Від Netflix до Канн: чому на Заході повертають російську культуру

Захід дедалі помітніше пом'якшує своє ставлення до РФ на тлі триваючої війни в Україні. Особливо ця тенденція помітна в культурному просторі. Так на фестивалі в Каннах цього року Золоту пальмову гілку отримавамериканець Шон Бейкер за фільм "Анора", де майже половина акторського складу розмовляє російською мовою.

У центрі сюжету — син російського олігарха, якого зіграв випускник МХАТу Марк Ейдельштейн. Провідні ролі в картині отримали й інші відомі російські актори — Дар'я Єкамасова, Олексій Серебряков, Юра Борисов. І хоча Канни, як і раніше, офіційно не приймають делегацію з РФ, росіяни можуть приїжджати на фестиваль самостійно або в складі іноземних делегацій.

Сам фільм з акторами з РФ не викликав обурення в іноземної преси. Швидше навпаки. Марка Ейдельштейна, який виконав головну роль, уже назвали "російським Тімоті Шаламе".

Слідом за новинами з Канн користувачі Netflix помітили, що платформа повернула російський дубляж для деяких фільмів. Хоча з початку повномасштабного вторгнення компанія призупинила роботу з російським контентом. Наразі з російським озвученням можна подивитися фільм "Атлас" із Дженніфер Лопес, прем'єра якого відбулася минулого тижня. А також фільм "Вуді Вудпекер їде в табір" і новий сезон серіалу "Бріджертони".

У компанії ніяк не анонсували і не коментували повернення російського дубляжу.

Міф про велич російської культури живий

Багато років до початку повномасштабного вторгнення РФ, Україну не сприймали на Заході самостійною державою зі своєю окремою культурою, політикою, економікою, кажуть Фокусу експерти. Бренд нашої країни, зокрема культурний, почав активно формуватися з 2014 року після Революції Гідності. Але по-справжньому серйозно західний світ став сприймати Україну тільки після 24 лютого 2022 року, коли почув голос народу, готового до останнього боротися за свою свободу перед загрозою з боку РФ.

"30 років імідж України, її образ не був належним чином представлений у світовому культурно-економічному порядку денному. Нас часто сприймали продовженням Росії, корупційним заповідником десь у Східній Європі зі складною економікою, відсталою культурою та суперечливою політикою. Усе змінилося, коли Росія не змогла взяти Київ за три дні. І цей момент став травмуючим для багатьох країн. Тому що несподівана оборона українців піднесла бренд України, і зробила його рівним РФ", — міркує в бесіді з Фокусом політолог Олег Постернак.

Однак Росія багато десятиліть формувала економічні, культурні та політичні зв'язки із західним світом. І оскільки нинішня війна розвивається в епоху глобалізації, коли всі країни тісно пов'язані між собою за різними напрямками, протистояння західного культурного світу поступово здувається, як повітряна кулька.

"Бренд України став буксувати, тому що будь-яка ситуація вимагає динаміки, зміни акцентів. Водночас Росія продовжує підтримувати взаємодії з різними суспільними кластерами на Заході. І для європейського або американського обивателя все ще живий міф про велич російської культури. Звідси ми бачимо відновлення зв'язків за різними напрямками", — продовжує експерт.

Політолог Ігор Рейтерович додає, що на Заході, як і раніше, вважають, що культура і державна політика — два різні, незалежні світи, які потрібно розділяти. Тому кожну історію, яка демонструє пом'якшення Заходу щодо РФ, потрібно розглядати в контексті. Так, наприклад, у російськомовних користувачів Netflix є попит на конкретний продукт, оскільки на платформі не представлені мови пострадянських країн — Казахстану, Узбекистану, Білорусі. У цьому випадку, ймовірно, компанія орієнтується на споживача.

Що стосується ситуації в Каннах — американські або європейські фільми продовжують залучати до зйомок російських акторів. Однак нерідко в проєктах беруть участь люди, які виїхали з РФ і не підтримують політику Путіна.

Рейтерович вважає, що Кремлю вже складно повернути ці історії на свою користь. Тому що вони навряд чи відображають політику Москви.

"Вони не сильно можуть коментувати ці події всередині країни. Тому що міжнародні нагороди нерідко отримують ті, хто виїхав із РФ, або ті, хто засуджують війну. Тому на підтримку України, на мій погляд, це мало впливає. І хоча за пом'якшенням культурного порядку денного може послідувати економіка, поки що ми не бачимо тенденції в цьому напрямку", — розмірковує Рейтерович.

Москва скуповує експертів та аналітиків

Проте, щоб просувати російські меседжі на світовій арені і пом'якшувати політику Заходу щодо РФ, Кремль веде активну дипломатичну та інформаційно-пропагандистську роботу. За словами Постернака, Москва співпрацює з лояльним електоратом у ЄС — в основному, прихильниками правих партій. А також із нейтральними групами, які вважають, що знищити таку країну, як Росія, — неможливо.

"Москва скуповує експертів та аналітиків, розвиває агентуру. Ми своєю чергою майже не працюємо з правими партіями в ЄС. Тоді як попереду вибори до Європарламенту, і за попередніми оцінками третину голосів заберуть саме праві сили. Треба використовувати потенціал українських біженців, отримати вплив у європейському парламенті, працювати з органами місцевого самоврядування. У нас немає налагоджених механізмів непрямої м'якої сили. Єдиний успішний кейс — United24. Але його замало, щоб охопити всіх союзників. Для цього потрібна системна робота", — зазначає Постернак.

Фокус уже писав, що тенденція потепління з боку західного культурного і модного світу до РФ стала явною ще восени 2023 року. Так під час Тижня модного марафону SS24 в Європі у вересні можна було помітити російських селебріті, які активно розповідали про захід. У той час як у 2022 році їх не запрошували на подібні події.

Фокус також писав, що західні країни прямо або опосередковано продовжують торговельні відносини з Росією, допомагаючи конвертувати гроші в зброю, яку РФ застосовує в кровопролитній війні проти України. З моральної точки зору — це лукавство. Але припинити подібні дії непросто, незважаючи на широкі санкції.