Часто можна почути думку, що відмовлятися від ролі хрещеного не можна, оскільки це нібито означає «відхрещення від Господа». Однак, це неправильно і не відповідає вченню Православної Церкви.
Ви можете відмовитись стати хрещеним, якщо відчуваєте, що не зможете допомогти батькам у релігійному та духовному вихованні дитини. Про це розповіли у ПЦУ.
Кожен хрещений несе відповідальність перед Богом за свого хрещеника, тому рішення стати хрещеним має бути вашим особистим, добровільним та усвідомленим вибором.
Бути хрещеним – це не просто участь в обряді хрещення та подальша назва себе хрещеним батьком. Це ухвалення він обов'язки духовного наставника протягом усього життя.
Хрещені батьки повинні бути прикладом для наслідування, підтримкою та опорою для свого хрещеника, вчителями та провідниками у духовному житті. Вони повинні допомагати хрещеникові освоїти основи християнської віри, молитися за нього та підтримувати його протягом усього життя.
Тому рішення стати хрещеним батьком має бути обдуманим та усвідомленим, а не даниною ввічливості чи почуттям обов'язку. Якщо ви не відчуваєте духовної готовності або не можете допомогти у вихованні дитини, можна цілком коректно відмовитися, пояснивши свою позицію.
Батькам слід також відповідально підходити до вибору хрещених, щоб уникнути розчарувань у майбутньому.
Відмова від ролі хрещеного – не злочин. Набагато гірше буде, якщо після хрищення ви не виконаєте своїх обов'язків із духовної опіки над хрещеником. Адже між дитиною та хрещеними батьками виникає духовний зв'язок.
Хрещеними батьками може бути повнолітні православні християни, готові усвідомлено прийняти ці обов'язки. Церква не забороняє «хресне» кумівство, коли хрещені батьки однієї дитини стають хрещеними для дітей тих, хто хрестив їхню дитину.
За традицією хрещені батьки не можуть одружуватися один з одним, з батьками хрещеної дитини і з самим хрещеником. Всі питання щодо підготовки до обряду хрищення, необхідні дії та молитви краще обговорити зі священиком.