Метою заходу нібито було обговорення приєднання ЗРПЦ до “Запорізької обласної клінічної лікарні”, а по факту керівники лікарні зібрали виключно противників приєднання, переважно – своїх же підлеглих медиків.
Попри слова про тисячі вдячних пацієнтів, таких на “відкритій зустрічі” були одиниці.
Офіційні причини приєднання – оптимізація роботи та підвищення якості надання послуг.
Неофіційні причини, які називають співрозмовники видання у владних кабінетах – розтрати бюджетних коштів, неефективна робота, регулярні публічні скандали, серед яких – вимагання грошей з військових за послуги, які мали б надаватися безкоштовно.
Багаторічний головний лікар ЗРПЦ Михайло Єсаянц, на час роботи якого і припадають всі згадані вище проблеми закладу, наразі очолює “спротив” реформуванню.
Головна “лінія захисту” – поширення серед працівників, пацієнтів та пересічних містян інформації про те, що протипухлинний центр буде зачинений або суттєво скоротиться кількість медиків і пацієнтів, або ж значно погіршаться умови роботи та лікування.
Саме про такі “загрози” й говорили всі учасники “відкритої зустрічі”.
Однак з реальним станом справ такі побоювання не мають нічого спільного.
Приєднання однієї лікарні до іншої відбувається виключно на рівні “зміни вивісок” – протипухлинний центр збереже і свої приміщення, і свою матеріально-технічну базу, та буде знаходитися за тією ж звичною пацієнтам адресою.
Свою роботу збережуть й лікарі з медсестрами, зауважує Дмитро Сиволап, голова комісії, яка займається процесом приєднання.
Більше того, обласне керівництво зацікавлене якраз в тому, щоб медичний персонал повним складом продовжив виконувати свої безпосередні обов’язки.
Чи не єдиний, хто дійсно втратить свою посаду в результаті приєднання одного медзакладу до іншого – це головний лікар ЗРПЦ Михайло Єсаянц.
Це означає особисто для нього не лише втрату влади та управління такими витратами, як 88 мільйонів гривень на ремонти, а й втрату цілком офіційної зарплати.
За даними з декларації, в минулому році керівник закладу заробив на робочому місці 1 мільйон 200 тисяч грн (близько 100 тисяч в місяць).
Його дружина Анна Єсаянц, яка працює в цьому ж протипухлинному центрі, принесла в родинний бюджет ще майже 350 тисяч грн (близько 30 тисяч в місяць).
Втім, як швидко з’ясувалося на самій “відкритій зустрічі”, влаштованій адміністрацією ЗРПЦ, інших противників приєднання непокоять також зовсім не доля “унікального закладу”, інтереси пацієнтів або навіть примарна загроза скорочень, а власні зарплати та премії.
“Ми тут у колективі впевнені, якщо нас приєднають, ми таких зарплат не отримаємо.
У нас постійні премії.
Ніде немає кращих умов праці, ніж у нас.
Нам є що втрачати”, – заявив на заході лікар центру Фаді Ахмад Ажаж, який також очолює профспілку закладу.
Як ми зазначали вище, з десятків тисяч заявлених пацієнтів ЗРПЦ, лише одиниці вирішили приєднатися до “відкритої зустрічі” та стати на захист керівників протипухлинного центру.
На противагу публічним звітам адміністрації, відгуки пацієнтів про реальний стан справ в медзакладі в останні роки далекі від похвальних.