Тюремне “хоум відео”: в’язнів катували, щоб потім їх шантажувати

В розпал мобілізації засуджених несподівано виринув скандал. Державне бюро розслідувань заявило про “численні факти катування ув’язнених у низці регіонів України”. Поки підозри повідомлено чотирьом службовим особам Божківської виправної колонії (№16), інші факти досліджуються. Скажемо одразу, що це історія не сьогоднішнього дня. Але саме сьогодні, як ніколи, актуально говорити про дотримання прав засуджених.

Про жахи, що відбувалися за колючим дротом, і про те, які вони можуть мати наслідки, в матеріалі Коротко про.

Самі зібрали проти себе докази

Колонія №16 має мінімальний рівень безпеки, тут утримуються чоловіки, які скоїли злочини невеликої тяжкості. Розташована на території села Божківське на Полтавщині. За підлеглістю належить до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань.

Влітку 2023 року установу відвідали представники українського омбудсмена і зафіксували ряд порушень: трудову експлуатацію засуджених, коли за місяць роботи платили 10 – 50 гривень, безпідставне застосування фізичної сили з боку персоналу, крадіжки продуктів харчування з посилок, систематичне вимагання грошей на проведення ремонтних робіт або закупівлю канцелярії.

Та це були “квіточки” в порівнянні з фактами, які вже передали до Державного бюро розслідувань правозахисники.

В таке важко повірити, але докази проти себе зібрали самі працівники колонії. Це той “моторошний архів”, про який в ефірі  телемарафону говорила речниця ДБР Тетяна Сапьян.

Спадок від ГУЛАГу

“Бери грабли, б...” Чоловіка кидають обличчям на стіну, він сповзає по ній, мов тряпчана лялька. Наглядач щосили лупить йому по п’ятах. За цим спостерігають ще четверо. Двоє в шоломах і бронежилетах з написом “ГШР”. Це групи швидкого реагування, які в службі виконання покарань мають статус спецназу і залучаються до подолання бунтів. Зараз у них теж “бунт”: засуджений відмовляється взяти до рук граблі. А під ногами голий бетон і калюжі від підталого снігу.

Чоловіка пхають спершу у таку калюжу і знову кидають на стіну. Зловтішні смішки... “Мальчики не плачут” – притиснутого б’ють носаком між розставлених ніг, палицею імітують зґвалтування. Знову зловтішні смішки... Це не кадри з прихованої камери. Це таке собі “хоум відео”, яке знімають самі кати. Щоби змусити жертву взяти ті кляті граблі, а потім... шантажувати.

- Таке відбувається в різних колоніях, - каже керівник ГО “Захист в’язнів України” Олег Цвілий. – В Божківській нам вдалося знущання задокументувати.

Спробуємо пояснити, що відбувається в кадрі. У засуджених є свої поняття про гідність. Вони прибирають та наводять лад  там, де сплять, їдять чи відпочивають - як у власній хаті. Але є місця, куди в’язні не мають вільного доступу. Там роботи виконують вільнонаймані. Взятися до прибирання в таких приміщеннях чи відсіках для засудженого означає глибоке приниження. Аж до того, що інші оголосять  його відторгнутим і будуть піддавати моральному та фізичному насиллю.

- Це частина субкультури, яка залишилася у спадок від часів ГУЛАГу, - каже Олег Цвілий. – Замість того, щоб викорінювати, адміністрації колоній використовують її, аби ламати волю ув’язнених, змушувати миритися із свавіллям. Коли приходить новий етап, ув’язнених в різний спосіб змушують “принижуватися” на камеру. І пояснюють: якщо скажеш хоч слово наперекір, відео буде викладене на YouTube, всі його побачать, і твоє життя скінчиться. Сусіди тебе битимуть, ґвалтуватимуть, роздиратимуть на шмаття.

Мали міцний “дах”?

За словами Олега Цвілого, насправді адміністрація перебільшувала наслідки, користуючись тюремною неграмотністю першоходців.

- Якби хлопець прийшов і сказав, що його побили, примусили виконувати принизливу роботу, нічого б йому не було. Але людей так сильно ламали та залякували, що навіть після звільнення вони боялися говорити, що з ними  сталося.

І все-таки сміливець знайшовся. Один із засуджених, який був наближений до адміністрації, потайки скачав відео і передав ГО “Захист в’язнів України”. Експертиза підтвердила справжність доказу, відео лягло в основу кримінальної справи. А також показання одного з колишніх в’язнів “Божківки” про  те, як у нього вимагали 10 000 гривень щомісячно на ремонт, погрожуючи зґвалтуванням. Також ДБР перевіряє обставини смерті одного із засуджених, яка настала після побоїв.

Є ще один примітний момент. На відео “про граблі” працівники колонії поводяться так жорстко, цинічно та зухвало, ніби впевнені, що міцний “дах” забезпечить їм безкарність.  Ці здогади частково підтверджують у ДБР: “...проводяться слідчі дії в офісі Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань ДКВС та у керівника цієї установи. Крім інформації про можливу організацію системи поборів та знущань у підпорядкованих йому закладах виконання кримінальних покарань, перевіряються також підстави отримання ним у приватну власність майна, яке значно перевищує його офіційні доходи. Йдеться про численні квартири, офісні приміщення та елітні автомобілі”, - сказано в офіційному повідомленні.

Мотивація - втекти від знущань

Свідчення про жахи в “Божківці” правозахисники передали в ДБР перед початком повномасштабної агресії. Велика війна уповільнила розслідування, але справа не в тім. Ніхто не може поручитися, що щось подібне не відбувається просто зараз, коли добровольці за гратами пишуть прохання про відправку на фронт. Одна справа, коли таке рішення приймають через бажання захистити рідних і помститися агресору, інша – через бажання втекти від знущань. Тобто, аби втекти...

- Таке може бути, - каже Олег Цвілий. – Тому ми й казали, що потрібний контроль за адміністраціями виправних колоній, потрібна психологічна перевірка претендентів на службу у війську аж до поліграфів. Бо коли брати на контракт всіх, хто піднімає руку, а зараз саме так і відбувається, є ризики порушення дисципліни, крадіжок, ризики дезертирства. І в колоніях, де утискають права ув’язнених, ці ризики зростають.

Правозахисник нагадує, що негативні випадки із колишніми ув’язненими в армії можуть похитнути репутацію як самої ідеї, так і репутацію держави в очах партнерів.