Українські вчені розширили географію вивчення унікальних організмів Антарктики

Вчені з Національного антарктичного наукового центру під час експедиції у січні-квітні 2024 року розширили дослідження наземних організмів Антарктики.

Цього вдалося досягти завдяки використанню судна «Ноосфера», а також безкоштовній підтримці українських яхт Wind Dancer і Mon Coeur. Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Національний антарктичний науковий центр.

Науковці наголосили, що це важливо, адже більшість досліджень в Антарктиці обмежена районом розташування станції «Академік Вернадський».

Станція розташована на острові Галіндез, і вченим для роботи доступні навколишні острови та частина материка, куди можна дістатися моторним човном, максимальна віддаленість 20-30 км.

Завдяки ж використанню криголама і яхт українські науковці змогли вивчити поширення організмів та відібрати зразки для порівняння на віддалених островах вздовж Антарктичного півострова.

Перший острів - Десепшен, утворений антарктичним вулканом. Після його останнього виверження у 1970 році місцева екосистема досі відновлюється. Тут вчені відділу біології та екології НАНЦ досліджували поширення судинних рослин, яких в Антарктиці лише дві: щучник та перлинниця.

У січні відбувся перший у цьому сезоні візит на острів на яхтах для вивчення ймовірних залишків флори, що росла тут ще до виверження вулкану. Вдруге біологи приїхали на Десепшен в березні на «Ноосфері», щоб дослідити поширення щучника та перлинниці на нові території, які були порожніми після виверження. Також вони вивчали супутню рослинність.

Друга локація - в районі американської станції «Палмер». Тут ще 2018 року українські вчені заклали дослідницький полігон для вивчення мікроклімату в місці поширення судинних рослин. Отримані звідси дані нині порівнюються з такими ж даними з району «Вернадського» та полігонів на острові Нельсон (там вони були закладені в межах чесько-української співпраці).

Цього сезону біологи НАНЦ досягли «Палмера» спершу на яхтах на початку лютого, щоб замінити елементи живлення та списати дані з полігону. Повернулися вони вже у квітні на «Ноосфері» для нового списання даних і перевірки роботи обладнання.

У цьому ж рейсі криголама вчені висадилися на острові Крістін, де зібрали зразки прісноводних ракоподібних. Вони важливі для порівняльних досліджень: за цими пробами можна прослідкувати особливості поширення згаданих організмів у регіоні.

Українські вчені розширили географію вивчення унікальних організмів Антарктики / Фото: Національний антарктичний науковий центр

Усі зібрані матеріали тепер аналізуватимуть в лабораторіях. Ці дослідження допоможуть більше дізнатися про живий світ крижаного континенту і його реакції на різні навколишні чинники.

Полярники нагадали, що з листопада 2023 року до травня 2024 року тривав третій антарктичний сезон «Ноосфери». Він був найдовшим та з найбільшою науковою програмою, зокрема міжнародних досліджень.

Також науковці висловили подяку власнику яхт - українській компанії Paganel studio що безкоштовно надає підтримку українським вченим в Антарктиці.

Як повідомляв Укрінформ, Україна долучилася до міжнародного дослідження антарктичної криги.