"День ганьби" у Великій Британії: стали відомі деталі скандалу

"День ганьби у Великобританії", - саме так назвав прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак день, коли стали відомі деталі доповіді про катастрофу в сфері охорони здоров'я країни 70-80-х років. З 1970-х до початку 1990-х років понад 30 000 британців було інфіковано такими вірусами, як ВІЛ та гепатит, після переливання зараженої крові в'язнів та споживачів наркотиків. 

Серед жертв були ті, хто потребував переливання крові після нещасних випадків та операцій, а також люди з такими захворюваннями, як гемофілія. Незважаючи на величезну кількість жертв та часті випадки зараження ВІЛ та гепатиту серед дітей та дорослих, влада не реагувала на ситуацію, заперечуючи звинувачення в небезпеці процедур.

Деталі урядового розслідування

20 травня у Великій Британії опублікували підсумки розслідування інциденту із зараженою донорською кров'ю. Воно стосується періоду 1970-1980-х років, коли в країні почали використовувати препарати для допомоги пацієнтам із порушеннями згортання крові. 

За підсумками урядового розслідування, яке тривало 5 років, внаслідок інциденту було заражено близько 30 тисяч людей гепатитом С та ВІЛ, з них 3 тисячі загинули.

Британська влада та Служба охорони здоров'я свідомо піддавали десятки тисяч пацієнтів смертельним інфекціям через заражену кров та продукти крові, приховуючи правду про катастрофу протягом десятиліть. Нинішні британські політики називають інцидент "найбільшою катастрофою в історії Національної служби охорони здоров'я Сполученого Королівства".

Прем'єр-міністр Ріші Сунак заявив, що це "день ганьби для британської держави": "Результат цього розслідування має зворушити нашу націю до глибини душі", - сказав він, додавши, що міністри та установи зазнали невдачі "найболючішим і руйнівним чином".

"Я хочу принести щирі та недвозначні вибачення за цю жахливу несправедливість", - заявив Сунак парламенту та пообіцяв повну компенсацію постраждалим.

Що відомо про інцидент: деталі розслідування 

Препарати, які імпортувала Великобританія зі США для допомоги хворим, брали від донорів із групи високого ризику – ув'язнених та споживачів наркотиків. При цьому частину крові не перевіряли на віруси. Також відомо, що до середини 80-х років препарати взагалі не піддавалися термічній обробці, яка могла ці віруси вбити. Пацієнтам понад 20 років переливали заражену кров та її препарати.

У листопаді 1983 року уряд стверджував, що немає переконливих доказів того, що ВІЛ може передаватися через кров. Колишній міністр охорони здоров'я Кен Кларк захищав цю позицію, коли надавав свідчення перед комісією. 

У своїх свідченнях екс-міністр охорони здоров'я Енді Бернем припустив, що існують передумови для висунення звинувачень у корпоративному вбивстві з необережності. 

Деякі висновки доповіді:

• Ті, хто обіймав високі посади, "нехтували пріоритетом безпеки пацієнтів" і "навмисно" наражали людей на ризик зараження. 

• Уряд і Національна служба охорони здоров'я десятиліттями приховували масштаби катастрофи, не виплачували компенсації потерпілим та відмовлялися від розслідування. 

• Пацієнти наражалися на неприйнятні ризики, трансфузії часто проводилися без необхідності, а продукти крові зі США були низької якості та не мали використовуватися для терапії.

Влада обіцяє рекордні компенсації потерпілим

У 2022 році британська влада обіцяла компенсації у розмірі 100 тисяч фунтів стерлінгів (близько 5 млн грн) для приблизно 4 тис. постраждалих. Після публікації доповіді Ріші Сунак зазначив, що на виплату постраждалим та членам їх сімей із бюджету виділять 10 млрд. фунтів стерлінгів. 

Серед жертв були ті, хто потребував переливання крові внаслідок нещасних випадків та під час хірургічних операцій. Також були ті, хто страждав на захворювання крові, такі як гемофілія, і яких лікували донорськими продуктами плазми крові. Окрім 3000 загиблих, у багатьох залишилися проблеми зі здоров'ям на все життя.