Український вайб – тут всюди: інтерв'ю з Наталією Ждянською, яка працює гідом у Празі

Закордон 24 поспілкувався з Наталією про життя у Чехії, українське ком'юніті у Празі, особливості роботи гідом та благодійну екскурсію на підтримку ЗСУ. Спойлер – також ми дізналися, де у Празі загадати бажання, аби воно неодмінно здійснилося.

"До мене приходять лише українці, місія – виконана"

Яким був ваш шлях до Чехії?

Ще у дитинстві я дивилася тревел-шоу по телевізору і надихалася. Мені хотілося помандрувати кудись далеко-далеко. Тому й обрала для навчання туризм. Від університету було багато варіантів поїздки за кордон. За обміном, на практику тощо. Чехія стала моєю першою країною.

Згодом я жила у Польщі, проходила практику у Словаччині, подорожувала іншими країнами Європи. Але найбільше припала до душі саме Чехія. Одразу зрозуміла, що хочу працювати гідом у Празі, яка відчувалася як другий дім. Де б я не була, сюди завжди хотілося повертатися. Я вже 6 років тут живу.

Як ви стали гідом у Празі? Потрібно пройти якусь сертифікацію або спеціальне навчання?

Якщо проходити цей шлях з нуля, то доволі важко. Для роботи гідом обов'язково потрібна ліцензія. Варто зауважити, що окремо є ліцензія на Чехію, окремо – на Прагу. Поліція при перевірці зважає на це.

Є два степені гідів. Перші – ті, хто закінчили мінімальні курси. Другі – ті, хто на базі вищої освіти здавали. У мене вища освіта – туризм та географія, тому я маю найвищий степінь. Потім потрібно закінчити місцеві курси.

Є акредитовані школи, які займаються підготовкою гідів. Вони – платні й доволі дорогі. Навчання потрібно відвідувати обов'язково. Завершується все іспитом. Його здаєш у присутності представника міністерства розвитку. Тоді можна подавати на ліцензію. Заявку розглядає міністерство. У 99% її схвалюють (виняток – якщо у людині були проблеми). Далі або відкриваєш фірму, або приватного підприємця. Так починається нова історія.

Ви працюєте приватно чи співпрацюєте з українськими турфірмами?

По-різному. Це можуть бути й індивідуальні туристи (одна людина, пара, сім'я) або від певної фірми. Однак на постійній основі я ні з ким не співпрацюю.

Хто найчастіше приходить до вас на екскурсії: українці, які вже тривалий час живуть у Чехії, чи українці, які виїхали, рятуючись від війни?

Найбільший відсоток – українці, які живуть у різних країнах світу та приїжджають побачити Прагу. Нещодавно в мене були туристи з Івано-Франківська, які вже давно живуть у Варшаві. Є туристи – українці з Норвегії, Естонії, США. Вони можуть обрати будь-якого гіда, зокрема англомовного, але обирають мене – українку.

А колись, коли я вчилася на курсах, росіяни казали: "Наташа, учи русский, у тебя никогда не будет туристов из Украины". А тепер до мене приходять лише українці. Місія – виконана.

Наталія виконала свою місію / Фото, надане Закордон 24

"Проєкти, які починають українці, у Празі – дуже цінують"

Прага – комфортна, аби будувати тут своє сьогодні та завтра?

• Транспорт – 10 з 10 (завжди прибуває вчасно, абсолютно чистий, доволі дешевий).
• Заторів – не буває.
• Житло – гарне, різне, дороге.
• Медицина – платна. В середньому: 150 – 170 євро на місяць. Іноді ці гроші може заплатити роботодавець. Я плачу за себе сама. Варто розуміти, що швидка у Чехії не приїде, якщо у тебе температура, бо якщо ти можеш сам доїхати до лікарні, отже добираєшся сам. Однак важливо, що тут намагаються знайти причину недомагання, а не лише блокувати симптоми.
• Стоматологія – втричі дорожча, ніж в Україні.
• Освіта – хороша. Навчальних закладів різного рівня – дуже багато. Є державна форма навчання. Українці, які вивчили чеську, можуть претендувати на бюджетні місця. Якщо здобув вищу освіту у Чехії, отже маєш європейський диплом, який забезпечує гарну зарплату у різних країнах світу. Однак багато чехів свідомо обирають не навчатися у ВНЗ та опановують робочі професії. Тут всі професії добре оплачують. Наприклад, люди, які збирають сміття на вулицях, мають по 2 тисячі євро на місяць. Повагу до різних професій тут дітям прививають з дуже раннього віку.

Які головні плюси та мінуси життя у Празі ви виокремили з власного досвіду?

Перше, що спадає на думку: деякі речі тут дуже дорогі. Наприклад, дитсадки. За одну дитину у Празі доводиться платити близько 400 євро. Є державні заклади. Але їх дуже мало і туди приймають лише після 3 років. Записуватися потрібно за рік, але й це не гарантує, що вдасться отримати місце. В Україні дитсадки або безплатні, або майже безплатні. Деякі знайомі, які переїхали до Праги після початку повномасштабного вторгнення, розповідають, що їм не вистачає грошей на проживання тут. Зокрема, й на садочок.

Оренда у Празі – космічно дорога. Щоб придбати житло, іпотека на 30 років – єдиний варіант. Але на перший внесок також доведеться довго відкладати. Ціна на квартири стартує від 300 тисяч євро. Про приватний будинок взагалі мовчу. Тут іноді працюєш, а результату не видно. В Україні, якщо ти – реалізований спеціаліст, то почуваєшся дуже класно.

У Празі більшість – середній клас. Одна людина може заробляти 2 тисячі доларів, інша – 4, але вони живуть приблизно на одному рівні. "Стрибнути" вище 4 – дуже важко, а заробляти менше ніж 2 – майже нереально. Але з іншого боку, це – дуже комфортно. У Празі немає культу успішного успіху. Немає відчуття нереалізованості. Почуваєшся спокійно та впевнено.

Коли я тільки приїхала і заробляла небагато, мені здавалося, що так всі заробляють, й це підбадьорювало. В Україні є величезний контраст між політиком та бабусею, яка збирає гроші у метро. Тут реальність інша.

Ще один нюанс, який варто знати: у Празі та й Чехії загалом немає диджиталізації. Про Дію або оплату комунальних через додаток, або миттєвий переказ грошей можна тільки мріяти.

Банківську картку можна чекати до місяця. Однак ти спокійний, бо точно знаєш, що у зазначену дату вона буде готова. До слова, багато проблем можна вирішити лише у відділенні. Як людина, у якої є монобанк, іноді не можу пережити, що, аби поповнити рахунок на мобільному, доводиться спускатися у метро.

Тут вже запустили доставку, схожу на нашу "Нову пошту". Однак чекати свою посилку доведеться тиждень.

Замовити онлайн продукти теж вже можна. Проте супермаркети самі визначають час, коли приїдуть. Вранці просто приходить смс, що, наприклад, сьогодні о 14:00 буде доставка. І байдуже, які у тебе плани. Зустріти посилку – достатньо поважна причина, щоб відпроситися з роботи.

Тому проєкти, які починають українці, у Празі – дуже цінують. Наприклад, українські заклади – одні з найкращих. Ми, українці, дуже балувані й хочемо в Чехії те саме, що маємо вдома. Тому чехи дуже шоковані швидкістю, з якою українські заклади стають успішними. Від початку повномасштабного вторгнення їх стало набагато більше.

Найкращі чеські заклади – дуже дорогі. Часто вони мають зірку Мішлен. Тоді булочка в середньому коштує 10 євро. Не всі можуть собі таке дозволити часто.

В які українські заклади у Празі варто сходити?

Українське бістро NAI Володимира Ярославського дуже хвалять. Особисто я люблю Sugar. Там класні вафлі, круасани, авокадо-тости, 100 видів рослинного молока, все, як ми звикли вдома. Ще нещодавно дівчина з Харкова відкрила у центрі Праги заклад LaPeonia. Дуже інстаграмне кафе, де часто відбуваються різні бранчі, події. Зараз про нього знають майже всі українці.

Також нещодавно тут з’явилася "Галя Балувана". А є ще фірма GastroOma. У них можна замовити навіть заморожений борщ. Як людина, яка весь день працює на вулиці, люблю дорогою додому заїжджати до них по сирники, по голубці, по солянку.

Хоча варто визнати, що розвиток вже почався. Цей період інфраструктури гостинності у Празі я порівнюю з Україною 10 років тому, коли у кав'ярнях з'явився червоний оксамит, до кави почали пропонувати сиропи й нарешті навчилися остаточно розрізняти капучино та лате. Так, тут вже є фільтр-кава, однак кількість закладів, де її подають, можна перерахувати на пальцях рук.

Одна з українських фірм готується запустити тут продаж дріпів, тому нарешті українці врятують чеських кавоманів. Хоча насправді чехи майже й не п'ють каву. Вранці вони випивають чай з булочкою, на обід йдуть десь у кафе чи їдальню, а ввечері – у господу (вони є у кожному дворі) пити пиво. Чехи – невибагливі у їжі та напоях. Якщо чех замовить авокадо-тост, а авокадо в закладі не буде, він скаже: нічого страшного, готуйте тост, з чим є. Українець же скаже: ну то підіть і купіть авокадо.

Якщо вже обговорюємо смачну тему, порадьте, будь ласка, як у Празі обрати найсмачніші трдельники. Бо у центрі міста так багато пекарень, кожна так і манить.

Найсмачніші трдельники завжди варто шукати на ярмарках. Найкраще їх їсти зимою. Рекомендую трдельники з ванільним кремом або з нутеллою. З морозивом – погана ідея: воно тектиме по руках, по рукавах, по куртці.

Правильний трдельник готується на вогні. Якщо ви побачили вугілля, сміливо купуйте десерт, він буде божественним. Якщо ж випікають на газі, буде непоганий. У духовці – вже несмачний.

Якщо бачите чергу за трдельниками – це теж хороший знак, що варто брати.

Трдельник – фірмовий смаколик у Празі / Фото, надане Закордон 24

"Деякі українці приїхали до Праги на "Бентлі"

В чому особливість чеського менталітету?

Він формувався упродовж багатьох поколінь. Чехія ніколи не була великою імперією. Вона входила до Священної Римської імперії, Габсбурзької імперії тощо, однак ніколи не ставала її столицею, як-от Відень. Проте Чехія завжди була у центрі Європи. Вона ніколи не мала Голодомору або особливо кривавих моментів воєн, як-от Україна. Навіть бомби Другої світової війни тут майже не падали. Упродовж століть чехи мають відносно стабільне життя. Ніщо сильно не порушувало їхньої психіки.

Чехи на офіційному рівні допомагають Україні та підтримують нас. Яке їхнє реальне ставлення до українців зараз?

До початку повномасштабної війни було набагато гірше. Бо росіяни приїжджали сюди як бізнесмени та підприємці. Тим часом більшість українців прибували на тяжкі роботи. Навіть української школи гідів не було й немає наразі. Сподіваюся, я колись відкрию.

Я не можу сказати, що спершу ставлення було дуже добрим. Ніхто не хотів запам'ятати моє ім'я та дізнатися, як читається прізвище.

Загалом чехи насторожено ставляться до іноземців. Для них є слово "чужинець". Спілкуватися з іноземцями можна, однак нейтрально: про погоду або свіжу виставку. Довгих розмов про життя не буде.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, деякі українці приїхали на "Бентлі". Так чехи зрозуміли, як багато в нас успішних, розумних, реалізованих людей. Ставлення почало змінюватися. Хоча й досі є чехи, які вірять у російську пропаганду, однак їх, на щастя, дуже мало.

Мої знайомі чехи (навіть власник будинку) кажуть, що дуже люблять працювати саме з українцями. Багато наших, хто сюди приїхав, відчуває відповідальність, що від кожного з нас залежить ставлення до України. Ніхто не хоче псувати нашу репутацію у світі.

Під час екскурсій Прагою можна побачити українські прапори / Фото, надане Закордон 24

"Під час екскурсії на допомогу ЗСУ люди вказували суми у десятки разів більші, ніж мінімальний донат"

Ви провели благодійну екскурсію Прагою, аби зібрати гроші на допомогу ЗСУ. Як виникла така ідея?

Всіх українців у Чехії об'єднує організація "Єдині". Нещодавно у нас відбувся нетворкінг на тему побудови особистого бренду. Так я зустрілася з дівчиною, яка заснувала Празький Майдан. Також у них є хаб, який зараз збирає на дрони для ЗСУ. Я захотіла долучитися, тому запропонувала провести благодійну екскурсію. Кожен відчуває свою відповідальність й намагається допомогти воїнам, завдяки яким ми можемо жити, подорожувати, будувати плани й називати себе українцями.

Записуючись на екскурсію, люди вказували суми у десятки разів більші, ніж мінімальний донат. Якщо екскурсії будуть популярні, я тільки "за" продовжувати далі.

Благодійна екскурсія у Празі: дивіться відео

"Українці у Празі – з українцями"

Як ви оцінюєте український нетворкінг у Празі? Він достатньо розвинутий?

Українці у Празі – з українцями. Ми користуємося послугами одне одного. Якщо у мене зламається ноутбук, я знайду українського майстра. Якщо я шукаю перевізника, то це має бути українець. На манікюр ходжу до українки.

У Празі часто відбуваються різноманітні зустрічі, бранчі, події для українців. Минулого року був форум BigMoney, то вдалося зібрати повний зал. Насправді все дуже круто тут працює. Український вайб – всюди, це підтримує та надихає. З нашими краще, з нашими легше, з нашими ми говоримо однією мовою.

"Зараз у всіх нас є одне бажання, і я знаю, де його загадувати"

Прагу вважають одним з наймістичніших міст Європи. Яку легенду ви завжди розповідаєте туристам?

Наймістичніша Прага – трішки міф. Кожне середньовічне місто має багато легенд. Однак моя улюблена з Праги – про Яна Непомуцького. На Карловому мосту є точка, звідки колись у Влтаву скинули святого. Тепер там всі загадують бажання, і вони неодмінно здійснюються. Моє – вже теж.

Зараз у всіх нас є одне бажання, тому загадувати його на мосту – must have під час всіх моїх екскурсій.

Які топ-5 місць варто відвідати у Празі?

Собор Святого Віта у Празькому Граді – головний храм країни, у якому чехи хотіли показати всю велич країни та всю свою любов до Бога. Там поховані чеські правителі та святі. А навколо – офіс президента, колишня резиденція чеських королів.

Старомістська площа, де ще в 12 столітті активно велася торгівля. Саме звідти почалася історія Чехії. Більшість важливих подій ставалися там, де вирувало життя. Окрім того, варто побачити Астрономічний годинник, за допомогою якого алхіміки шукали рецепт золота.

Також обов'язково піднятися на якусь вежу та подивитися на Прагу з висоти. Побачити, яка вона велика та водночас низенька, бо висотки тут не приживаються. Завжди рекомендую піднятися на вежу собору Святого Віта, бо тоді ти бачиш всі празькі химери, всі завитки на вежах, всі червоні дахи, весь центр.

Золоті дахи Златої Праги / Фото, надане Закордон 24

Ще пораджу від'їхати кудись від центру. Наприклад, у Тройський замок. Поруч є зоопарк (один з найкращих у Європі) та ботанічний сад зі своєю виноробнею.

І п'яте – поїхати у спальний район, подивитися, як справді живуть чехи. Бо всім тим, що створене для туристів, місцеві майже не користуються. Навіть не обов'язково їхати кудись далеко, достатньо 3 – 4 станції метро. Пройдіть вуличками, зайдіть у піцерію, випийте кави, понюхайте запах коноплі і ви відчуєте справжній місцевий вайб. Загубіться у Празі, щоб побачити її справжню.