Вбивчий гібрид ракети та бомби: як боротися з російськими УМПБ Д-30 СН, якими знищують Харків

Російські керовані авіабомби стали головною ударною силою росіян у війні проти України. Вони фактично замінили собою крилаті та балістичні ракети. Проте, незмінним залишається той факт, що їхніми жертвами здебільшого стають об'єкти інфраструктури та цивільні українці.

У березні 2024 року росіяни почали активно використовувати свою нову КАБ-зброю – УМПБ Д-30 СН. Що це таке і як окупанти знищують цими бомбами прифронтові міста – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Що відомо про російські бомби УМПБ Д-30 СН

Російська абревіатура розшифровується як "універсальний міжвидовий планерувальний боєприпас". "Д" – це скорочення від діаметра, а число – власне сам діаметр снаряда – 30 сантиметрів.

Перше та найпопулярніше наразі фото УМПБ Д-30 СН / Фото росЗМІ

Таємниця "міжвидовості" в тому, що це такий собі гібрид бомби та ракети.

"Універсальність" полягає в тому, що його можна запускати як з літаків (основними носіями УМПБ Д-30 СН є фронтові бомбардувальники Су-34, але можуть бути й інші літаки), так і з землі.
Для останнього варіанту окупанти можуть використовувати свої РСЗВ великого калібру "Смерч", "Торнадо" чи "Ураган". Наразі Росія до цього варіанту не вдається й надає перевагу бомбардуванням.

УМПБ Д-30 СН – нова російська розробка, ворог почав застосовувати ці гібриди лише навесні 2024 року. Вперше це сталося в ніч проти 10 березня, коли Росія обстріляла Мирноград, що на Донеччині, жертвами обстрілу стали цивільні.

Три ракетних влучання. Три воронки в одному місці в радіусі 20 метрів. Сильно пошкоджені десять житлових багатоповерхових будинків. Один під'їзд дев'ятиповерхівки має пошкодження такі, що для житла непридатний, потребує капітального відновлення,
– виконувач обов'язків Мирноградської міської військової адміністрації Юрій Третяк коментує наслідки бомбардування міста 10 березня 2024 року снарядами УМПБ Д-30 СН.

Спершу начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомляв, що по Мирнограду росіяни били ракетами С-300, проте, вже через кілька годин експерти встановили, що це новітня бомба окупантів. 27 березня, коли знову ці снаряди були використані для бомбардування цивільних кварталів у Харкові, сумнівів вже не було. Це саме УМПБ Д-30 СН.

Б'ють УМПБ Д-30 СН по Харкову з території Росії

Фактично нині УМПБ Д-30 СН проходять бойові випробування в Україні. І жертвами цих кривавих дослідів стають українці. Росія активно закидує своїми УМПБ Д-30 СН Харків та область.

Саме ці бомби прилетіли й по харківському "Епіцентру" та вбили 19 цивільних, зокрема 12-річну дівчину та 17-річного хлопця. Жертв могло бути ще більше, адже рятувальники згодом знайшли неподалік гіпермаркету ще одну УМПБ Д-30 СН, яка, на щастя, не здетонувала.

Рештки УМПБ Д-30 СН у Харкові / Фото Нацполіції

Розроблено боєприпас на базі старої російської авіабомби ФАБ-250. Модернізація полягає в тому, що до бомби не просто приєднали "крильця" – модуль УПМК (управління та корекції), а інтегрували боєприпас до системи УПМК, а також додали інерціальну та супутникову системи навігації, систему елеронів та рулів. Останні розмістили у хвостовій частині.

Крім того, УМПБ Д-30 СН має підвісний турбореактивний двигун і паливний бак. Двигун "вішається" для повітряних пусків, натомість для запусків з РСЗВ використовується твердопаливний ракетний двигун, що перетворює гібрид на реактивний снаряд.

Новація суттєво збільшує дальність ураження цілі. Нині українські експерти говорять про відстань близько 90 кілометрів (а російські пропагандисти пишуть про 100 – 120 кілометрів).

Навіть якщо взяти оцінку експертів та не вірити ворогу, це на 20 – 25 кілометрів більше ніж у ФАБ-500, тобто дозволяє бомбити Харків з території Росії та перебувати у порівняно більшій безпеці, особливо на тлі "сушкопаду", який останніми тижнями влаштували окупантам ЗСУ.

Фактично це бюджетна копія іншої російської ракето-бомби "Гром-1 Е", а також роздуми росіян на тему американської GBU-39 SDB (Small Diameter Bomb). Ця американська зброя має також варіант використання як РСЗВ – GLSDB. GLSDB є на озброєнні ЗСУ, проте росіяни навчилися з ними "працювати" та придушувати їх РЕБами.

У випадку УМПБ Д-30 СН росіяни, схоже, врахували помилки американських зброярів та активно попрацювали над захистом від радіоелектронних перешкод.

УМПБ Д-30 СН – відомі характеристики

виробник – Росія;
розробник – невідомо;
підтверджене використання – з березня 2024 року;
калібр – 300 міліметрів;
дальність – до 90 кілометрів;
основний носій – Су-34;
наземні носії – великокаліберні РСЗВ;
приблизна довжина – 2,6 – 2,8 метра;
розмах крила – приблизно 2 метри;
вага бойової частини – 250 кілограмів;
бойова частина – осколково-фугасна.

Вбивають не лише українців, а й росіян

Нині експерименти росіян з УМПБ Д-30 СН тривають. Як це завжди буває у таких випадках, не обходиться без "надзвичайних" ситуацій. До того ж росіяни самі їх і документують. Так, 25 травня ворог (телеграм-канал Aviahub34) виклав фото з борту літака, на якому зафіксовано політ 4 УМПБ Д-30 СН.

При цьому в одного боєприпасу не розкрилися "крильця". Росіяни коментують цей епізод, як бомба щойно була скинута й не встигла розкритися, проте, швидше за все, вже і не розкриється. Це означає, що вона не перетне державний кордон України, а "упокоїться" десь на Білгородщині.

Такі випадки у росіян стаються регулярно. Російське видання Astra нарахувало мінімум 73 такі інциденти за останні декілька місяців.

Фото та колаж Defence Express

Експерти Defence Express ідентифікували місце, де було зроблено фото. Це район населених пунктів сіл Шеїно, Аркадієвка та Ушаково Бєлгородської області. Завдяки цьому, до речі, й було визначано дальність УМПБ Д-30 СН. На жаль, це не точні цифри, адже більшість характеристик своєї новинки Росія приховує. Можливо, через те, що не знає їх сама, адже це тестування.

Можливо, саме такий інцидент стався 13 травня 2024 року в Бєлгороді, коли "щось" зруйнувало місцеву панельку та вбило 15 цивільних. Показово, що росіяни (як офіційні пропагандисти, так і "ліберальні" ЗМІ держави-окупантки) спершу звинувачували в інциденті Україну, а потім швидко все забули, хоча резонанс події передбачав протилежне.

Тож УМПБ Д-30 СН вбиває не лише українців, але й росіян.

Новітні російські бомби – це високоточна зброя?

Росіяни дуже пишаються УМПБ Д-30 СН і без вагань відносять ці снаряди до розряду "високоточної зброї". Але питання точності УМПБ Д-30 СН залишається відкритим. Адже росіяни використовували ці бомби для того, що поцілити в будинки в Сумах, Мирнограді, харківську школу, житлові будинки та будівельний гіпермаркет.

Усе це цивільні об’єкти, обстріл яких є воєнним злочином. У випадку "Епіцентру" росіяни цинічно заявили, що влучили по воєнному об'єкту, хоча численні відео з місця трагедії це спростовують.

Результат удару УМПБ Д-30СН по Харкову, зверніть увагу на "бойові" пральні машини / Фото Національна поліція

Отже, якщо визначати метою росіян терор проти цивільних, тоді УМПБ Д-30 СН влучають точно в ціль, якщо ж метою росіян все ж були воєнні цілі, то тут, як то кажуть, "повз касу".

Наслідки влучання УМПБ Д-30 СН у Харкові / Фото – НПУ

Можна стверджувати, що для росіян головним аргументом для використання УМПБ Д-30 СН є те, що це доволі дешевий товар у порівнянні з крилатими ракетами. Також важливим є те, що російська оборонна промисловість взагалі здатна виробляти такі боєприпаси на тлі санкцій та загальної деградації ВПК окупантів.

Як боротися з УМПБ Д-30 СН та чи можливо збивати

Вже перевіреним варіантом боротьби з новими російськими гібридними бомбами є полювання за їхніми носіями – літаками фронтової авіації окупантів. Процес їхнього винищення активно триває, кожна втрата росіянами чергової "сушки" означає, що ворог не зможе скидати з їх допомогою нових УМПБ Д-30 СН.

На жаль, Україна не завжди має вдосталь ресурсів для вдалого полювання, а ще печальніше те, що часто не може використовувати зброю для знищення російських літаків. Причина проста – заборона союзників на використання їхньої зброї для роботи по цілях на теренах Росії.

Оскільки дальність дозволяє скидати УМПБ Д-30 СН з Бєлгородської області, то часто ворожі літаки просто не дістати. Їх би легко дістали американські PATRIOT, які є на озброєнні ЗСУ, не було б проблем й у F-16, проте перші ми можемо наразі використовувати лише в українському небі, а другі – досі не прибули до України. Є ймовірність, що ситуація зміниться, адже навіть США вже починають потрохи змінювати свою позицію та риторику.

Те ж саме стосується й прифронтових аеродромів росіян. Вони вже давно відомі, є розвідані, Україна точно знає, що там розміщено, який має графік тощо.

Так, основним місцем базування російських Су-34, що скидають УМПБ Д-30 СН на Харків та Харківщину, є аеродром Малишево (він же – "Балтимор") у Воронежі.
Це приблизно на 235 кілометрів далі, ніж дозволяють стріляти союзники. Крім того, росіяни для бомбардувань Харькова та терору проти мирного населення використовують авіабази Томарівка, Халіно, Старий Оскол, Мілєрово та інші.

Ці цілі давно зачекалися на ATACMS, проте нині Україна змушена миритися з абсурдною забороною й чекати, коли в союзників завершаться дискусії та з’явиться нарешті політична воля. А поки цього не сталося, Росія й надалі буде здійснювати фактично безкарно свої геноцидні практики.

УМПБ Д-30 СН – складна ціль, снаряд оснащений системами протидії РЕБ, створює перепони й не дає себе "заземлити". Та все ж є випадки, коли це відбувається. Тобто "ліки проти УМПБ Д-30 СН" існують, просто їх потрібно багато.

Інший варіант перехоплення УМПБ Д-30 СН – застосування ППО. Тут, до речі, став би в пригоді американо-ізраїльський комплекс "Залізний купол" – це системи малого радіуса дії, спеціалізація яких перехоплення снарядів РСЗВ. Непогано Iron Dome впорався і з новим російським КАБом.

Проблема в тому, що Україна не має свого "Залізного куполу". Тому нині для України є критично важливим отримати дозвіл союзників на використання їхньої зброї на території Росії. Лише так реально закрити питання УМПБ Д-30 СН.