«Радіо Свобода» випустило першу частину циклу документального проєкту свого кореспондента Дмитра Джулая про масові вбивства, скоєні за час російської окупації в місті Буча на Київщині.
Журналістам вдалося встановити російських військових, які, ймовірно, причетні до викрадення, знущань, катувань та вбивства полковника Служби безпеки України Олексія Теліженка під час окупації Бучі в березні 2022 року.
За даними розслідування «Радіо Свобода», 6 березня 2022 року полковника СБУ Олексія Теліженка схопили російські військові на території його будинку в окупованій Бучі.
Найімовірніше, це вчинили військові 27-го окремого загону спецназу Росгвардії «Кузбас», який дислокується в сибірському місті Кемерово.
Свідки розповідають, що над Теліженком знущалися, тримали голим на морозі.
Невдовзі після затримання полковника СБУ Теліженка вивезли до лісосмуги на околиці Бучі та кинули зв’язаним до ями. Там його продовжили допитувати та катувати військові з іншого російського підрозділу. Внаслідок отриманих важких травм Теліженко невдовзі загинув.
Тіло закатованого полковника виявили восени 2022 року. Його вдалося ідентифікувати, зокрема, завдяки нашивці Національної академії СБУ, де Теліженко довгий час працював на посаді помічники ректора.
Також російські військові викрали з будинку полковника СБУ його особисті речі, зокрема парадний кітель з військовими нагородами.
Як виявили журналісти «Радіо Свобода», ідентичні нагороди експонуються зараз у так званій кімнаті-музеї бойової слави 27-го окремого загону спецназу Росгвардії «Кузбас» у Кемерово.
Згідно з розслідуванням, у цьому ж російському музеї перебувають й інші речі, які також, імовірно, належали Олексію Теліженку.
На основі свідчень очевидців, неопублікованих раніше російських документів, верифікації архівних фото- та відеоматеріалів, а також отриманих від джерел в українських спецслужбах даних трафіку й моніторингової інформації мобільного телефону Теліженка, журналісти «Радіо Свобода» встановили, що до вбивства полковника СБУ, ймовірно, причетні високопоставлені російські військові зі 175-го окремого розвідувального батальйону з Пскова, що входить до 76-ї десантно-штурмової дивізії, а саме:
- заступник командира 175 ОРБ, капітан Каскулов Аслан Юрійович;
- заступник начальника штабу 175 ОРБ, капітан Глушенков Ярослав Олександрович;
- начальник РЕБу 175 ОРБ, капітан Дрога Сергій Федорович.
Журналісти намагалися декілька разів зателефонувати Каскулову та Дрозі, щоб дізнатися їхню позицію, але жодного разу вони не взяли слухавку. Інший офіцер, який теж, імовірно, причетний до вбивства Теліженка, капітан Глушенков, загинув у вересні 2022 року на окупованій Херсонщині.
Тіло полковника СБУ Теліженка зі слідами тортур знайшли у вересні 2022 року в лісосмузі на околиці Бучі.
Ця лісосмуга, згідно з розслідуванням, була одним із місць катувань та убивств, які скоювали російські військові під час окупації Київщини у лютому-березні 2022 року. Там уже знайшли дев’ятьох убитих чоловіків, більшість із них ‒ цивільні.
В цьому районі, як вивили журналісти Радіо Свобода був розташований штаб 76-ї десантно-штурмової дивізії із Пскова.
Олексій Теліженко із 2006 року працював в Національній академії СБУ у Києві. Пройшов шлях від курсового офіцера, який опікувався підготовкою майбутніх співробітників СБУ, до помічника ректора.
У 2016 році Теліженко добровільно пішов в АТО. Працював над поверненням українських громадян, котрі добровільно відмовились від своєї подальшої діяльності в угрупованнях «ЛДНР».
У 2017, 2018 та 2021 роках полковник Теліженко готував курсантів Національної академії СБУ до військових парадів з нагоди Дня Незалежності України.
Загалом Олексій Теліженко провів на військовій службі 27 років. Відзначений різноманітними військовими нагородами, зокрема відзнакою президента України «За участь в АТО».
Читайте також:
- Український фільм «Буча» показали у Вашингтоні
- Новий фільм про Бучу нагадує, що може статися, якщо не припинити гризню під час війни
Фото: Радіо Свобода
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.