Жінки, інваліди та "вікові співробітники": де Україні брати робочі руки

74% роботодавців відчувають дефіцит кадрів, а дві третини повідомили, що в їх компаніях будуть відкриватись вакансії у 2024 році. Такими є висновки Дослідження ринку праці України, що було проведене Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) та тривало у період з лютого до квітня 2024 року. Які головні проблеми стають перед українськими роботодавцями, які вакансії закриваються найскладніше та які додаткові джерела робочої сили можуть використовувати вітчизняні компанії в умовах дефіциту кадрів? Відповіді на ці та інші питання Фокус шукав разом з експертами.

Дефіцит на ринку: бракує директорів та спеціалістів вузького профілю

На думку учасників дослідження ЄБА, наразі найскладніше закрити наступні вакансії:

• менеджер середньої та вищої ланки (директор, керівник);
• спеціаліст вузького профілю;
• спеціаліст зі знанням англійської мови;
• маркетолог, ІТ фахівець, HR, секретар, менеджер з продажу;
• юрист, аудитор, адвокат, фінансист, логіст, бізнес аналітик;
• інженер, хімік, фармацевт, агроном, мікробіолог;
• слюсар, механік;

• виробничий персонал;
• робітники магазину: кухар, пекар, піцейоло;
• обслуговуючий персонал;
• комерційний директор;
• топ менеджмент;
• менеджери ЗЕД;
• митний брокер.

"Спеціалістів дійсно не так вже й багато, особливо в військовій промисловості, до того ж їх часто мобілізують, використовуючи в армії у якості звичайної піхоти, — каже президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. — Немає аналітичного підходу, який би дозволив залишати досвідчених фахівців на виробництві, де вони більш корисні, ніж у війську. З іншого боку потрібно перенаправляти та перенавчати людей з інших спеціальностей на випуск військової продукції. Мотивацією, зокрема, може бути надання броні від мобілізації".

Важливо Енергетиків та айтішників – без обмежень. Як Кабмін змінив умови бронювання від мобілізації

Зазначимо, що в питанні бронювання нещодавно відбулись важливі зміни, оскільки Кабмін ухвалив постанову №555, яка дозволяє деяким підприємствам бронювати співробітників у необмеженій кількості. "Дана постанова доповнює та частково змінює Порядок бронювання військовозобов’язаних. Було змінено перелік підприємств, які можуть забронювати своїх співробітників на період мобілізації, зокрема було додано підприємства, які подають список на бронювання до Мінцифри", — зауважив у коментарі Фокусу Олександр Камша, адвокат, керівник Дніпровського офісу юридичної фірми "Ілляшев та Партнери". Проте, кажуть фахівці, і ці зміни не в змозі допомогти більшості роботодавців вирішити питання кадрового голоду.

Людський капітал: потенціал на перемогу та відновлення

Проблеми ринку побачили і у Мінсоцполітики та закликали роботодавців активніше залучати до роботи жінок та інвалідів. Як зазначила під час круглого столу "Проєкт "Візія-2033" в Укрінформі міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, Україна протягом війни втрачає людський капітал. А разом з ним – наш потенціал на перемогу, відновлення, економічне зростання. Тому сьогодні потрібно створювати рівні умови для всіх, хто бажає працювати, окрема увага — на людей з інвалідністю.

У міністерстві нагадали, що в Україні працевлаштовано трохи більше 450 тис. людей з інвалідністю із 2,7 млн. І це при тому, що у ВР вже півтора роки (з листопада 2022-го) лежить проєкт закону №5344-д, який наразі очікує на друге читання.

Посадовці вважають, що документ запроваджує низку інструментів для заохочення роботодавців працевлаштовувати осіб з інвалідністю, проте юристи мають іншу думку. За словами партнера EXPATPRO, юристки Тетяни Ященко, проєкт містить низку суттєвих недоліків.

"Пропонується зафіксувати багато декларативних норм, які або вже визначені в інших законах або абсолютно не зрозуміло, як їх втілювати у життя, — зазначила юристка у коментарі Фокусу. — За текстом проєкту є багато термінологічних неузгодженостей, логічних повторень, зайвих конструкцій, чимало формулювань взагалі не несуть змістовного навантаження. Деякі норми передбачають посилання на окремі статті законів, зміни до яких не вносяться".

Наприклад, щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, норматив вважається дотриманим, якщо такій особі здійснюється нарахування мінімальної зарплати за цей час, каже експертка. Далі, за текстом проєкту закону, яким вносять зміни до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", дотримання цього ж нормативу вважається виконаним, якщо розмір оплати праці кожної особи з інвалідністю перевищує розмір мінімальної зарплати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. І таких неузгодженостей та непослідовностей чимало.

Важливо Ветерану з інвалідністю прийшла повістка від ТЦК: деталі й думки адвокатів (ексклюзив Фокусу)

"На мою думку, цей закон у багатьох аспектах є недопрацьованим і його прийняття зараз, з розривом із іншими нормативно-правовими актами, без врахування зауважень призведе до неможливості реального втілення окремих його положень і ще більшої плутанини", — резюмувала Тетяна Ященко.

Вікова дискримінація: роботодавці роблять "вчорашні дії"

Іншими напрямками уваги міністерства є підтримка працевлаштування жінок та людей у віці 50+. "Це ті "сліпі зони", в які я дуже раджу дивитися роботодавцям. Це той ресурс, який можна додатково залучати для відновлення нашої економіки", — зауважила Жолнович.

Проте, на жаль, до цих порад прислухаються не всі роботодавці, тож вікова дискримінація подекуди в країні зберігається.

"Ще не всі до кінця зрозуміли, що потрібно дивитись не на вік, а на скіли та потенціал для навчання, — відзначила у розмові з Фокусом директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько. — Чимало роботодавців за інерцією роблять вчорашні дії, які сьогодні вже не працюють. З іншого боку, самі кандидати 50+ часто не гнучкі, не готові навчатись та засвоювати нові технології, бути частиною команди".

60-річні кандидати наразі мають бути конкурентними, бо не підлягають мобілізації, але чи готові їх наймати — то дуже велике питання, каже експертка. Окремі випадки є, але має все співпасти: і сучасні кандидати, які постійно розвиваються, і нормальні роботодавці, які добре розуміють, що відбувається на ринку.

"Ментально дискримінація на українському ринку праці все ж таки присутня, але все більше роботодавців розуміють: за такого дефіциту кадрів потрібні будь-які руки, — зазначив у розмові з Фокусом директор консалтингової компанії "Михайлов та партнери" Віталій Михайлов. – До того ж люди за 50 — ідеальні працівники: дисципліновані, відповідальні, самомотивовані. Не молоді, але й старими їх також не назвеш, шукають роботу надовго, на відміну від сучасної молоді".

Загалом наразі люди непризовного віку сьогодні є найнадійнішими співробітниками, продовжує експерт. Молоді не мають досвіду, до того ж їх фізично мало: на початку нульових був демографічний спад, а зараз хтось із них вже служить, хтось поїхав, хтось ховається. Тож залишаються пенсіонери.

Важливо Ринок праці в Україні: втрата роботи хвилює українців значно менше, ніж мобілізація

"Що людина старша, то менша ймовірність її мобілізації. З огляду на це, а також на бажання роботодавця уникнути факторів ризику та нестабільності, можна сказати, що поступово Україна забуває про вікову дискримінацію, — вважає Михайлов. — У жінок все не так категорично, але все ж таки ми йдемо до того, що офіціанти, бармени, секретарі, співробітники ресепшн у нас перестануть розглядатися як виключно перша робота чи підробіток для студентів. У Європі люди працюють офіціантами та секретарями десятиліттями: їх все влаштовує, грошей вистачає на життя та подорожі. Незабаром на таких роботах і в Україні працюватимуть співробітники 50+ і старші – роботодавцям просто нема куди подітися".