Мільярд гривень на пінгвінів та вино в Антарктиці: полярники пояснили скандальний тендер

Низка українських блогерів та ЗМІ розповсюдили інформацію про фінансування роботи антарктичної станції "Академік Вернадський" та цілорічної наукової експедиції, що на ній працює та обслуговує. Втім деякі звинувачення мають ознаки інформаційно-психологічної спецоперації проти полярників.

Про це заявили у Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ). Співробітники центру спростували низку маніпулятивних та неправдивих звинувачень, які їм закидають.

Гроші не на дрони

Згідно з даними майданчика Prozorro, у 2023 році на матеріально-технічне забезпечення антарктичних експедицій із використанням науково-дослідницького океанографічного судна "Ноосфера" виділили 11,6 млн доларів. Загалом на роботу полярників з 2022 року витратили понад мільярд гривень.

Втім, кошти, що виділяються міжнародними партнерами України на наукові дослідження, неможливо витратити на жодні воєнні потреби.

"Наша програма фінансується з тієї частини держбюджету, що передбачена винятково на гуманітарні видатки. Наповнюється вона винятково за кошти міжнародних партнерів саме з умовою витрати цих коштів лише на цивільні потреби. Тобто ці гроші не можуть піти на закупівлю дронів, патронів, зарплату бійців чи будь-які інші військові потреби", – зазначили у антарктичному центрі.

Кошти виділили з бюджету

Те, що гроші на наукові дослідження Антарктики виділили з державної скарбниці, не відповідає дійсності. Дійсно, частково робота науковців покривається бюджетними коштами, але вже три роки програма частково фінансується завдяки міжнародній допомозі, зокрема Польській антарктичній програмі та програмі Єврокомісії "Горизонт".

Бюджет "Ноосфери" зріс в 10 разів за два роки

Про фінансування експедиції існує ще одна маніпуляція – буцімто її бюджет збільшився вдесятеро з 2022 року. Дійсно, на Prozorro можна знайти тендер дворічної давнини, де вказано значно меншу суму. Та насправді у 2022-2024 роках бюджет антарктичної програми був сталим.

"Поширювачі інформації показують скрін лише одного тендера за 2022 рік на міжрейсове обслуговування "Ноосфери", тобто без витрат на власне рейси судна, на станцію "Вернадський" тощо", – запевняють у НАНЦ.

"Дослідження пінгвінів"

Багато ЗМІ у своїх згадках фінансування антарктичних досліджень зробили акцент саме на пінгвінах. І хоча ці птахи дійсно є одним з досліджуваних об’єктів, головний напрям наукових робіт стосується геофізики, метеорології та біології.

Зокрема досліджуються магнітне поле Землі та рівень озону в атмосфері. Зібрані дані обробляються та передаються в міжнародні та українські організації, після чого ними користуються для навігації суден та літаків, побудови кліматичних моделей, прогнозів погоди та з іншою метою.

"Загалом Державною програмою передбачено виконання 93 наукових заходів для реалізації 20 глобальних наукових завдань за сімома науковими напрямами. Звісно, частина українських досліджень стосується й пінгвінів, насамперед ми вивчаємо їхню реакцію на зміну клімату, а також з їхньою допомогою визначаємо, чи не відбувається в Південному океані перевилов антарктичного криля, який здійснює й Україна", – пояснили вчені.

Загалом програма має 93 наукові напрями, з яких лише два присвячені пінгвінам.

Вино та цукерки для експедиції

В науковому центрі не оминули увагою й звинувачення, що полярникам закуповують "тонни делікатесів", зокрема 308 пляшок вина та понад 400 кілограмів солодощів (шоколаду, батончиків, цукерок, печива та вафель).

Критикам відповіли, що всі продукти закуповуються одночасно на увесь річний термін експедиції, до якої входять 14 членів. Тож науковці нагадили, що:

• в Антарктиці немає магазинів;
• продукти закуповуються в Чилі, де деякі з них можуть бути навіть дешевшими, аніж в Україні;
• вино та солодощі необхідні, аби полярники могли зустріти на станції дні народження та інші свята.

"Якщо провести елементарні підрахунки, то на тиждень на одного полярника припадає 300 грамів сухого вина (два келихи) і 200 грамів шоколаду та цукерок. Самі судіть, багато це чи мало в умовах монотонної важкої праці в полярну ніч", – йдеться у відповіді НАНЦ.

Дослідження Антарктики під час війни

Тим, хто невдоволений самим фактом наукових досліджень в Антарктиці, пояснили, що підтримку інфраструктури не можна зупиняти. Інакше станція "Академік Вернадський" зруйнується, а океанографічне судно "Ноосфера" затоне.

"Після перемоги нам доведеться будувати все це з нуля, а це незрівнянно (на порядки величин) більші видатки, ніж кошти на підтримку програми", – попередили у НАНЦ і зазначили, що це перекреслить всі зусилля, які були докладені, аби зробити Україну антарктичною державою.

Крім того, власне дослідження мають величезну цінність для світової науки, оскільки всі вимірювання робляться постійно в один час та за одними методиками. Саме завдяки цьому вдалося визначити, що з 1947 року ми середньорічна температура в Антарктиці зросла на понад 3°С.

Існує ще й політичний аспект, завдяки якому Україна може протидіяти активності Росії в Антарктиці, запевнили науковці: "Україна – одна з кількох десятків країн, які мають цілорічні станції в Антарктиці й право голосу в Договорі про Антарктику (а всі рішення там приймають виключно консенсусом). Тобто ми маємо реальний вплив на вирішення долі Антарктики, а також голос на важливому міжнародному майданчику, який активно використовуємо, зокрема, і для інформування про російську агресію та протидії активностям РФ".

Інформаційна атака

Саме тому у Національному антарктичному науковому центрі заявили про цілеспрямовану інформаційну атаку. Недоброзичливці використовують частково реальні дані, змішуючи їх з відвертою брехнею, аби таким чином тиснути на емоції людей під час війни.

Крім того, бюджет антарктичної програми був оприлюднений на інфографіках Міністерства освіти та науки в листопаді 2023 року, але "сенсацію" з цього вирішили зробити саме зараз. До того ж, першим відповідну інформацію розповсюдив проросійський блогер Анатолій Шарій, що переховується від українського правосуддя у Європейському Союзі.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про ризиковані закупівлі українських держкомпаній, що може негативно вплинути на їхню репутацію. Наприклад, відома масовою скупкою автомобілів "Ліси України" уклала три договори на закупівлю легкових авто на загальну суму майже 29,5 млн грн.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!