Успіх, стереотипи і навіть дискримінація: 3 історії українців, які відкрили свій бізнес у Польщі

Польща ще до повномасштабного вторгнення була одним із основних напрямків міграції українців. Велика війна лише прискорила цей процес. Але українки та українці не лише знаходили прихисток у сусідній державі, а й почали створювати та розвивати там свій власний бізнес.

До початку вторгнення в середньому українці реєстрували в Польщі не більше 200 бізнесів на місяць. Водночас лише за 2023 рік наші громадяни започаткували в Польщі 30 235 нових компаній, повідомили в Дія.Бізнес у Варшаві. Десята частка нових індивідуальних підприємців (аналог ФОПів) у Польщі у 2023 році – за українцями. Загалом за два роки українці зареєстрували в Польщі 48 464 ФОПи.

У Польщі десятки тисяч українських підприємців: як ті, що емігрували до великої війни, так і ті, хто переїхали до сусідньої країни після 24 лютого. Українці платять податки в Польщі, виконують вимоги законодавства та працюють на економіку країни. Бізнесмени-українці для польського бізнесу – ковток свіжого повітря, особливо на тлі того, що польські компанії – у кризі через пандемію та високий рівень податків. Українці ж вносять до польського ринку інноваційність і клієнтоорієнтованість, чого було мало в сусідів раніше.

Попри велику присутність у польському бізнесі, українці іноді стикаються зі складнощами як у бізнесі, так і у взаємодії з польськими клієнтами, які подекуди перебувають ще в полоні стереотипів або ж не оцінюють український рівень сервісу. 24 Канал поспілкувався з рестораторкою та представниками технологічних стартапів про особливості виходу на польський ринок українських підприємців.

Ольга Мігей. Співвласниця ресторану BEEFY у Варшаві

Ольга Мігей переїхала до Польщі зі Львова. Українка працювала кухарем у ресторані у варшавському районі Бемово. Коли попередні власниці вирішили продати заклад, Ольга разом з іншими колегами-кухарями його викупили.

Ресторан перевідкрили в серпні 2023 року під назвою BEEFY – він спеціалізується на американській кухні: бургери, м'ясо, багато стейків.

Ольга Мігей, фото із соцмереж героїні матеріалу

Як викупили ресторан

Одного разу власниці між собою дуже посварилися і вирішили продати ресторан – він був неприбутковим для них. Продавали його за досить хорошу ціну. Я спочатку відкинула ідею його купувати, але згодом вирішила, що можна спробувати,
– ділиться співрозмовниця.

Для купівлі Ользі довелося позичати гроші та брати кредити. Сьогодні в ресторану троє власників: це Ольга, поляк та українець із польським громадянством. Усі вони кухарі. Команді вдалося викупити приміщення з технікою та ремонтом, але все одно довелося перероблювати "начинку".

Я ніколи не подавалася на карту побиту, тому що це дуже важкий бюрократичний процес. Чекати на документ – понад рік, і за цей час не можна поїхати додому, в Україну,
– пояснює Ольга.

Без карти не можна взяти й кредит. Однак врешті вдалося знайти банк, де українка змогла відкрити рахунок.

Хто працює в ресторані

Після продажу закладу попередня команда пішла, і з того складу в ресторані залишилася лише одна офіціантка – полька, якій нові співвласники запропонували роботу. Решта – українці та одна дівчина з Білорусі. За словами Ольги, працівники-українці дуже відповідальні, старанні та працьовиті.

Відкриття ресторану BEEFY, фото із соцмереж героїні матеріалу

Я дуже сильно хотіла працювати з українцями. Вони хороші фахівці,
– додає Ольга.

Також спочатку в команді працювали польські SMM-фахівчині.

Ними я була незадоволена. В порівнянні з українками – це небо і земля. У нас були конфлікти. Я не розуміла, за що ми платимо, якщо до нас не приходять нові клієнти, про нас ніхто не чує, не знає, що є нові власники, змінилася концепція,
– зізнається Ольга.

Ресторан BEEFY / Instagram

Пізніше виявилося, що багато хто не заходить до ресторану, тому що вважає, що там все ще працюють попередні власниці.

Після того як на посаду менеджера SMM прийшла українка, у BEEFY активно почали зростати підписники в соцмережах, збільшилося охоплення та кількість гостей, ділиться Ольга.

Чи є конкуренти

Ресторан, де працюють українці, розташований у житловому районі польської столиці, де багато молодих сімей. Здебільшого його відвідують у вихідні. Поруч також є кілька закладів-конкурентів. Це будки з бургерами, індійською кухнею та піцерія. Що цікаво, деякі сусіди BEEFY через кілька місяців додали до меню такі ж самі бургери, які є в ресторані, розповідає Ольга.

Нас можна вирізнити з-поміж інших завдяки гостинності. Насправді мало де є такий сервіс, як в Україні: все для гостя. Тобто ресторан має зробити все, щоб гість вибрав саме цей ресторан. А не так, як у великих туристичних містах, де до закладу і так завжди прийде турист,
– каже рестораторка.

Чи були упередження

Під час роботи Ользі таки доводилося стикатися з дискримінацією за національною ознакою.

Невдовзі після відкриття до ресторану прийшли жінка з чоловіком. Коли я дала їм меню, жінка почала розпитувати, сказала, що хоче резервацію на кілька людей на день народження. Напевно, вона почула мій акцент, подивилася на мене і питає: а хто відкрив ресторан, українці чи поляки? Після того, як я пояснила, що ми разом відкрили – українці та поляки, вони з чоловіком пішли і резервацію не замовили,
– розповідає Ольга.

Польські клієнти також полюбляють залишати відгуки на Google Maps. Ольга поділилася історією, коли якийсь чоловік залишив відгук з однією зірочкою та обмовив офіціантку.

Взагалі у Бемово живе багато російськомовних мігрантів, каже Ольга, як українців, так і білорусів та "зальотних" росіян. Але від останніх випадків агресії наразі не було.

Які поради для українців

Українським бізнесменам, які хочуть відкрити свою справу в Польщі, Ольга радить дуже добре вивчити ринок та не прогадати з майданчиком: заклад, що працює на вас тільки у вихідні, довго не протримається.

Щодо набору персоналу рестораторка радить брати як українців, так і поляків, але наголошує, що з українцями працювати простіше, "десять із десяти", адже в нас одна ментальність.

"Ви розумієте один одного. Українці теж звикли до цього сервісу, який вони завжди зроблять на найвищому рівні. Ми приймаємо людей як гостей, завжди усміхнені, у нас немає слідів втоми на обличчі, якими ми б втомленими не були. А взагалі, давайте в Україні відкривати бізнес", – додає співрозмовниця.

Які плани далі

Команда BEEFY планує відкрити ще один заклад, але іншого формату – будочку з кількома столиками всередині.

"Туди можна буде зайти, сісти, випити лимонад, пиво, брати з собою. Також буде літня тераса, а в меню хочемо спробувати прибрати стейки. Будуть тільки бургери", – пояснює Ольга.

Далі команда планує подивитися, як розвиватиметься такий формат, адже будки – це дешевше. Мінізаклади мають вивести BEEFY на прибутковість, адже натепер ресторан тільки-но вийшов у плюс. Отримані кошти команда вирішила направити якраз на запуск іншого формату.

Ми платимо страхування, податки, адже всі влаштовані офіційно, замовляємо продукти, оплачуємо комуналку, оренду, премії співробітникам. Як кухар я розумію, що дуже важливо, коли тебе цінують, а не просто іноді кажуть "дякую",
– підсумовує Ольга.

Іван Осадчий. CEO стартапу knopka

Knopka – український технологічний стартап, його продукт – це система оповіщень для медичних закладів (стаціонарів). "Кнопка" оповіщує медперсонал про потреби пацієнтів та фіксує, чи була надана допомога. Наприклад, система надсилає сповіщення медперсоналу в разі критичних показників пульсу або падіння чи коли пацієнт сам кличе на допомогу. Далі knopka фіксує, що медперсонал був біля ліжка пацієнта до трьох хвилин.

Система вже працює в 20 лікарнях низки українських міст, тож команда виходить на ринок інших країн. 24 Канал поговорив про те, як відбувається вихід на ринок Польщі, із засновником та CEO knopka Іваном Осадчим.

Іван Осадчий, фото надане героєм матеріалу

Чому обрали саме Польщу

До прикладу, в Україні зараз більший брак медичного персоналу, ніж у польських лікарнях. Ми розуміємо, що якщо нам вдається оптимізувати роботу українських медиків, то в Європі, де кількість кадрів вища, наше рішення буде так само вдало працювати,
– додає Осадчий.

Свою співпрацю з Польщею та вихід на ринок knopka розпочала у 2020 році, під час пандемії COVID-19. Виклики того часу показали, як важливо діджиталізувати роботу медичного персоналу. Команда почала перемовини з польськими лікарнями, але сталася нова хвиля російської агресії, й цей процес дещо призупинився.

Команда knopka / Фото IT Arena

Згодом у knopka побачили, що попит на їхнє рішення не зник, ділиться Іван: "Наша команда вирішила застосувати більш серйозний та інституційний підхід для подальшого виходу на цей ринок". У 2022 році knopka виграла в Poland Prize у Любліні та брала участь у преакселераційній програмі Polish-Ukrainian Startup Bridge.

Knopka в польській лікарні / Фото knopka

Як виходили на польський ринок

На програмі команда knopka познайомилась із теперішнім партнером – об'єднанням "Міст бізнесу", який і допоміг у виході на сусідній ринок. Це консорціум компаній, неурядових організацій, юристів та менеджерів, які допомагають із євроінтеграцією бізнесу.

Такі бюрократичні процеси, як реєстрація польської ТОВки, відкриття рахунків, вибір компанії, яка надає бухгалтерські послуги, та інші бюрократичні питання були відносно нескладними та безболісними для нашої команди,
– каже Іван.

Який масштаб роботи knopka в Польщі

У березні систему оповіщень для стаціонарів Knopka встановили в приймальному відділенні лікарні Szpital Średzki Serca Jezusowego в містечку Сьрода-Великопольська (Środa Wielkopolska) поблизу Познані. Сьогодні стартап на стадії підписання контракту ще з чотирма лікарнями. Це будуть заклади, які щоденно приймають близько 120 швидких. Для них команда планує встановити Knopka у приймальному відділенні.

Завдяки Knopka черговий лікар отримує сповіщення на спеціальний телефон, що потрібно прибути до приймального відділення. У сповіщенні також вказано тип звернення: протишокова палата, швидка, самозвернення тощо. Система фіксує прихід лікаря, коли він опиняється в зоні менше ніж 10 метрів від приймального поста.

Також knopka стала учасницею Люблінського кластера медицини.

Чи був негатив із боку польської сторони

Суттєвих негативних проявів не було. Були скептичні настрої щодо нашого рішення. Як і в Україні, так і в Польщі, люди не люблять, щоб хтось контролював їхню роботу. Адже наша система допомагає адміністрації медзакладу збирати статистичні дані щодо витраченого часу на надання допомоги. Але зараз медики сприймають knopka як помічника у своїй роботі,
– ділиться Іван.

Є певні виклики перед польським клієнтом: потрібно довести, що українське рішення варте їхньої уваги. Але поки що українцям це вдається, вважає Іван з огляду на результат “Кнопки” в Польщі.

Олександр Бондарєв, співзасновник та CEO платформи Pleso

Pleso – платформа психологічної допомоги, що дає змогу пройти тест із вибору психотерапевта та миттєво отримати рекомендацію. Співзасновник Олександр Бондарєв називає свій продукт Mental Health Marketplace. Ідея заснувати Pleso прийшла йому наприкінці 2020 року: Олександр шукав собі психолога, але не міг знайти його в інтернеті без рекомендації.

Платформу запустили в серпні 2021 року. Продукт розробляли за принципами IT-сфери та провели величезну кількість опитувань, щоб створити продукт, справді потрібний клієнтам, каже Олександр.

Олександр Бондарєв, фото надане героєм матеріалу

Як вирішили вийти на польський ринок

Коли почалася велика війна, Google запропонував українським стартапам грант від фонду Google for Startups Ukraine Support Fund, який допомагав з розвитком бізнесу, консультаціями, а також коштами. Від Google команда Pleso отримала до 100 000 доларів.

"Це була гарна можливість працювати над виходом в Польщу", – каже Бондарєв.

Після запуску у Pleso уже понад третини продажів – у Польщі. Далі команда планує вихід на румунський ринок.

Як реєстрували бізнес у Польщі

Це була історія тяжка з юридичної точки зору. Ще до великої війни я упродовж 10 років жив за кордоном, а мої кофаундери залишаються в Україні. Була велика складність в тому, щоб відкрити бізнес у Польщі, не виїжджаючи з України, – з відкриттям банківських рахунків, перевірками. Ми думали, що це триватиме місяць-два, але все зайняло пів року, навіть до девʼяти місяців. Але все запустилося та запрацювало,
– ділиться співрозмовник.

Нотаріальні документи потрібно було отримувати по декілька разів. Це час переслати документи, перекласти документи, щоб банк взагалі повірив вам, що ви щось робите, перевірив інформацію, додає Олександр.

Про сприйняття українського продукту

На думку Олександра, українське походження Pleso в жодний спосіб не вплинуло на бізнес.

"Кожна людина, що заходить на сайт, може побачити, що є українськомовна версія сайту, що фаундери українці", – каже співрозмовник. У більшості людей це не має викликати проблем.

Які поради українцям щодо відкриття бізнесу в Польщі

Олександр Бондарєв вважає, що для польського клієнта не так важливо, щоб бізнес мав "суперкласний" сервіс. Польський ринок набагато більш орієнтований на знижки, на дискаунтери. Співрозмовник наводить приклад, що навіть більшість супермаркетів у Варшаві – це аналоги українських дискаунтерів, наприклад Biedronka.

Преміумсегмент майже відсутній: споживачі, які заробляють більше, толерантні до знижок.

Олександр Бондарєв / Фото Google

• Другий аспект, про який каже Олександр, – інвестиції, які найближчим часом буде складно знайти в Польщі. Стартапи мають бути готові до маленьких бюджетів, що буде проблемою за наявності великої команди в Україні.
• До того ж ризик у тому, що для фондів важливо, що буде з українськими чоловіками – учасниками команд, чи не мобілізують їх. Наявність команди в Україні може суттєво зменшити шанси на фандрейзинг.

Позитивний аспект – місткість польського ринку, на думку Олександра, в тисячі разів вища, ніж в Україні навіть до війни.

"Тут є досить великі кошти Євросоюзу, які вкладаються, інвестуються, і, відповідно, люди з цього заробляють і в них є власні кошти", – пояснює співрозмовник. Також у Польщі набагато більше так званих бізнес-ангелів, тобто заможних людей, які вкладають кошти в бізнес стартапа в обмін на конвертований борг або частку в компанії.