Пророк "сексуальної революції" Вільгельм Райх: уродженець львівського села Добряничі

Важко знайти людину, якій був би незнайомий термін "сексуальна революція". А ось про те, що його авторство належить вченому українського походження Вільгельму Райху, відомо небагатьом. Його називали "проповідником організмів" та "іконою хіпі". Учасники студентських протестів у Парижі наприкінці 60-х років писали цитати з його праць на стінах Сорбонни, а в Берліні кидали в поліцію томики його праці "Масова психологія фашизму". Його погляди вросли в ідеологію фемінізму та анархістів, які проповідували "вільне кохання", йому присвячувала пісні Кейт Буш. Вільгельм Райх – одна з найяскравіших і точно найрадикальніших особистостей у психологічній науці ХХ століття – з'явився на світ на українській землі.

Умовно щасливе дитинство

Вільгельм Райх народився 24 травня 1897 року на Львівщині, у селі Добряничі, населення якого налічувало лише 400 осіб, у великому маєтку, орендованому родиною. Деспотичний, ревнивий і владний батько робив життя Вільгельма та його матері нестерпним, не даючи своїм близьким і кроку вільно ступити. Але навіть це умовно щасливе дитинство закінчилося, коли мати хлопчика завела роман із гувернером сина. Непорядний молодик за незначні гроші видав нещасну жінку її чоловікові, який відтоді зганяв на ній свою злість єдиним зрозумілим йому способом – за допомогою кулаків. Втомившись терпіти постійні побої, мати наклала на себе руки. Батько пережив її не надовго: запалення легень, яке він підхопив, переросло в туберкульоз, який на той час був невиліковним, – і помер через три роки після дружини.

Воїн, медик, психолог

Вільгельм, який звинувачував у смерті матері себе (все-таки гувернера наймали для нього), якийсь час ще намагався зберігати звичний для себе спосіб життя, але під час Першої світової війни маєток, в якому він жив, був зруйнований. Райх служив в австрійській армії, а після закінчення військових дій вирушив до Відня – навчатися медицини. Потрапивши на лекцію Зигмунда Фрейда, він захопився його ідеями і влаштувався працювати у його клініку, де досить швидко дістався посади віцедиректора, а потім пішов, вирішивши, що безглуздо займатися розробкою чужої ідеї, маючи власну.

Патріархат та придушення здорової сексуальності

Коренем зла Райх – це стало наслідком його дитячих травм – вважав патріархальний суспільний устрій: на його думку, саме з переходом до патріархату людство на своєму шляху звернуло не в той бік. Причому він вплинув не лише – і не стільки – на міжособистісні стосунки, а й на устрій суспільства, в якому панують авторитарні структури: воно пригнічує здорову сексуальність, що призводить до численних проблем. Райх вважав, що нерозряджена сексуальна енергія стає причиною неврозів, тоді як оргазм, навпаки, має лікувальну силу, тобто є основою фізичного здоров'я.

Вирішувати проблеми, що виникають у людському житті, Райх пропонував радикальними способами: ліквідовувати сексуальну безграмотність (передусім у питаннях контрацепції та венеричних захворювань), дозволити розлучення і аборти, підтримувати усвідомлення сексуальних проблем та звернення по допомогу до фахівців відповідного профілю. Для 20-х років ХХ століття такий підхід був більш ніж сміливим, але, незважаючи на це, браку клієнтів у створених ним у Європі клініках сексуальної гігієни для робітників не спостерігалося – охочих вирішити свої проблеми було дуже багато.

"Сексуальна революція"

Після приходу до влади Гітлера вчений, який тоді проживав у Німеччині, справедливо вирішив триматися від режиму подалі – його праця "Масова психологія фашизму", де автор звинувачував у її створенні ту саму патріархальну суспільну систему, став би для нього путівкою в концтабір. Райх переїхав до Бельгії, але й там його погляди на сексуальну освіту теж не припали до вподоби, а потім – до Швеції, де також він надовго не затримався. Зрештою його запросили до Норвегії – запропонували викладати в університеті Осло. Тут Райх проводив важливі для підтвердження своєї теорії експерименти, заміряючи осцилографом струми, що виникають під час інтимного контакту, і написав свою знамениту працю "Сексуальна революція", що дала назву процесів, що відбуваються в суспільстві у 20-х (вважається, що це сталося в постреволюційній Росії), а потім 60-70-х роках минулого століття. Однак консервативному норвезькому суспільству його надто сміливі дослідження не сподобалися, і Райху почали натякати, що він не має на них ліцензії. Все знову йшло до того, що і з цієї країни йому доведеться виїхати.

"Оргонова енергія"

Запрошення переїхати в Америку, яке він отримав, наспіло вчасно. Виїжджаючи, він встиг, як кажуть у таких випадках, вскочити в останній вагон – точніше, на останній теплохід, що відплив з Норвегії до Нью-Йорка 19 серпня 1939 року. Наступний рейс вирушив цим маршрутом вже після закінчення Другої світової.

У США Райх зміг розвернутися на повну силу. Саме тут він сформулював свою знамениту теорію про "оргонну енергію" – таємничу силу, яка суціль пронизує Всесвіт і "блукає" в земній атмосфері. Її він "накопичував" у великих коробках-акумуляторах. На думку Райха, сидячи в такій коробці, людина могла вилікуватися від будь-яких захворювань – як фізіологічних, так і ментальних, включно із шизофренією. У пошуках підтримки своїх досліджень Райх дійшов до самого Альберта Ейнштейна, але той не виправдав покладених на нього очікувань: процеси, що відбуваються в оргонному акумуляторі, він пояснив дією законів фізики, а не відкритого Райхом випромінювання. Але вчений не відступився – він продовжував свої дослідження, і незабаром його органні акумулятори отримали популярність не тільки у простих людей, а й у зірок: зокрема, фанатами його коробок були знамениті на той час письменники – культові постаті другої половини ХХ століття: Джером Селінджер, Ален Гінзберг, Норман Мейлер, Вільям Берроуз.

Конфлікт з науковим світом та невдачі в особистому житті

Поки американці – а за ними і весь світ – приймали ідеї Райха на ура, його колеги-вчені почали дедалі більше віддалятися від нього. Спрямованість його експериментів, як і результат, більшість учених мужів ні зрозуміти, ні, тим паче, повторити не могли, тому Райха почали називати шарлатаном. На думку багатьох, неспроможність теорій побічно підтверджував і той факт, що особисте життя самого вченого не склалося – два його шлюби закінчилися розлученням. З першою дружиною Райх розлучився ще в Німеччині, друга, балерина, втекла від науковця вже в Америці. Виступаючи за сексуальну свободу для жінок взагалі, він відмовляв у ній тим, хто був поруч із ним. Як колись його батько, Райх, що сам заводив численні швидкоплинні зв'язки, довів її до несамовитого стану своєю ревнощами. На щастя для неї, рук він не розпускав, але влаштовував потворні сцени, а ось на її акомпаніатора якось накинувся з кулаками.

Тюремний строк та смерть

Треба визнати, що гонителі свого домоглися: у 1954 федеральна організація,з контролю харчових продуктів і медикаментів подала на нього до суду за використання медичного обладнання, що не пройшло перевірку і не отримало ліцензію – все того ж оргонного акумулятора. На суді Райх поводився надто емоційно, через що наговорив зайвого. Як результат, його не тільки звинуватили в шахрайстві та обмані споживачів, а й у неповазі до суду. Вченому присудили два роки в'язниці, а всі його праці та акумулятори за вироком слід було спалити – так уже вчинили з його книгами двадцять років тому у фашистській Німеччині. Відсидівши третину строку, вчений отримав можливість звільнитися за хорошу поведінку, але за день до засідання комісії, яка мала вирішити це питання, 3 листопада 1957 року, Райха знайшли в камері мертвим – його вразив інфаркт.

Вільгельма Райха поховали на території його власного маєтку. Церемонія відбулася відповідно до написаного ним самим сценарію – під "Аве Марію" Шуберта. На надгробному пам'ятнику немає навіть імені, висічено лише дві дати – народження та смерті…