Монополія на здоров’я: як великі аптечні мережі грають на межі

Продаж ліків в Україні — бізнес, який, попри повномасштабну війну, і надалі зростає і залишається надприбутковим. За даними аналітиків, 2023 року обсяги аптечного продажу лікарських засобів становили 130 млрд грн і збільшилися на 25%: за рік аптеки продали українцям 848,7 млн упаковок медпрепаратів. У доларовому вираженні обсяги продажів зросли на 9,4% і становили понад 3,5 млрд дол. США. Очікується, що 2024-го обсяги аптечного продажу ліків у грошовому вираженні зростатимуть ще більше. Фахівці називають середню цифру у 19,7% за підсумками року, однак розглядають і два сценарії: за оптимістичного приріст становитиме до 31,6%, за песимістичного — 13,2%. Але хто в країні фактично заробить ці гроші?

Україна — країна аптек. Статистика каже, що наша держава — найбільша за їхньою кількістю на душу населення в Європі. І кожен із нас знайде аптеку за кілька кроків від дому. Чи це зручно? Так. Але чи це так уже й добре? Бо хоч би як називалась аптека поруч із вами, вона входитиме до великої мережі, і тут починається найцікавіше та, на жаль, найбрудніше на ринку продажу лікарських засобів. Адже великі мережі роблять усе, аби заробити: воюють із виробниками, прайс-агрегаторами та маркетплейсами і підсовують покупцеві свої препарати із сумнівними властивостями.

Хто головний на ринку?

В Україні є клуб найбільших аптечних мереж. Туди входять п’ять гравців: «Аптека АНЦ», «Подорожник», «9-1-1», «Бажаємо здоров’я», «Аптека доброго дня». Але і вони не працюють кожен під своїм брендом. До прикладу, до групи АНЦ входять також: «Благодія», «Копійка», «Шар@», «Медпрепарати», «Фармакопейка», «Будь здоров». Групі мереж «Подорожник» належать також «Ощадаптека» та «БАМ», мережі «9-1-1» — «911» та «Аптека оптових цін».

Примітно, що ці найбільші гравці у назвах спекулюють наративом доступності та низьких цін. Однак навіть поверхневий огляд з допомогою аптечних прайс-агрегаторів покаже, що назва суті не відповідає, бо ціни такі самі або ну трошки нижчі…

Чи це порушення? Ні. Бо назвати товар «найкращий» геть не дорівнює зробити його таким насправді. Але вивіски, які обіцяють «найдоступніші» чи «найдешевші» ліки, так чи інакше впливають на споживача, який їх бачить. Ситуація трохи інша, коли споживач шукає ліки онлайн: тут він може порівняти ціни і справді знайти дешевше. Часто це буде не в аптеці з вивіскою, яка це обіцяла.

Рецептурні препарати і фармацевти без освіти

Держава насправді визначила чіткі правила продажу медпрепаратів. Для цього запроваджені Ліцензійні умови провадження діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Перша — продавати ліки можуть виключно особи, які мають освіту не нижче початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти за спеціальністю «Фармація, промислова фармація».

Та як насправді? Перевіряти диплом у кожного фармацевта ніхто не буде, тут покладаються на відповідальність роботодавця. Але саме найбільші мережі часто це правило порушують: у них багато точок продажу і знайти фахівців складно. Особливо під час дії воєнного стану, коли навіть жінки з фармацевтичною освітою є військовозобов’язаними і мають стати на облік. Це підтверджують на умовах анонімності й самі працівники аптек.

Будь-яка аптека мусить відпускати рецептурні препарати тільки за рецептом. Однак на практиці рецепт вимагають лише на ліки із вмістом наркотичних речовин. Щодо решти, а особливо антибіотиків, то або взагалі не спитають рецепта, або поставлять кілька запитань на кшталт, який лікар виписував і що болить. Не можна продавати ліки взагалі особам до 14 років, але це правило нехтується масово.

Що насправді продають аптеки?

За підсумками 2023 року, лідерами за обсягами аптечного продажу лікарських засобів і дієтичних добавок у грошовому вираженні стали компанії «Фармак» (Україна, частка ринку 5,53%), «Дарниця» (Україна, частка ринку 4,85%) і Teva (Ізраїль, частка ринку 3,33%).

Та чи задовольняє аптеки той факт, що є десятки мільярдів гривень, яких вони не отримали, але можуть? Ні, і тому великі мережі зараз активно займаються виробництвом і просуванням препаратів власного виробництва. Наприклад, ТМ Solution Pharm чи ТМ Ронфарм, які продаються лише в аптеках п’ятірки найбільших мереж.

Ще один спосіб отримати прибутки — виробництво аптеками дієтичних добавок. Цей шлях легший, адже БАДи не ліки, і відповідного контролю від держави немає. Написати на упаковці, що це аналог, але дешевший і український, але діє так само, не так складно.

Наприклад, Віагра. Це рецептурний препарат (як і всі ліки на базі силденафілу). Якщо просто вбити цю назву на сайті однієї з найбільших аптек, то одразу ж отримаємо і пропозицію дешевших аналогів (див. скрін 1). Наприклад, Вімакс форте, який у кілька разів дешевший за оригінальну Віагру, позиціонується продавцем як препарат, що має аналогічні властивості, хоча не є лікарським засобом і не містить силденафілу.

За ліки аптечні мережі видають навіть косметичні засоби та дієтичні добавки. Наприкінці 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) уже оштрафував компанію «Віола» на 3,34 млн грн за її гепариновий крем. Виробник так і не зміг довести, що його крем мав противарикозний, протинабряковий і тонізуючий ефект (це ті властивості, які мають лікарські засоби, що містять гепарин натрію, — див. скрін 2). Відтак, ці надписи було визнано такими, що вводять в оману споживача.

До речі, згідно з висновком, отриманим АМКУ від Міністерства охорони здоров’я, із властивостей «противарикозний, протинабряковий, тонізуючий засіб» простежується фармакологічна дія виробу. А отже, такий виріб не може бути віднесений до косметичних засобів, оскільки косметичні засоби виключають лікування.

Ще один приклад — Німесулід ANS гель. В описі препарату зазначена швидка протизапальна, протинабрякова та знеболювальна дія. Чи Веногель 911 із кінським каштаном, який обіцяє так само «запобігти пошкодженню клітин венозних стінок, зміцнити їх і покращити роботу венозних клапанів». Тобто в описі цих засобів зазначені властивості, які має забезпечити лікарський засіб, але це косметичні креми, і вони не зареєстровані як медикаменти (див. скріни 3–4). Але на сайтах вони не маркуються як косметичні засоби.

Таким чином, схоже, великі аптечні мережі заміняють сертифіковані лікарські засоби своїми дієтичними добавками та косметикою під власними торговими марками. На цьому наголошують фармвиробники на умовах анонімності. Як аптека тут заробляє? Кількістю активної речовини, бо саме на ній заощаджують. Наприклад, у лікарському засобі чітко визначено дозування того ж гепарину натрію, і покласти його менше виробник не має права. Але у кремі гепарину натрію, який, власне, і дає протизапальний і протинабряковий ефект, може взагалі не бути чи бути на мінімальних позначках. Однак і крем, і медичний засіб коштуватимуть для споживача однаково. Різницю в ціні забирає аптечна мережа.

Тиск на дистриб’юторів

Торік до Антимонопольного комітету звернулися дистрибʼютори зі скаргою на недобросовісну конкуренцію. Суть у тому, що два великі дистриб’ютори, які контролюють понад 90% оптового ринку, витісняють звідти менших. Стверджувалося, що перші тиснули на виробників, аби ті не укладали договорів поставки ні з ким, окрім них.

При цьому між монополістами-дистриб’юторами і монополістами — аптечними мережами була згода. І найбільші аптечні мережі ставили виробникам ультиматум, що не братимуть ліки ні в кого, крім двох дистриб’юторів. Для посилення ефекту оптовики-монополісти банально не відвантажували замовлення нікому, окрім п’ятірки найбільших мереж. Ця скарга досі на розгляді в АМКУ і рішення наразі немає. Видано лише рекомендацію учасникам ринку 23 листопада 2023 року.

Чому держава не діє?

Станом на зараз понад 70% роздрібного ринку контролюють п’ять найбільших аптечних мереж (при цьому три з них мають уже 50% усього ринку). За прогнозами експертів, якщо держава не втрутиться, то в перспективі монополістів буде лише два.

Уже сьогодні є ознаки того, що аптечний картель лобіює рішення, які будуть вигідними для них. Зокрема, йдеться про проєкт постанови Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)». Так, пропонується доповнити Ліценційні умови пунктом 159-1, в якому зазначається, що розміщення пропозицій щодо продажу лікарських засобів за попереднім замовленням споживача може здійснюватися виключно на веб-сайті ліцензіата.

Тобто фактично це означає, що бронювати ліки можна буде тільки на сайтах аптек. Дозволити собі мати справді зручні вебресурси зможуть лише великі мережі.

Очевидно, що регулювання від держави потрібне, адже у випадку з монополією на доступ до ліків ідеться про здоров’я українців. Ситуацію покращило б втручання відповідних контролюючих органів:

• перевірка ліцензійних умов на наявність фармацевтів із відповідною освітою в кожній аптеці — Держлікслужба;
• контрольні закупки рецептурних препаратів — Держлікслужба та МОЗ;
• зловживання монопольним становищем п’ятірки мереж і двох дистриб'юторів — АМКУ;
• мімікрія БАДів і косметики під лікарські засоби — Держлікслужба, МОЗ, АМКУ;
• продаж ліків неповнолітнім — Держлікслужба та Національна поліція;
• фармзаміна — Держлікслужба, МОЗ і Національна поліція.

Якщо цього не зробити, то вже незабаром українці опиняться в ситуації, коли лікуватися доведеться БАДами і кремами, але за цінами найсучасніших ліків світу.