Оборонні технології в Україні — позиція венчурних інвесторів

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, війна на Близькому Сході призвели до змін у підходах великих гравців оборонного ринку. Через розуміння загрози з боку Росії та інших геополітичних конфліктів країни Заходу почали приділяти більше уваги своїй обороноздатності. Користуючись сприятливими умовами, чимало підприємців і розробників адаптують свої рішення для військового використання.

Венчурне інвестування

Поява великої кількості проривних компаній підкріплена швидким збільшенням обсягу венчурного інвестування. Згідно з даними Pitchbook, обсяг інвестицій між 2015 і 2023 роками зріс у 12 разів — із 412 млн до 5 млрд євро, та лише 10% із них було здійснено в Європі, а 82% — у США. Однією з ключових причин є те, що фінансування військових технологій — складна тема для інституціоналів, які є інвесторами в провідних венчурних фондах Європи.

Інституціональні інвестори зазвичай не вкладаються в оборонні технології, бо не хочуть асоціюватися з інструментами, що несуть смерть іншим людям. Навіть якщо ці люди — російські окупанти. Натомість у США чимало великих і відомих інвесторів, таких, наприклад, як Andreessen Horowitz, New Enterprise Associates, Google Ventures, Founders Fund чи General Catalyst, мають щонайменше по 80 угод кожен у сфері dual use tech (подвійного призначення) з 2016 року.

Драйвером зміни принципів фондів є масштабні інвестиції країн Європи у власне переозброєння після лютого 2022-го. Більшість членів НАТО наближається до цільового рівня оборонних витрат у 2% ВВП, і вже ведуться дискусії про підвищення цього показника до 3%. Так, Німеччина ще навесні 2022 року створила фонд на 100 млрд євро для модернізації власної армії. Такий клімат створює умови для появи й розвитку десятків компаній, які розвивають рішення для військових у сферах кібербезпеки, розвідки, дронів та інших технологій.

Окрім того, оголошення НАТО про створення фонду NATO Innovation Fund у розмірі 1 млрд дол. на підтримку стартапів, які розробляють технології, що мають стратегічне значення для цілей оборони й безпеки, знаменує ключовий момент в інтеграції інновацій в оборонному секторі.

Та наразі вітчизняний ринок не відчуває цих змін. Західні венчурні фонди інвестують в оборонні компанії, які базуються в країнах НАТО. Україна стала для них тестовим полігоном, куди розробники привозять свої рішення для їх перевірки на реальному полі бою. Наші ж компанії — поза межами фокусу західних фондів.

Нові технології проти вторгнення

Оборонні технології, або defence tech, охоплюють широкий спектр інноваційних рішень, покликаних підвищити спроможність і ефективність збройних сил. Головною спільною характеристикою більшості стартапів у цій сфері є фокус на подвійне призначення.

Це означає, що компанії, розробляючи рішення для військового застосування, роблять їх актуальними й для цивільного використання. Це дає їм змогу розширити потенційний ринок і не бути залежними від геополітичних змін.

Серед ключових напрямів у сфері технологічних оборонних інновацій вирізняються військові дрони та роботи. Бойові дії в Україні продемонстрували важливість безпілотних літальних апаратів для розвідки, ураження та зв’язку. Також потенціал є в наземних автономних роботів, здатних займатися розмінуванням, транспортуванням, евакуацією поранених і навіть вогневою підтримкою.

Провідними європейськими компаніями, що розробляють автономних роботів, є ARX Robotics із підтримкою німецького Міністерства оборони, а також естонська Milrem Robotics. Так, роботизовані платформи THeMIS естонської компанії вже активно використовують ЗСУ, і сторони обговорюють спільне виробництво.

Важливим ефектом зростання геополітичної напруги стало збільшення кіберзагрози. Хакерські групи дедалі частіше атакують цифрову інфраструктуру Європи, ставлячи під загрозу критично важливу інфраструктуру. Це спричинило бум на ринку кібербезпеки в регіоні, обсяг якого подвоївся між 2016 та 2023 роками до 41 млрд дол.

Іще одним напрямом, де технологічні компанії допомагають військовим силам, є розвідка. Здатність використовувати літальні засоби та супутники з інноваційними технічним і програмним складниками для кращого розуміння дій противника дає значну перевагу на полі бою. Одним із лідерів у цьому є німецька Quantum Systems, яка спеціалізується на безпілотних авіаційних системах, що забезпечують критично важливу повітряну розвідку. Цікаво, що компанія має дослідницький центр в Україні.

Але й українським розробникам є що запропонувати в цьому напрямі. Місцеві інженери значно просунулися в розробленні дронів і виготовляють десяток моделей розвідувальних БПЛА, здатних у майбутньому конкурувати на світовому ринку. Особливо варто відзначити Shark, виготовлений компанією «Укрспецсистемс», і «Лелеку-100» від DeViRo.

Бум технології штучного інтелекту (ШІ) не оминув і військової справи. Завдяки новітнім технологіям машинного навчання аналітики мають змогу автоматизувати й пришвидшити процес обробки стратегічних даних. Так, однією з передових компаній у цьому напрямі є французька Preligens, системи якої здатні самостійно обробляти супутникові знімки.

Але найамбітнішою компанією, що розробляє ШІ для військових цілей, є німецька Helsing, що описує свою технологію як «штучний інтелект на захисті демократії». Платформа компанії здатна збирати дані з різних типів об'єктів на полі бою, створюючи найточнішу мапу бойових дій для ухвалення ефективних, а також морально найкращих рішень. Helsing діє в Україні з 2022 року.

Українські розробки

Після російського вторгнення в Україні з’явилися сотні ентузіастів, які розвивають нові рішення, що допомагатимуть знищувати ворога. Станом на березень 2024-го у вітчизняному кластері для розвитку військових технологій Brave 1 було зареєстровано більш як 1200 проєктів. Але більшість із них перебуває на ранніх стадіях розвитку, і їхні команди не мають досвіду для перетворення проєктів на повноцінний бізнес.

Однією з основних перешкод, із якою стикаються молоді розробники українських оборонних рішень, — це пошук фінансування. Для зміни ситуації українським компаніям варто дотримуватися таких рекомендацій:

• Розробляти продукт, що матиме перспективу або подвійного призначення, або продажу за кордон.
• Не боятися партнерств із іноземними компаніями, особливо такими, що мають досвід у продажах військової техніки на своїх ринках.
• Бути готовими віддавати частину контролю над компанією на ринкових умовах: до 10–15% компанії — на Pre-Seed раунді та 20–30% — на Seed раунді. Пам’ятайте, краще побудувати успішну компанію, але опинитися з часткою в 10%, ніж так і залишитися з «гаражною ідеєю».
• Зважати на особливості європейського венчурного ринку й не витрачати час на фонди, що не можуть інвестувати у defence tech компанії, навіть подвійного призначення.
• На ранніх стадіях доцільніше фокусуватися на акселераторах і приватних інвесторах, які є значно гнучкішими. Їм не потрібно погоджувати інвестиції згідно з власним мандатом, як в інвестиційних венчурних фондах, інвесторами яких часто є інституціонали.
• На пізніших стадіях, коли вже створено готовий та перевірений продукт, варто шукати іноземні венчурні фонди, які мають у портфелі декілька defence tech компаній. Сектор оборони на Заході надзвичайно зарегульований, тож наявність досвідченого інвестора може значно допомогти з продажами.

В контексті defence tech Україна має змогу зайняти частку в секторі технологій подвійного призначення та оборонних технологій з огляду на поточну макроекономічну ситуацію та інтерес до технологій безпеки. Глобальна геополітична ситуація не має ознак нормалізації, тому навіть після закінчення російського вторгнення військові технології, створені на основі реального бойового досвіду, матимуть попит у світі. Але шлях на міжнародні ринки буде доволі складним, і значним успіхом стане результат, якщо хоча б п’ять компаній вийдуть на стабільні продажі не лише в Україні, а й за кордоном.

***

Дії Росії змінили ставлення країн Європи до питання оборони, що перетворило колишню фантомну defence tech індустрію на один із найцікавіших регіональних венчурних напрямів. Із огляду на відносну новизну цих змін оборонна індустрія Європи перебуває на етапі трансформації, що створює вікно можливостей для українських компаній.