NeuConnect: Німеччина та Велика Британія будуть обмінюватись електроенергією морем

У Німеччині, в порту Вільгельмсгафен на узбережжі Північного моря, стартує німецько-британський інфраструктурний проект NeuConnect — підводний електричний кабель постійного струму.

Кабель у територіальних водах Німеччини, Нідерландів та Великої Британії завдовжки 725 км дозволить перекидати між островом та континентом зелену електроенергію, яку виробляють морські вітропарки двох країн.

NeuConnect вперше з'єднає енергосистеми Німеччини та Великої Британії. При потужності 1,4 ГВт він дозволить постачати електроенергію 1,5 млн домашнім господарствам — або відповідній кількості промислових споживачів. Консорціум інвесторів вкладе у цей проєкт близько 3 млрд євро.

По NeuConnect електрику можна буде як експортувати з німецького ринку на британський, так і імпортувати його звідти. «Кліматично нейтральній електроенергетиці потрібна гнучкість», — наголосив міністр економіки, віцеканцлер Німеччини Роберт Габек, який приїхав до Вільгельмсгафена на церемонію символічного початку будівництва лінії електропередачі.

На північному заході Німеччини, на суші та в морі, вже немало вітрогенераторів. Надалі їх буде ще більше, причому зростаючу роль відіграватимуть саме морські вітропарки. Зараз при сильному вітрі (а він на Північному морі є швидше правилом, ніж винятком) наявні установки нерідко генерують більше електрики, ніж німецькі ЛЕП здатні доставляти споживачам всередині країни. Тому вітряки час від часу доводиться просто відключати. Німеччина збирається будувати нові енерготраси, але для цього знадобиться немало часу. Тому цю надмірну електроенергію після наміченого на 2028 р. введення в дію NeuConnect можна буде продавати Великій Британії.

Сполучене Королівство наразі залишається імпортером електрики, але має мету до 2030 р. довести потужність морських вітропарків з нинішніх 15 ГВт до 50 ГВт. Якщо врахувати, що енергоблоки сучасних АЕС найчастіше мають потужність від 1 до 1,2 ГВт, то десь за п'ять років вітряки біля британських берегів будуть виробляти стільки електроенергії, скільки приблизно чотири десятки АЕС. У такому разі Велика Британія стане великим експортером електроенергії. Ця електрика буде як зеленою, так і відносно дешевою.

Експерт з енергетики з VDI (Verein Deutscher Ingenieure, Союз німецьких інженерів) Гаральд Брадке зазначив, що генерувати вітрову енергію на півночі Європи набагато вигідніше, ніж виробляти її з дорогих копалин на німецьких електростанціях. Тож чим більше у Німеччини буде інтерконекторів, тим більше у німецьких енергетичних компаній буде можливість гнучко реагувати на коливання цін та вигідні пропозиції, а також — що дуже важливо — на погодні умови, вітер та сонце.

За даними BNetzA (Bundesnetzagentur, Федерального мережевого агентства) німецька електроенергетика вже має 54 інтерконектори з усіма дев'ятьма сусідніми країнами, а також зі Швецією і Норвегією, з них чотири є підводними кабелями. Ще 16 інтерконекторів, включаючи NeuConnect, вже заплановано.

Один з діючих підводних інтерконекторів — це зданий в експлуатацію в 2021 р. NordLink, що з'єднав Німеччину з Норвегією по дну Північного моря. Він використовується для того, щоб при сильному вітрі та тимчасово низькому попиті на електроенергію на північному заході Німеччини перекидати надлишки до Норвегії і там використовувати її в місцевих мережах. Це дозволяє гідроелектростанціям зупиняти турбіни та накопичувати воду у водосховищах. А у періоди високого попиту у Німеччині норвезькі ГЕС запускають турбіни та «повертають» зелену електроенергію, а за потреби і «додають» свою.