Численні арешти генералів в РФ ведуть до дезорганізації в армії: схоже, хтось хоче злити війну. Інтерв'ю з колишнім КДБістом Жирновим

Коли у Росії заарештовують якогось високопоставленого представника міністерства оборони – це цікава новина. Коли ж менш як за місяць таких новин уже чотири, це вже не просто закономірність, це чистка. Останнім військовим у високому чині, який опинився за ґратами, зараз є генерал-лейтенант Вадим Шамарін, заступник начальника генштабу армії РФ Герасімова.

До нього список тих, хто опинився за ґратами, вже поповнили заступник міністра оборони Тимур Іванов та начальник управління кадрів міністерства оборони генерал-лейтенант Юрій Кузнєцов. Також заарештовано екс-командувача 58-ї армії Івана Попова. Раніше він виступав із критикою командування.

Схоже, що кампанія з чистки у лавах військових високопосадовців, почата після відставки міністра оборони РФ Шойгу, триває і на це є санкція Кремля.

Своїми думками про причини численних арештів представників МО та генштабу ЗС РФ, а також про те, як ці процеси відбиваються на керівництві армією та ситуації на фронті в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився екс-співробітник КДБ та Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов.

– За останній місяць у Росії зафіксовано вже чотири арешти серед генералітету МО та генштабу РФ. Так кучно по армії Путін ще не працював. На вашу думку, що відбувається? Тому що офіційна причина арештів – боротьба з корупцією – у нинішній Росії звучить непереконливо, це звичайний стан путінської вертикалі влади. Одні кажуть, що чистка, що почалася – це кульмінація міжусобної боротьби за ресурси між спецслужбами і Міноборони, боротьба за прихильність Путіна. Інші, що російський диктатор все ж таки побоюється посилення армії і діє на упередження.

– Тут намішано багато чинників. Прес-секретар Путіна Пєсков заявив, що це не кампанія, все йде за планом, мовляв в РФ регулярно всіх саджають, все гаразд, не хвилюйтеся. А коли Пєсков каже не хвилюватися, це означає, що саме треба хвилюватися і все погано.

Спочатку це було схоже на наїзд особисто на Шойгу, на його клан і на всіх людей, пов'язаних з ним. Я маю на увазі, коли садили заступника Шойгу Тимура Іванова. Його м'яко зняли з посади міністра оборони і пересадили просто в Радбез, але поки невідомо, чим це закінчиться для нього. Зрозуміло, що Путін його посадити не може, бо тоді вже всі усвідомлять, що це справді переділ влади.

Тобто це боротьба веж Кремля абсолютно ясна була, оскільки змінювався уряд, і генеральний директор корпорації "Ростех" Чемезов боровся з уже екссекретарем Радбезу Патрушевим. І от у рамках цієї боротьби відбулися перші посадки. Далі вони продовжились.

Було зрозуміло, що реформуватиметься Міністерство оборони, когось садитимуть, когось прибиратимуть. Нинішнього міністра оборони Бєлоусова поставили наводити лад під прапором боротьби з корупцією. Ви тут абсолютно праві, корупція – сьогоднішній стан путінського режиму, і тому якщо починати з нею боротися, то треба заарештовувати самого Путіна та всіх разом із ним.

Тому зрозуміло, що це не спільна боротьба з корупцією, а боротьба з конкретною корупцією конкретного клану, насамперед – Шойгу. Я не втомлююся повторювати, що це дуже хороша новина для України, тому що тепер МО РФ, на мій погляд, у певному сенсі зупинитися на кілька місяців. Бо всі боятимуться за себе, почнуться перестановки, невідомо хто прийде, як це працюватиме. Тобто буде повна дезорганізація, і в мене навіть склалося враження, що це взагалі спроба припинити війну.

– З боку кого можуть бути такі дії враховуючи, що російське суспільство багато у чому підтримує війну проти України?

– Це така адміністративна спроба клану Ковальчуків та Чемезова дезорганізувати роботу Міністерства оборони, що природно позначиться на фронті, і потім уся ця справа накриється мідним тазом. До останнього моменту я мав сумніви, бо не чіпали Генштаб. І раптом відбувся арешт генерал-лейтенанта Вадима Шамаріна, заступника начальника генштабу Герасимова.

Авжеж для російських генералів війна – можливість просто отримувати і пиляти мільярди. Насправді там дуже активна корупція, набагато більша, аніж у мирний час. І склалося враження, що Путін просто це зрозумів і вирішив навести трохи ладу. Але проблема полягає в тому, що коли починаєш наводити порядок у "ядерному реакторі", у результаті трапляється "чорнобиль". І мені здається, що там механізм посадок запущений з такою силою, що тепер його зупинити буде дуже складно.

Бо коли дається команда "фас", то всі, хто сидять у спецслужбах, у Слідчому комітеті, у Генпрокуратурі, у Головній військовій прокуратурі, у МВС тощо, вони ж усі заточені на посадки. Їхні посади та звання від цього залежать, ордени І чим більше посадиш, тим краще. І коли їм дали можливість саджати, вони зараз будуть робити це без розбору.

Це почуття посилилося внаслідок арешту заступника Герасимова. Адже МО не веде жодних бойових дій. Це цивільне відомство, яке займається постачанням армії. А армією командує генштаб, який не чіпали і було враження, що це просто серед інтендантів наводять лад і садять найбільших злодіїв. А коли тепер посадили спочатку Попова, бойового генерала, потім Шамаріна, стало зрозуміло, що це загальна кампанія проти всього військового корпусу.

– Яким чином це може позначитися на фронті?

– У мене таке враження, що це не може не позначитися на фронті. Але, зважаючи на все, вони не збираються зупинятися. При цьому, якщо з генштабом продовжуватиметься, то це буде повний розвал і в міністерстві оборони, і в генштабі ЗС РФ. Тому що коли починають наводити лад, то зазвичай летять голови праворуч і ліворуч. Якщо все це підтвердиться, це буде дуже гарною новиною для України та російської опозиції.

Я думаю, що можна точно очікувати, що на фронті напружаться. Адже вони наче сидять там під кулями, а їм тепер треба думати, як зберегти все награбоване добро. І вони менше думатимуть про те, як на фронті воюватимуть, а більше про те, як рятувати своє майно в тилу. Загалом це серйозна негативна штука для фронту і для Путіна, і позитивна для України, я сподіваюся.

– Ви казали, що нинішня ситуація в Росії з арештами генералів схожа на 37-й рік. Сталін тоді боявся посилення військових і тому проводив чистки. Нинішні російські військові становлять якусь загрозу для Путіна?

– Я думаю, що він відчув це минулого року, під час пригожинського бунту, бо Пригожин мав підтримку в армії, хоча його й ненавиділи генерали. Але те, що він говорив, армія повторювала, тобто вони мали солідарність у цьому сенсі.

Путін цього, звичайно, боїться, але проблема полягає в тому, що він історію погано читав. Такі речі, як численні арешти генералів, можна влаштовувати до війни та після. От Сталін це влаштовував у роки до війни і після війни, коли була наступна хвиля чисток.

Путін цю справу влаштовує під час війни, коли це страшна річ. Тому що під час війни треба мобілізувати усі сили. Ось тому в мене складається враження, що це один із кланів кремлівських вирішив просто саботувати "сво". Коли починається така штука під час війни, все, вона програється.

– А що може не влаштовувати частину російської еліти? Візуально все не так погано. Путін готовий роздаровувати стратегічні галузі наближеним. Чи не все так добре, виходить?

– Все зовсім не добре. Всі ж таки розуміють, що все дуже погано, санкції працюють, а є ще й персональні санкції, люди перестали їздити за кордон. Тобто ви вкрали мільярд, а сидите в умовному Урюпінську, то навіщо вам цей мільярд? З мільярдом треба сидіти в Парижі, Лондоні, Ніцці, Монако, тільки тоді він стає реально смачним. Вони ж розуміють, до чого все іде, що все заходить у глухий кут. А тут ще ця історія із ядерною зброєю, демонстративними навчаннями. Тоді навіщо вони 25 років крали, щоби потім усе це перетворилося на ядерний попіл? Я думаю, що там є чимало людей, які не хочуть продовження того, що затіяв Путін.