями. Виявилося, що на відміну від нас, вони не розуміли метафор.

Також ми розповідали про те, як саме динозаври стали теплокровними. Вчені змогли визначити, коли це сталося.