Чи може Китай стати великою економічною загрозою для світової економіки?

Не тільки президент Макрон демонструє доволі войовничу позицію – його урядовці теж роблять рішучі і серйозні за можливими наслідками заяви. Міністр фінансів Франції Брюно Ле Мер у рамках зустрічі глав фінансів G-7 у Стрезі, Італія, заявив, що Китай становить глобальну небезпеку для всієї світової економіки як джерело дешевого промислового експорту.

«У нас є проблема з економічною моделлю, за якою Китай виробляє все більше і більше дешевих промислових пристроїв, оскільки це може становити загрозу не лише для ЄС, не лише для США, але й для глобальної світової економіки», – сказав Ле Мер в інтерв'ю Bloomberg Television. «Ми повинні вирішити це питання».

***

Очевидно, Сі дійшов до певної «червоної лінії» світових економічних лідерів – і незабаром щодо Китаю буде вжито значно більш жорсткі заходи. Бо ядерна загроза і загроза розв'язання війни довкола Тайваню – ніщо поряд з економічною загрозою найбільшим учасникам глобального ринку.

---

Коли йдеться про сотні мільярдів і трильйони, про десятки і сотні мільйонів робочих місць, жодні принципи дипломатії не встоять. Не спрацюють жодні звичайні міркування для стримання радикальних заходів.

Очевидно, Сі цього очікував. Саме тому Путіна було прийнято більш ніж стримано, якщо оцінювати реальні політичні і економічні результати візиту. І саме тому Китай намагався продемонструвати максимально нейтральну лінію щодо війни в Україні у тому числі. Переконати Захід, що стане оптимальним медіатором у планованих переговорах з Путіним.

Китай згортає режим економічного сприяння Путіну. Сі і раніше все сприяння обмежував продажем (і не задешево), а не передачею необхідних Росії високотехнологічних товарів (тих же дронів і запчастин до них). А тепер, за підсумками великого офіційного візиту Путіна, російські платежі через китайські банки тільки ускладнились – хоча Путін їздив зокрема і для того, щоб вирішити цю проблему, котра є дуже серйозною для частково ізольованої російської економіки у цілому.

За оцінками російських імпортерів, банкірів, агентів і митних брокерів, як пише The Moscow Times, з лютого 2024 до Китаю успішно доходила гора чверть платежів з Росії, навіть як розраховуватись пробували в юанях, а не доларах. Надалі ситуація погіршувалась на очах. Певний час вдавалось пропихувати російські платежі через регіональні сільськогосподарські банки Китаю. Після візиту Путіна і вони оголосили тимчасове призупинення транзакцій з Росії.
Тобто, Китай щодня демонструє чимдалі акуратніше ставлення до антиросійських санкцій від США. Ймовірно, очікуючи і побоюючись ще суворіших заходів щодо себе.

Але тепер Китай, фактично, проголошено економічним ворогом Європи, США, Канади і Японії. Адже не забуваймо: заяву зроблено у рамках засідання представників G7. Навряд би Ле Мер офіційно озвучував щось, що йде у розріз з позицією інших його шістьох колег.

Якщо оцінювати з пункту зору традицій східної дипломатії, то Китай зараз має максимально прогнутись і піти на поступки, адже майже вся його зовнішня торгівля якраз і зав'язана на країни Великої сімки. А внутрішньоекономічна і соціальна ситуація так і не покращилась після ковідної кризи – хіба погіршилась. Не певен, чи загрожує китайській економіці колапс у випадку серйозних заходів з боку країн G7, але дуже тяжка криза точно буде.

І як вже продемонстрував досвід Росії, просто «опустити залізну завісу» у відповідь на санкції не вийде: мусить бути хоча б кілька серйозних каналів зовнішньої економічної активності (як з нафтою і газом, зокрема, а також з зерном). Росія для цього використовує економічно потужніші Індію і Китай (третє і перше місце у світі за обсягом ВВП), країни Африки і Близького Сходу та Туреччину як хаб.

Але перше місце у світі за ВВП (18,47% світової економіки, $30,33 трлн) Китаю не поможе, якщо проти нього дійсно розгорнуть організовану боротьбу як проти найбільшої економічної загрози країни G7. Бо Велика сімка – це 29,99% світової економіки на 2022 рік і 30,35% на 2024-й ($49,24 і 55 трлн на 2022 і 2024 роки відповідно). БРІКС не поможе, бо Росія тотально підсанкційна, а Індії вигідніше ослаблення конкурента і зайняття частини його місць на ринках, а не підтримка.

Отже, найпевніше, одним з перших результатів такого позиціонування G7 буде помітне згортання взаємодії Китаю з Росією, навіть враховуючи щедру оплату. І помітніше дистанціювання від інтересів Путіна у глобальному процесі пошуку врегулювання щодо війни в Україні.