WIPO ALERT: долучаємося до міжнародної боротьби з цифровим піратством

Нещодавно Україна стала п’ятнадцятою державою, що доєдналася до WIPO ALERT Database. Цю міжнародну платформу створено для збирання інформації та протидії монетизації вебсайтів, які поширюють нелегальний контент або товари з порушенням прав інтелектуальної власності. Тобто WIPO ALERT можна назвати «чорним списком» ресурсів, до яких мають претензії правовласники, що придатний до використання у 193 країнах-членах WIPO (Всесвітньої організації інтелектуальної власності). Хочу детальніше розказати про процедуру наповнення списку та пояснити, чому цей крок важливий як у локальному, так і в глобальному контексті.

Насамперед слід зазначити, що наша співпраця з WIPO ALERT триває з березня 2021 року: саме тоді Україна почала наповнювати платформу даними про вебсайти, на яких допускаються порушення авторського права і суміжних прав. Цю ініціативу було реалізовано в межах імплементації Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та WIPO.

Зараз же взаємодія перейшла в нову фазу, оскільки 21 березня 2024 року набрав чинності наказ Мінекономіки №2945 «Про затвердження Порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності». Необхідність упровадження національного переліку прописана також і в статті 8 Закону України «Про рекламу». Щобільше — згідно зі змінами, внесеними до цього Закону торік, за розміщення реклами на внесених у перелік ресурсах передбачено адміністративну відповідальність. До слова, на міжнародному рівні інформація про вебсайти зі списку WIPO ALERT зокрема надається операторам платежів (Visa, MasterCard, PayPal), щоб вони уникали співпраці з власниками цих нелегальних майданчиків, — проте рішення про відповідальність у разі такої взаємодії залежить від кожної окремої держави.

Як це працює та в чому полягає роль IP-офісу

IP-офіс виступає ланкою між правовласниками, які помітили порушення своїх прав, та Мінекономіки, що у разі підтвердження підозри вносить дані до національного переліку. Вся процедура доволі проста та зрозуміла й відбувається наступним чином:

1. Суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав, який зафіксував порушення, звертається до IP-офісу та через адвоката чи патентного повіреного подає відповідний пакет документів у електронній або паперовій формі. Звернення приймаються як від громадян України, так і від нерезидентів.
2. IP-офіс протягом 30 календарних днів розглядає звернення та готує висновок про наявність чи відсутність підстав для включення вебсайту до національного переліку. Все це — безплатно.
3. Якщо власника підозрюваного ресурсу вдається ідентифікувати, ми інформуємо його про порушення та даємо можливість надати відповідь. Якщо власник ігнорує звернення, прийняття рішення відбувається без його участі. Водночас ІР-офіс не комунікує з власниками, якщо ці особи пов’язані з державою-агресоркою чи перебувають під санкціями.
4. IP-офіс спрямовує свій висновок до Мінекономіки.
5. Мінекономіки протягом 30 календарних днів після отримання висновку вносить відомості про відповідний вебсайт до національного переліку та оприлюднює їх на своєму офіційному порталі, а також розміщує ці дані на платформі WIPO ALERT.
6. Рекламодавці можуть подати заявку на те, щоб стати авторизованими користувачами WIPO ALERT та отримати повний доступ до списків нелегальних ресурсів з усього світу (без авторизації можна переглянути приблизно 65% даних).

Чому це важливо

Варто розуміти, що реклама — це основне джерело існування нелегальних вебсайтів. І набагато легше достукатися до рекламодавців, які турбуються про репутацію свого бренду, ніж намагатися діяти більш «традиційно» та в судовому порядку доводити порушення IP-прав на піратських ресурсах, — оскільки більшість із них зареєстровано поза межами України, а від власників та адміністрації практично неможливо отримати відгук. Відповідно, робота з рекламодавцями, в результаті якої фінансування вебсайтів-правопорушників суттєво зменшиться чи навіть припиниться, є чи не єдиним дієвим розв’язанням проблеми.

Звісно, у порівнянні з ситуацією, яку ми спостерігали в Україні 10–15 років тому, сьогодні загальний рівень соціальної відповідальності, зокрема стосовно IP, став набагато вищим. У суспільства з’явилося розуміння того, що користуватися піратськими ресурсами неправильно навіть попри те, що за приватне споживання нелегального контенту поки що не накладають штраф. А враховуючи доступність підписок на офіційні стримінгові платформи — і поготів.

Однак явище цифрового піратства все ще доволі поширене, причому не тільки в Україні. Я завжди наголошую на тому, що ІР — це категорія, яка не знає кордонів і має глобальний характер. Але так само це стосується й порушень IP-прав: усі вони так чи так глобальні та подібні між собою. Тож із долученням до WIPO ALERT Україна не лише демонструє нульову толерантність до крадіжки контенту, але й робить свій внесок у боротьбу з цим явищем у світовому масштабі.

Важливо, що ми прийняли це рішення з власної ініціативи, позаяк воно не є обов’язковою вимогою в межах нашого євроінтеграційного курсу. Але в будь-якому разі для підвищення інвестиційної привабливості Україні необхідно зарекомендувати себе як державу, де поважають інтелектуальну власність і міжнародні стандарти — як на законодавчому, так і на громадському рівнях.

Та чи не найголовнішою мотивацією співпраці з WIPO ALERT лишається захист внутрішнього автора та бізнесу, адже споживання контенту та розміщення реклами на легальних майданчиках — це істотний стимул для комерціалізації інтелектуального продукту та розвитку вітчизняних креативних індустрій. В Україні вже існують бізнес-ініціативи, спрямовані на зростання кількості легального контенту — до прикладу, це «Чисте небо», що об’єднує найбільших гравців вітчизняного медіаринку. Проте для повної ефективності вони потребують державної підтримки — і долучення до WIPO ALERT якраз і є одним із кроків, що забезпечують цю підтримку.

Нарешті, менш очевидним, та не менш важливим є захист внутрішнього споживача: піратські сервіси часто поширюють шкідливе програмне забезпечення та збирають персональні дані користувачів, тому взаємодія з WIPO ALERT сприятиме  підвищенню якості цифрової безпеки.

Цифрове піратство все ще процвітає і в Україні, і у світі. Але так само стають потужнішими й інструменти, які використовують для боротьби з крадіжкою інтелектуальної власності. Головне — щоб ці інструменти впроваджувалися у співпраці: між різними державами, між державою та суспільством та всередині суспільства. І долучення України до WIPO ALERT є індикатором того, що ми готові інвестувати в реалізацію цього багаторівневого співробітництва максимум зусиль.

Ілюстративне фото: Getty Images